просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
29 березня 2023 року м.Харків Справа № 913/861/21
Провадження №34/913/861/21
Господарський суд Луганської області у складі:
суддя Іванов А.В.
при секретарі судового засідання Сокруті Н.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід», м. Старобільськ Луганської області,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення 465 116 грн. 85 коп.
В судовому засіданні брали участь:
від позивача: Герасименко О.О., дов. №1 від 02.01.2023 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: Захарова Ю.О., дов. від 07.09.2022 (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором №304/4-ЛС/1-21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 у розмірі 463 508 грн. 14 коп., 3% річних у сумі 897 грн. 46 коп. та інфляційні втрати у розмірі 711 грн. 25 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2021 Військовою частиною НОМЕР_1 на сайті htts://prozorro.gov.ua оголошено тендер на закупівлю електричної енергії у кількості 1 378 000 кВт*год з ідентифікатором НОМЕР_2 , який проводився за переговорною процедурою для потреб оборони.
30.12.2020 переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» та опубліковано повідомлення на сайті htts://prozorro.gov.ua про намір укласти Договір.
За результатами проведеного тендеру 13.01.2021 між сторонами було укладено Договір №304/4-ЛС/1-21 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору. На підставі Договору відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 /4-ЛС-ВЦ.
Також в Договорі сторони визначили, що обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно становить 1 378 000 кВт*год, а загальна вартість цього Договору - 4 927 579 грн. 18 коп.
В подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди №1-5 від 04.03.2021, 30.03.2021, 06.04.2021 та 26.04.2021 до Договору №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021, якими змінювався обсяг постачання електричної енергії та загальна вартість Договору, які в останній редакції становлять 1 113 879 кВт/год та 4 427 575 грн. 46 коп., а також доповнено додаток до заяви-приєднання до Договору двома новими об'єктами: Блокпост (місто тривалого несення служби ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Адміністративна будівля.
Як зазначає позивач, факт постачання електричної енергії відповідачу підтверджується Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 31.08.2021, який на вимогу відповідача було розділено на два Акти №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021 на суму 385 320 грн. 23 коп. за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 та №304/4-ЛС/86677/2 від 31.08.2021 на суму 79 027 грн. 80 коп. за період з 26.08.2021 по 31.08.2021, а також Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 на суму 384 480 грн. 34 коп. за вересень 2021 року.
При цьому, фактичні обсяги споживання по особовому рахунку №304/4-ЛС-ВЦ електричної енергії за період з січня 2021 року по вересень 2021 року підтверджені листом ТОВ «ЛЕО» №01-24/2/2936 від 15.11.2021, наданим на запит позивача.
В свою чергу, відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії лише за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 на суму 385 320 грн. 23 коп. згідно Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021.
Разом з тим, оплату за спожиту електричну енергію згідно Актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/2 від 31.08.2021 та №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 відповідач не здійснив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 463 508 грн. 14 коп.
Однак, відповідач заборгованість за Договором №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021 у розмірі 463 508 грн. 14 коп. не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 справу №913/861/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» залишено без руху. Надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду відповідної заяви.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.01.2021 о 15 год. 40 хв.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.12.2021 виправлено описку, яку допущено у п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Луганської області від 23.12.2021 у справі №913/861/21, та постановлено вважати вірною дату та час судового засідання « 19.01.2022 о 15 год. 40 хв.».
14.01.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позов не визнає повністю.
Відповідач вказує, що за період з січня по липень 2021 року спожив електричної енергії загальним обсягом 971731 кВт/год на загальну суму 4 042 252 грн. 51 коп., після чого згідно умов Договору йому залишалося спожити електричну енергію обсягом 142148 кВт/год по 21.12.2021 включно. Проте, позивач всупереч умовам Договору в частині тарифу за поставлену електричну енергію складає Акт №304/4-ЛС/86677/1 за серпень 2021 року, який було надано в жовтні 2021 року, і виставляє відповідачу рахунок на суму 464 348 грн. 03 коп. за електричну енергію обсягом 100070 кВт/год за тарифом 4,64023 грн. з ПДВ замість попереднього - 4,17865 грн. з ПДВ.
