ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2023Справа № 910/13959/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (вул. Симиренка, 17, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 36037999)
до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00032129)
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Багрій Наталія
від відповідача: Литвин Андрій
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (далі за текстом - КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом - АТ «Ощадбанк», Відповідач, Банк), в якому Позивач просить суд: зобов'язати Відповідача розірвати договір банківського рахунку № 582765 від 17.09.2012, укладений між сторонами та зобов'язати Відповідача закрити банківські розрахункові рахунки.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що 17.09.2012 між ПАТ «Ощадбанк» та КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» укладено Договір
№ 582765 банківського рахунку (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого відкрито наступні рахунки (із рахуванням заяви про виправлення описок):
НОМЕР_1 ;
НОМЕР_2 ;
НОМЕР_3 ;
НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 ;
НОМЕР_6 .
В позасудовому порядку Позивач звертався до Відповідача з листом № 06/05/21-04 від 06.05.2021, в якому повідомив про перебування комунального підприємства в стані припинення та просив закрити поточні рахунки і розірвати Договір.
Відповідач відмовив позивачу, обґрунтовуючи зазначену відмову тією обставиною, що на вказані рахунки накладено арешт, що виключає можливість їх закриття.
Позивач посилається на положення підпункту 8.11. пункту 8.1. Договору та пункту 146 розділу XIV Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі за текстом - Інструкція № 492) (в редакції чинній станом на дату спірних правовідносин) та зазначає, що підставою для закриття банком рахунку юридичної особи, що припиняється та на кошти яких встановлено обтяження відбувається за умови надання: заяви про закриття поточного рахунку та копії рішення учасників або органу юридичної особи - резидента, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законодавством України, - копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи-резидента, засвідченої в установленому порядку.
Відтак, Позивач зазначає, що на вказаних рахунках відсутні кошти, підприємство ними не користується, Відповідач продовжує нараховувати абонентську плату за відкриті рахунки, яку згідно доводів Позивача сплачено 01.06.2021 згідно квитанції № 0762230611.
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до Відповідача із заявами про розірвання Договору та закриття банківських рахунків, однак Відповідач кожний раз відмовлявся, чим порушував права Позивача як споживача банківських послуг, що відповідно і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Заперечуючи щодо доводів Відповідача, Позивач у відповіді на відзив зазначає, що виконавче провадження № 477282362 від 15.08.2018, в межах якого накладено арешт на кошти Позивача, згідно постановою від 04.03.2019 закінчено.
При цьому, згідно доводів Позивача кошти на рахунках не обліковується, розрахунки по рахунках Позивача не здійснювались з 2019 по 2023, а у разі закриття рахунку за ініціативою банку або клієнта, у тому числі у випадках реорганізації юридичних осіб, арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком згідно абзацу 5 пункту 9.10 Глава 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004.
Позивачем заперечується необхідність отримання згоди від обтяжувача (Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві) на закриття рахунку, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 не передбачено такого обов'язку виконавця.
Також Позивач заперечує щодо доводів Відповідача в частині не надання даних для актуалізації інформації про юридичну особу.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із поданого Відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що вказані Позивачем рахунки № НОМЕР_6 (НОМЕР_10), НОМЕР_5 ( НОМЕР_7 ) відкриті на підставі інших договорів банківського рахунку між AT «Ощадбанк» та КП «ДУОЖФ», а саме № 582765/1 від 03.10.2014 та № 582765/2 від 30.12.2014, які містять тотожні положення щодо порядку закриття рахунку.
Так, на підставі отриманого Банком листа Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 15.08.2018 № 51140 та постанови вказаного виконавчого органу від 15.08.2018 ВП №47728232, винесеної при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 10.06.2014 у справі № 910/4504/14 Відповідачем накладено арешт на кошти КП «ДУОЖФ» в межах суми 783 034, 48 грн (звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів).