Крім того, відповідач зауважив, що цей же тариф застосовано в Акті №304/4-ЛС/97996/1 за вересень 2021 року при обрахунку вартості спожитої електричної енергії обсягом 82858 кВт/год на загальну суму 3 844 801 грн. 34 коп.
Відповідач звертає увагу, що був не в змозі сплатити всю суму за серпень 2021, в зв'язку з чим було складено Акт №304/4-ЛС86677/1 за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 на суму 285 322 грн. 95 коп. та виставлено на його підставі рахунок, який було оплачено.
Як вказує відповідач, Акти №304/4-ЛС86677/2 та №304/4-ЛС/97996/1 не погоджені обома сторонами та не сплачені через неправомірно завищений позивачем тариф, оскільки в Договорі №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021 були погоджені його істотні умови, в тому числі ціна, тому при збільшенні ціни за одиницю товару мала бути укладена Додаткова угода до Договору.
Також, на думку відповідача, умовами Договору не передбачено поставку електричної енергії понад договірні зобов'язання. Однак, позивач, знаючи скільки у відповідача залишилось коштів в рамках укладеного Договору, продовжував постачати її відповідачу, яку той споживав. При цьому, відповідач наголошує, що позивач не проінформував його про те, що в рамках Договору закінчуються кошти, в зв'язку з чим подальша поставка електричної енергії неможлива.
До того ж, відповідач вважає, що штрафні санкції позивач мав би розраховувати з 21.10.2021, а не з 13.10.2021, оскільки строк оплати Актів №304/4-ЛС86677/1 та №304/4-ЛС86677/2 за умовами Договору закінчився 20.10.2021. В свою чергу, Акт №304/4-ЛС/97996/1 взагалі не можна брати до уваги, оскільки строк оплати ще не наступив через відсутність бюджетного фінансування.
У зв'язку із наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд долучив вказаний відзив до матеріалів справи.
19.01.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що Договір №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021 укладено на умовах тарифу «вільні ціни», які не є регульованим тарифом, тому ціна за кВт/год може коливатися впродовж дії Договору.
Відтак, позивач вказує, що законно направив пропозицію щодо підвищення ціни за електричну енергію у вигляді Додаткових угод, які відповідач підписав та заперечень протягом дії Договору не направляв. Тому твердження відповідача щодо відсутності підписаних Додаткових угод та неправомірності встановлення тарифу є, на думку позивача, безпідставними.
Також позивач зауважує, що відповідач спожив за період з січня по вересень 2021 року електричну енергію у кількості 1 025 255 кВт/год, що підтверджується листом ТОВ «ЛЕО», як оператора комерційного обліку. Отже, розрахунок за електричну енергію має бути здійснено відповідачем саме за даними, які отримані від оператора комерційного обліку.
Позивач вважає, що відповідач має сплатити в повному обсязі за весь фактично спожитий обсяг електричної енергії, а його посилання на відсутність бюджетного фінансування є такими, що не заслуговують на увагу.
Крім того, позивач наголошує, що твердження відповідача про поставку електричної енергії понад договірні зобов'язання та обізнаності позивача про залишок коштів відповідача також є безпідставними, оскільки постачальник не має можливості та повноважень вести контроль за залишком коштів споживачів. Натомість, відповідач зобов'язаний слідкувати за власним обсягом споживання, а у випадку перевищення лімітів повідомляти постачальника та самостійно обмежити споживання. До того ж, позивач вказує, що у разі неповної оплати за спожиту електричну енергію відповідач мав припинити електроспоживання.
В зв'язку з наведеним позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вказана відповідь на відзив була долучена судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.01.2022 запропоновано відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив у строк до 25.02.2022 та оригінал опису вкладення, з якого вбачається направлення відзиву з додатками позивачу. Продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2022 о 14 год. 30 хв.