Відповідачем визнається факт неодноразового звернення Позивача із заявами про розірвання Договору та закриття рахунків, однак Відповідач посилаючись на положення пункту 143 Інструкції № 492 вказує, що Банк закриває поточні рахунки клієнтів, на кошти яких установлено обтяження майнових прав відповідно до умов договору, лише за згодою обтяжувача, який установив таке обтяження, яким згідно статті 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, від якого станом на дату подання відзиву не надходило згоди на закриття рахунків Позивача.
Аналогічне стосується і розірвання договорів банківського рахунку, що зазначено частиною 1 статті 1075 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).
Крім того, Відповідачем звертається увага суду на те, що Позивачем не надано витребуваних згідно листа від 17.05.2021 № 100.40/0124/1-23/1362 документів для здійснення ідентифікації особи до Банку, що передбачено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та пунктом 14 додатку № 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65.
З наведених підстав, Відповідач посилається на неможливість закриття рахунків комунального підприємства.
Згідно заперечень Відповідача на відповідь на відзив державний виконавець у відповідності Закону України «Про виконавче провадження» (частина 2 статті 40) у разі закінчення виконавчого провадження мав зазначити про зняття арешту у відповідній постанові, однак зазначеного вчинено не було, що відповідно не дає можливості Відповідачу розірвати договір та закрити банківські рахунки оскільки фактично відсутні підстави для цього.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 позовну заяву КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та зазначення інформації щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
27.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про виправлення описок та усунення недоліків в позовній заяві, в якій підтверджено Позивачем наявність у нього оригіналів документів, що додано до позову, окрім квитанції № 07622330611 від 01.06.2021, оскільки її оригінал подано з пакетом документів на закриття рахунків оператору відділення №8069 АТ «Ощадбанк»; також Позивачем виправлено описку допущену у позовній заяві щодо зазначення суми судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче провадження призначено на 30.01.2023.
20.01.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Підготовче засідання 30.01.2023 відкладено на 06.03.2023.
10.02.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про виправлення описок та усунення недоліків позовної заяви, а також відповідь на відзив на позовну заяву.
06.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 06.03.2023 судом закрито підготовче провадження, здійснено перехід до розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 06.03.2023 судом оголошено перерву до 20.03.2023.
У судовому засіданні 20.03.2023 судом оголошено перерву до 27.03.2023.
Судове засідання 27.03.2023 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 судове засідання по справі призначено на 10.04.2023.
У судовому засіданні 10.04.2023 представник Позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив суд задовольнити позов.
Представник Відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 10.04.2023 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
17.09.2012 між ПАТ «Ощадбанк» та КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» укладено Договір (в редакції додаткового договору № 1 від 01.08.2014), відповідно до пункту 1 якого Банк зобов'язується надавати Клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей за рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд.
Пунктом 2.1. Договору закріплено, що Банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов'язується відкрити Клієнту наступні рахунки: № НОМЕР_8 в гривні України, № НОМЕР_9 в гривні України, № НОМЕР_11.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» рахунки Позивача змінено на міжнародні номери банківського рахунку відповідно до Національного стандарту України, а саме:
НОМЕР_1 ;
НОМЕР_3 ;
НОМЕР_2 ;
НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 ;
НОМЕР_6 .
Пунктом 8.1. Договору визначено випадки при яких рахунки можуть бути закриті, зокрема:
- за заявою Клієнта;
- на підставі рішення органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи (фізичної особи-підприємця). Банк закриває поточний рахунок Клієнта на підставі документа, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи (фізичної особи - підприємця), виданого державним реєстратором в порядку, встановленому чинним законодавством України;
- за ініціативою Банку: якщо протягом трьох років підряд з дня відкриття Рахунків або з дати останнього операції не здійснюються операції по рахункам.
Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна сторона не попередить в письмовій формі іншу Сторону про припинення його дії не менше за один місяць до закінчення відповідного строку дії Договору (пункт 9.1. Договору).
Згідно відповіді Відповідача на запит від 20.12.2019 за Позивачем рахуються відкриті поточні рахунки, на яких залишок коштів станом на початок дня 20.12.2019 становить 0 грн та на які накладено арешт згідно постанови ВП № 47728232 від 15.08.2018:
НОМЕР_1;
НОМЕР_6.