Однак, підготовче засідання, призначене на 02.03.2022 о 14 год. 30 хв., не відбулося у зв'язку з бойовими діями, що відбувалися у м. Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.2022 з метою збереження життя і здоров'я учасників справи, захисту їх законних прав та інтересів, відкладено підготовче засідання у справі №913/861/21 на іншу дату та час.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.09.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 11.10.2022 о 14 год. 45 хв.
Судове засідання призначене на 11.10.2022 не відбулося у зв'язку із військовою обстановкою в країні та в місті Харків.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.10.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 26.10.2022 о 09 год. 45 хв.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2022 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання у справі №913/861/21 на іншу дату та час.
09.12.2022 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач загалом дотримується позиції наведеної у відзиві та зазначає, що позивач вказав в актах необґрунтовані тарифи, що призвело, на його думку, до переплати поставленої електричної енергії.
Також відповідач стверджував, що його борг за Договором становить 162 059 грн. 72 коп., які, проте він не мав змоги сплатити у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань.
Вказані додаткові пояснення приймаються судом та долучаються до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.03.2023 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 29.03.2023 о 14 год. 20 хв.
В судовому засіданні 29.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду взяли участь представники сторін та надали усні пояснення.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання (ч. 6 ст. 183 ГПК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, враховуючи, що представники сторін надали згоду розпочати розгляд справи по суті, суд вважає зібрані матеріали достатніми для закриття підготовчого провадження та розпочав розгляд справи по суті, про що постановив протокольну ухвалу.
В судовому засіданні 29.03.2023 при розгляді справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог та підтримав позов.
В свою чергу, в судовому засіданні 29.03.2023 при розгляді справи по суті представник відповідача в режимі відеоконференції поза межами суду надав усні пояснення по суті позовних вимог та проти позову заперечив.
У судовому засіданні 29.03.2023 суд, розглянувши справу по суті, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -
15.12.2021 на сайті публічних закупівель «Prozorro» Військовою частиною НОМЕР_1 як замовником опубліковано оголошення UA-2020-12-15-007031-с щодо проведення переговорної процедури закупівлі згідно умов Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» « 09310000-5 Електрична енергія» (Електрична енергія з урахуванням вартості послуги з розподілу та послуги з передачі електроенергії).
Згідно з протоколом №153 від 30.12.2020 засідання тендерного комітету Луганського прикордонного закону Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» визнано переможцем закупівлі UA-2020-12-15-007031-с.
30.12.2020 замовником на сайті публічних закупівель «Prozorro» розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2020-12-15-007031-с.
13.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» (Постачальник, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач, відповідач) було укладено Договір №304/4-ЛС/1-21 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов п. 1.1. якого позивач продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Найменування товару: електрична енергія (з урахуванням вартості послуг з розподілу та послуг з передачі електроенергії) (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2. Договору).
За приписами п. 1.3. Договору обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно становить 1378000 кВт*год. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Строк (термін) поставки товару: з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно (п. 2.1. Договору).
В пункті 2.2. Договору сторони визначили місце поставки (передачі) товару з переліком конкретних адрес.
Загальна ціна цього Договору становить 4 927 579 грн. 18 коп. в тому числі 20% ПДВ 821 263 грн. 20 коп. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (п. 4.1. Договору).
Згідно умов п. 4.3. Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у актах прийняття-передавання товарної продукції про оплату електричної енергії за цим Договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в актах прийняття-передавання товарної продукції, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 4.4. Договору).
Пунктом 4.6. Договору передбачено, що розрахунки за спожиту електричну енергію (з урахуванням вартості послуги з розподілу та послуги з передачі електроенергії) проводяться шляхом безготівкової оплати вартості товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів прийняття-передавання товарної продукції, за умови наявності бюджетного фінансування відповідних видатків на рахунку Споживача.
Обов'язку Постачальника забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору (п. 6.2. Договору) кореспондується обов'язок Споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п. 5.2. Договору).
Сторони визначили в п. 10.8., що цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до виконання Сторонами фінансових зобов'язань за Договором у повному обсязі.