При цьому суд вказує, що у судовому засіданні 10.04.2023 представник Відповідача підтвердив наявність арешту на всіх рахунках Позивача, які входять до предмету розгляду даної справи.
06.05.2021 Позивач звернувся до Відповідача із заявою № 06/05/21-04 про розірвання договору банківського обслуговування та закриття рахунку, в якій Позивачем зазначено наступне:
- на виконання рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 «про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження № 1555 від 27.08.2018 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» відповідно до якого КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» підлягає реорганізації шляхом його приєднання до КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»;
- відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Позивач перебуває в стані припинення з 30.08.2018;
- посилаючи на положення частини 1 статті 1075 ЦК України та підпункт 2 пункту 142 Інструкції № 492 заявника стверджує, що для розірвання Договору та закриття рахунків необхідно виключно заява клієнта за підписом уповноваженої особи.
Також до вказаної заяви додано 6 заяв про закриття поточного рахунку
НОМЕР_1 ;
НОМЕР_3 ;
НОМЕР_2 ;
НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 ;
НОМЕР_6 .
Заяви про закриття поточних рахунків та заяву від 06.05.2021 підписано Головою з комісії з реорганізації А.І. Левусь та згідно фіскального чеку направлено на адресу Банку 06.05.2021.
У відповідь на заяву Позивача від 06.05.2021 № 06/05/21-04 Відповідач листом від 17.05.2021 вих. № 100.40/0124/1-23/1362 зазначив, що станом на 17.05.2021 Левусь А.І. є Головою комісії з припинення та тимчасово виконуючим обов'язки директора КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва», яке знаходиться в стані припинення згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також Відповідач у вказаному листі просив Позивача надати документи для актуалізації даних про клієнта Банку згідно переліку, повідомив про існування у Позивача заборгованості за розрахункове-касове обслуговування, а для вирішення питань порушених в листі № 06/05/21-04 від 06.05.2021 зазначено про необхідність особисто надати документи до Банку за визначеною в листі адресою, в тому числі з метою ідентифікації.
16.06.2021 Позивач повторно звернувся до Відповідача із заявою № 18 про розірвання договору банківського обслуговування та закриття рахунку, в якій окрім аналогічних вимог згідно заяви № 06/05/21-04 від 06.05.2021 додатково вказано про те, що Головою комісії з припинення КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» особисто були подані документи щодо здійснення ідентифікації особи, надано інформацію про клієнта а також надано докази сплати існуючого боргу за розрахунково-касове обслуговування.
У відповідь на заяву Позивача № 18 від 16.06.2021 Відповідач відмовив Позивачу у закритті визначених рахунків КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» з огляду на наявність станом на 22.07.2021 арешту коштів на рахунках, накладеного в межах виконавчого провадження органами виконавчої служби та відсутність згоди обтяжувача, як це передбачено пунктом 143 Інструкції № 492.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів надання Головою комісії з припинення КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» особисто до Банку інформації та документів, які визначалися Банком в листі від 17.05.2021 вих.
№ 100.40/0124/1-23/1362 для проходження ідентифікації та актуалізації даних.
При цьому Відповідачем не заперечується факт обґрунтування відмови зазначеної в листі вих. № 100.40/0124/2-23/1939, який надано у відповідь на заяву Позивача № 18 від 16.06.2021, виключно відсутністю згоди Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на закриття рахунку та розірвання договору банківського рахунку.
Відтак, доводи Позивача щодо необхідності задоволення позовних вимог зводяться до порушення Банком його прав як споживача щодо необґрунтованої відмови Відповідача у розірванні Договору та закриття рахунків, залишки на яких становлять 0 грн та банківські операції з яких Позивач не здійснюються, та виконавче провадження, в межах якого накладено арешти, закінчено.