Даний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками без жодних застережень та зауважень.
На підставі Договору відповідачу було відкрито особовий рахунок №304/4-ЛС-ВЦ в програмі обліку споживачів, скріншот якої було надано позивачем.
В подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 04.03.2021, №2 від 30.03.2021, №3 від 30.03.2021, №4 від 06.04.2021 та №5 від 26.04.2021 до Договору №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021, якими змінювався обсяг постачання електричної енергії та загальна вартість Договору, які в останній редакції становлять 1 113 879 кВт/год та 4 427 575 грн. 46 коп., а також доповнено додаток до заяви-приєднання до Договору двома новими об'єктами: Блокпост (місто тривалого несення служби ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Адміністративна будівля.
Як зазначає позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив відповідачу електричну енергію згідно Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 за серпень 2021 року кількістю 100070 кВт/год на суму 464 348 грн. 03 коп. та Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 за вересень 2021 року кількістю 82858 кВт/год на суму 384 480 грн. 34 коп.
При цьому, Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 за серпень 2021 року було розділено на два Акти, а саме Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021 за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 кількістю 83039 кВт/год на суму 385 320 грн. 23 коп. та Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/2 від 31.08.2021 в період з 26.08.2021 по 31.08.2021 кількістю 17031 кВт/год на суму 79 027 грн. 80 коп.
В свою чергу, відповідач зобов'язання за Договором виконав лише частково та здійснив оплату спожитої електричної енергії лише за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 на суму 385 320 грн. 23 коп. згідно Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021, що вбачається з платіжного доручення №3778_А8015/839 від 08.10.2021.
Разом з тим, оплату за спожиту електричну енергію згідно Актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/2 від 31.08.2021 та №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 відповідач не здійснив, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 463 508 грн. 14 коп.
Позивач для визначення фактичних обсягів споживання відповідачем електричної енергії по особовому рахунку №304/4-ЛС-ВЦ за період з січня 2021 року по вересень 2021 року звернувся з листом №01-52/2/3980 від 10.11.2021 про надання такої інформації до ТОВ «ЛЕО».
У відповідь ТОВ «ЛЕО» листом №01-24/2/2936 від 15.11.2021 надало позивачу інформацію про фактичні обсяги споживання відповідачем по особовому рахунку №304/4-ЛС-ВЦ електричної енергії за період з січня 2021 року по вересень 2021 року.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо оплати за поставлену електричну енергію за Договором №304/4-ЛС/1-21 постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 в повному обсязі не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 463 508 грн. 14 коп., 3% річних у сумі 897 грн. 46 коп. та інфляційних втрат в розмірі 711 грн. 25 коп.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що за період з січня по липень 2021 року спожив електричної енергії загальним обсягом 971731 кВт/год на загальну суму 4 042 252 грн. 51 коп., після чого згідно умов Договору йому залишалося спожити електричну енергію обсягом 142148 кВт/год по 21.12.2021 включно. Проте, позивач всупереч умовам Договору в частині тарифу за поставлену електричну енергію складає Акт №304/4-ЛС/86677/1 за серпень 2021 року, який було надано в жовтні 2021 року, і виставляє відповідачу рахунок на суму 464 348 грн. 03 коп. за електричну енергію обсягом 100070 кВт/год за тарифом 4,64023 грн. з ПДВ замість попереднього - 4,17865 грн. з ПДВ.
Крім того, відповідач зауважив, що цей же тариф застосовано в Акті №304/4-ЛС/97996/1 за вересень 2021 року при обрахунку вартості спожитої електричної енергії обсягом 82858 кВт/год на загальну суму 384 480 грн. 34 коп.
Відповідач звертає увагу, що був не в змозі сплатити всю суму за серпень 2021, в зв'язку з чим було складено Акт №304/4-ЛС86677/1 за період з 01.08.2021 по 25.08.2021 на суму 285 322 грн. 95 коп. та виставлено на його підставі рахунок, який було оплачено.
Як вказує відповідач, Акти №304/4-ЛС86677/2 та №304/4-ЛС/97996/1 не погоджені обома сторонами та не сплачені через неправомірно завищений позивачем тариф, оскільки в Договорі №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021 були погоджені його істотні умови, в тому числі ціна, тому при збільшенні ціни за одиницю товару мала бути укладена Додаткова угода до Договору.
Також, на думку відповідача, умовами Договору не передбачено поставку електричної енергії понад договірні зобов'язання. Однак, позивач, знаючи скільки у відповідача залишилось коштів в рамках укладеного Договору, продовжував постачати її відповідачу, яку той споживав. При цьому, відповідач наголошує, що позивач не проінформував його про те, що в рамках Договору закінчуються кошти, в зв'язку з чим подальша поставка електричної енергії неможлива.
До того ж, відповідач вважає, що штрафні санкції позивач мав би розраховувати з 21.10.2021, а не з 13.10.2021, оскільки строк оплати Актів №304/4-ЛС86677/1 та №304/4-ЛС86677/2 за умовами Договору закінчився 20.10.2021. В свою чергу, Акт №304/4-ЛС/97996/1 взагалі не можна брати до уваги, оскільки строк оплати ще не наступив через відсутність бюджетного фінансування.
У зв'язку із наведеним відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За умовами ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором постачання електричної енергії.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно із ч. 1-2 ст. ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
За приписами ч. 8 ст. ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 ст. 193 ГК України унормовано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем в серпні та вересні 2021 року відповідачу електричної енергії на виконання умов Договору №304/4-ЛС/1-21 постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 на загальну суму 848 828 грн. 37 коп., про що свідчать Акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021, №304/4-ЛС/86677/2 від 31.08.2021 та №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021, а також дані щодо фактичних обсягів споживання відповідачем електричної енергії по особовому рахунку №304/4-ЛС-ВЦ за період з січня 2021 року по вересень 2021, надані ТОВ «ЛЕО».
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
За умовами п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, Договором №304/4-ЛС/1-21 постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 встановлений такий строк виконання зобов'язання щодо сплати за поставлену електричну енергію - протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів прийняття-передавання товарної продукції (п. 4.6. Договору).
Відтак, відповідач мав остаточно оплатити вартість поставленої електричної енергії за Актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021 та №304/4-ЛС/86677/1 від 31.08.2021 до 22.10.2021, а за Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 до 29.10.2021 включно.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що у встановлений Договором строк, відповідач за поставлену електричну енергію розрахувався лише частково, оскільки сплатив позивачу 385 320 грн. 23 коп. згідно Акту прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 25.08.2021 за платіжним дорученням №3778_А8015/839 від 08.10.2021.
Таким чином, станом на момент звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 463 508 грн. 14 коп.
Доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 463 508 грн. 14 коп. матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у Договорі, та не оплатив вартість поставленої позивачем електричної енергії у строк, визначений Договором, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором №304/4-ЛС/1-21 постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 463 508 грн. 14 коп. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Твердження відповідача проте, що позивач всупереч умовам Договору в частині тарифу за поставлену електричну енергію складав Акти №304/4-ЛС/86677/1 за серпень 2021 року та №304/4-ЛС/97996/1 за вересень 2021 року за тарифом 4,64023 грн. з ПДВ замість попереднього - 4,17865 грн. з ПДВ є безпідставними, оскільки умови Договору №304/4-ЛС/1-21 постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2021 передбачають, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у актах прийняття-передавання товарної продукції про оплату електричної енергії за цим Договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в актах прийняття-передавання товарної продукції, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 4.1., 4.3. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору, зокрема №1 від 04.03.2021, №3 від 30.03.2021 та №4 від 06.04.2021, згідно якими змінювався обсяг постачання електричної енергії та загальна вартість Договору. При цьому, ціна Договору змінювалась в межах копійок, натомість обсяг постачання змінювався значним чином і в останній редакції становлять 1 113 879 кВт/год та 4 427 575 грн. 46 коп. Таким чином, сторони погодили зменшення обсягу постачання електричної енергії при майже незмінній ціні, що відповідним чином вплинуло на вартість спожитої після таких змін відповідачем електричної енергії.
Відтак, посилання відповідача на те, що Акти №304/4-ЛС86677/2 та №304/4-ЛС/97996/1 не сплачені через неправомірно завищений позивачем тариф, оскільки в Договорі №304/4-ЛС/1-21 від 13.01.2021 були погоджені його істотні умови, в тому числі ціна, тому при збільшенні ціни за одиницю товару мала бути укладена Додаткова угода до Договору, є не доречними огляду на вказані вище Додаткові угоди, а також положення п. 12.3. Договору і норми ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до яких істотні умови Договору можуть змінюватися разі зменшення обсягів закупівлі.
В свою чергу, доводи відповідача про те, що умовами Договору не передбачено поставку електричної енергії понад договірні зобов'язання, позивач знав скільки у відповідача залишилось коштів в рамках укладеного Договору, не проінформував його про те, що кошти закінчуються, не беруться судом до уваги в зв'язку з тим, що відповідач фактично спожив електричну енергію у обсягах, підтверджених ТОВ «ЛЕО», не повідомив позивача про перевищення обсягу споживання та не вчинив жодних дій спрямованих на припинення власного електроспоживання.
При цьому, відсутність коштів у відповідача не є достатньою підставою для відмови від оплати спожитої електроенергії, оскільки ЄСПЛ у рішеннях від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 897 грн. 46 коп.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 у справі №905/600/18 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
У відповідності до розрахунку позивача нарахування 3% річних за Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 31.08.2021 здійснено за період з 13.10.2021 по 17.11.2021 на суму 79 027 грн. 80 коп. в розмірі 233 грн. 84 коп. та за Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 здійснено за період з 28.10.2021 по 17.11.2021 на суму 384 480 грн. 34 коп. в розмірі 663 грн. 62 коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він містить помилки у визначенні періодів нарахування 3% річних.
Так, за умовами п. 4.6. Договору розрахунки за спожиту електричну енергію (з урахуванням вартості послуги з розподілу та послуги з передачі електроенергії) проводяться шляхом безготівкової оплати вартості товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання актів прийняття-передавання товарної продукції.
З матеріалів справи вбачається, що Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 31.08.2021 було отримано відповідачем 06.10.2021, тому період оплати складає з 07.10.2021 по 22.10.2021 (10 робочих днів), а прострочення починається з 23.10.2021.
В свою чергу, Акт прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/97996/1 від 30.09.2021 було направлено позивачем засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем 13.10.2021, що підтверджується описом вкладення, накладною та інформацією з сайту Укрпошти за трек-номером 9310007825708. Отже, період оплати в даному випадку складає з 18.10.2021 по 29.10.2021 (10 робочих днів), а прострочення починається з 30.10.2021.
З урахуванням принципу диспозитивності та неможливості вийти за межі заявлених позовних вимог, суд самостійно здійснив розрахунок 3% річних наступним чином:
за період з 23.10.2021 по 17.11.2021 на суму на суму 79 027 грн. 80 коп. розмір 3% річних становить 168 грн. 88 коп.;
за період з 30.10.2021 по 17.02.2021 на суму на суму 384 480 грн. 34 коп. - 600 грн. 42 коп.
Отже, сума 3% річних, за розрахунком суду, становить 769 грн. 30 коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню частково.
Крім того, позивачем, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні втрати в сумі 711 грн. 25 коп.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних втрат нарахованих за Актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії №304/4-ЛС/86677/1 від 31.08.2021 за період з 13.10.2021 по 17.11.2021 на суму 79 027 грн. 80 коп.
складає 711 грн. 25 коп.
В свою чергу, враховуючи те, що прострочення починається з 23.10.2021 правильний період нарахування інфляційних втрат становить з 23.10.2021 по 17.11.2021.
Тому суд, самостійно здійснивши розрахунок інфляційних втрат, за період з 23.10.2021 по 17.11.2021 на суму 79 027 грн. 80 коп. становить 632 грн. 22 коп.
Відтак, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача підлягає задоволенню частково в сумі 632 грн. 22 коп.
Разом з тим, посилання відповідача на те, що 3% річних та інфляційні втрати позивач мав би розраховувати з 21.10.2021, оскільки строк оплати Актів №304/4-ЛС86677/1 та №304/4-ЛС86677/2 за умовами Договору закінчився 20.10.2021, а строк оплати Акта №304/4-ЛС/97996/1 взагалі не наступив через відсутність бюджетного фінансування, суд вважає необґрунтованими з огляду на наведений порядок розрахунку строків оплати та прострочення за вказаними Актами та з урахуванням зазначеної позиції ЄСПЛ щодо відсутності бюджетного фінансування (бюджетних коштів) як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, однак такими, що підлягають задоволенню частково.
В зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 463 508 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 769 грн. 30 коп. та інфляційні втрати в сумі 632 грн. 22 коп.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 6 976 грн. 75 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6 973 грн. 64 коп.
Щодо розгляду даної справи у розумний строк, суд зауважує таке.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі Kudla v. Poland заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі Vernillo v. France заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі Frydlender v. France заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі Wierciszewska v. Poland заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі Capuano v. Italy заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у п. 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
В даній справі ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 02.03.2022.
Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Натомість Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 18.05.2022, №573 від 12.08.2022, №757 від 07.11.2022 та №58 від 06.02.2023, воєнний стан продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Харківську міську територіальну громаду із центром у м. Харків, де розташовано Господарський суд Луганської області, було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022.
Таким чином, підготовче засідання, призначене на 02.03.2022, не відбулося в зв'язку з бойовими діями, що відбувалися у м. Харкові та Харківській області, про що 01.03.2022 учасників судових процесів було повідомлено на офіційному сайті Господарського суду Луганської області.
В подальшому суд повідомляв сторін про підготовчі засідання та про судове засідання 29.03.2023, в якому було здійснено розгляд справи по суті.
Отже, проведення підготовчого провадження та розгляду справи по суті, у строки, визначені ГПК України, було унеможливлено через обставини, які не залежали від волі суду.
Разом з тим, судом було вжито всі залежні від нього заходи для відновлення можливості проведення підготовчого провадження та розгляду даної справи по суті в розумний строк.
Як вказав Верховний Суд в постанові від 01.02.2022 у справі №160/12705/19 у процесуальному законодавстві поняття розумний строк та своєчасний розгляд застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття розумний строк вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб'єктом владних повноважень).
Зміст поняття розумні строки охоплює собою такі аспекти: 1) розумний строк - це найкоротший з можливих строків розгляду й вирішення справи, однак, такий строк не можна ототожнювати із швидким розглядом справи: тривалість розумних строків повинна бути найкоротшою, але достатньою для того, щоб справа була всебічно досліджена судом з наданням оцінки аргументам та доводам учасників справи, які ґрунтуються на поданих ними доказах; 2) на тривалість розумного строку мають вплив різні фактори, як об'єктивного (поведінка учасників справи, складність справи, необхідність залучення та дослідження додаткових доказів, завантаженість суду тощо), так і суб'єктивного характеру (поведінка судді та працівників апарату суду).
Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття розумний строк.
Відтак, суд вважає, що проведення підготовчого провадження та розгляд даної справи по суті здійснено у розумні строки з урахуванням факторів об'єктивного характеру, а саме запровадження воєнного стану в Україні та перебування суду безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Схід» (92702, Луганська обл., м. Старобільськ, пл. Базарна, буд. 32-А, ідентифікаційний код 42010964) заборгованість в сумі 463 508 грн. 14 коп., 3% річних в розмірі 769 грн. 30 коп., інфляційні втрати в сумі 632 грн. 22 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6 973 грн. 64 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 10.04.2023.
Суддя А.В. Іванов