Заперечення Відповідача ґрунтуються на відсутності згоди обтяжувача на розірвання Договору та закриття рахунків, а також ненадання Позивачем на вимогу Банку витребуваних документів у відповідності до листа від 17.05.2021 для актуалізації інформації щодо цього клієнта.
Згідно наданих Відповідачем документів арешт коштів на рахунки Позивача, відкриті в АТ «Ощадбанк» здійснено на підставі постанови про арешт коштів боржника № 47728232 від 15.08.2018, винесеної при примусовому виконанні наказу № 910/4504/14 від 10.06.2016 Господарського суду міста Києва та надіслану Відповідачу згідно супровідного листа № 51140 від 15.08.2018 Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
З вказаної постанови про арешт коштів боржника № 47728232 від 15.08.2018 вбачається, що арешт накладено на грошові кошти, що містяться на рахунках Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в межах суми 783 034, 48 грн з урахуванням суми звернення стягнення, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.
Згідно наданої Позивачем роздруківки з реєстру виконавчих проваджень ВП № 47728232 закінчено на підставі постанови заступника начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Макаревич Я.А. від 04.03.2019, якою встановлено повне та фактичне виконання рішення, при тому що кошти згідно виконавчого документа, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження перераховано у повному обсязі згідно платіжних доручень.
Відповідачем не заперечується факт відкриття на наявності у Позивача поточних рахунків №
НОМЕР_1 ;
НОМЕР_3 ;
НОМЕР_2 ;
НОМЕР_4 ;
НОМЕР_5 ;
НОМЕР_6 та накладення на вказані рахунки арешту.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 1 статті 1074 ЦК України закріплено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до частини 1 статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов'язання, розірвати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.
Згода обтяжувача може бути виражена у загальній формі та/або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Така згода може бути включена до умов договору, яким встановлюється обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до пункту 142 Інструкції № 492 (чинна станом на дату виникнення спірних правовідносин) Банк закриває поточні рахунки клієнтів зокрема:
- на підставі заяви клієнта, крім випадків, визначених пунктом 143 розділу XIV цієї Інструкції;
- на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законодавством України покладено функції щодо припинення юридичної особи (за заявою ліквідатора, голови або члена ліквідаційної комісії, керуючого санацією);
- у разі смерті власника рахунку - фізичної особи / фізичної особи - підприємця / особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, після виплати коштів спадкоємцю(ям) та іншим особам на підставі документів, визначених законодавством України;
- на підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.
Пунктом 143 Інструкції № 492 закріплено, що Банк закриває поточні рахунки клієнтів, на кошти яких установлено обтяження майнових прав відповідно до умов договору, лише за згодою обтяжувача, який установив таке обтяження, крім випадків закриття рахунків клієнтів під час виконання банком Плану припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи відповідно до Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", яке може здійснюватися банком без отримання на це згоди обтяжувача.
Банк не має права за заявою клієнта закрити поточний рахунок, якщо грошові кошти, що розміщені на відповідному рахунку, заморожені або фінансові операції за відповідним рахунком зупинені відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу.
Відповідно до пункту 146 Інструкції № 492 поточний рахунок юридичної особи-резидента закривається клієнтом/юридичною особою-правонаступником у разі припинення юридичної особи-резидента внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення за умови подання ним таких документів: 1) заяви про закриття поточного рахунку; 2) копії рішення учасників або органу юридичної особи - резидента, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законодавством України, - копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи-резидента, засвідченої в установленому порядку.
Аналогічні підстави для закриття рахунку визначені розділом 8 Договору, яким в тому числі закріплено випадки закриття рахунку за ініціативою банку, що наразі не входить до предмету спору.
Як встановлено судом вище, Позивач звертався до Відповідача із двома заявами (від 06.05.2021 № 06/05/21-04 та від 06.06.2021 № 18) про розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків, на які від отримано відмову Відповідача з огляду на наявність накладених арештів на грошові кошти, розміщені на поточних рахунках Позивача та з огляду на відсутність згоди обтяжувача щодо розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків.
Суд вказує, що в даному випадку обтяжувачем є Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження поділяються на публічні та приватні.
Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.
Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Статтею 38 вказано Закону визначено, що при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено права та обов'язки виконавця при примусовому виконанні рішень, зокрема обов'язок розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Посилання Позивача на судову практику у справі 37/70 (ухвала від 10.03.2021) суд наразі вважає недоречним оскільки обставини спірних правовідносин не є ідентичними, не є преюдиціальними у відповідності до положень частини 4 статті 75 ГПК України з огляду на відмінність сторін та обставин.
При цьому суд вказує, що відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду, а обов'язковими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин є висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду згідно частини 4 статті 236 ГПК України.
Суд погоджується з доводами Відповідача, що станом на період дії Інструкції № 492, що також закріплено чинною Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162, Банк не мав права розривати Договір та закривати спірні рахунки з огляду на наявність арештів на грошові кошти, розміщених на таких рахунках при тому, що Відповідач не отримував відповідної постанови про зняття арешту від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Банку.
Доказів зняття арешту Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві до Банку також відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 19.01.2019) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відтак, суд дійшов висновку, що з огляду на закінчення виконавчого провадження державний виконавець приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2019 № 47728232 мав зазначити про зняття арешту з коштів КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва», розміщених на рахунках, які Позивач наразі просить суд закрити.
Однак, відповідних доказів знаття арешту з рахунків матеріали справи не міститься.
При цьому, суд вказує, що матеріали справи не містять доказів звернення Позивача до обтяжувача - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про зняття арешту та/або заявою про надання згоди на розірвання Договору та закриття рахунків, як це передбачено частиною 1 статті 1075 ЦК України та пунктом 143 Інструкції № 492, відповідь на яку (які) виконавець зобов'язаний надати в силу пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд вказує, що посилання Позивача на положення пункту 146 Інструкції № 492 є безпідставним з огляду на існування виключення, передбаченого пунктом 143 такої Інструкції.
Посилання Позивача на можливість закриття рахунку за ініціативою Банку, в тому числі відповідно до підпункту 1 пункту 114 Інструкції № 492 також відхиляються судом з огляду на те, що даним пунктом передбачено право Банку, а не обов'язок відмови від договору банківського рахунку та закриття поточних рахунків, що в даному випадку Банком не реалізовано та фактично не входить до предмету розгляду даної справи.
Також суд звертає увагу Позивача, що виходячи зі змісту пункту 8.1.2 Договору Банк закриває поточний рахунок клієнта на підставі рішення органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи саме на підставі документа, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи, виданого державним реєстратором в порядку встановленим чинним законодавством.
Що стосується заперечень Відповідача щодо ненадання Позивачем документів на підтвердження повноважень Голови комісії з припинення КП «ДУОЖФ в Святошинському районі м. Києва» суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, Відповідач листом вих № 100.40/0124/1-23/1362 від 17.05.2021 зазначив про необхідність подання Позивачем додаткових документів для актуалізації даних клієнта Банку у зв'язку з чим повідомив про наявність потреби пройти Голові комісії з припинення ідентифікації у відділенні Банку з особистим подання витребуваних документів.
В подальшому у заяві № 18 від 16.06.2021 Позивач описав події щодо подачі витребуваних банком документів особисто до відділення Банку.
При цьому аналогічні обставини зазначені Позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву.
Відповідач у відповідь на заяву Позивача № 18 від 16.06.2021, в обґрунтування підстав відмови у закритті договору банківського рахунку та закриття поточних рахунків не зазначив відсутність документів Позивача та неможливість ідентифікації особи.
Крім того, надання відмови по суті розгляду питання фактично підтверджує розгляд Відповідачем заяв Позивача та водночас відсутність сумнівів Відповідача щодо достовірності особи представника Позивача (Голови комісії з припинення) та виникнення питань щодо ідентифікації особи клієнта.
Таким чином, підсумовуючи викладене вище, на переконання суду, даний позов поданий Позивачем передчасно, оскільки останнім не вчинено всіх залежних від нього дій, визначених чинним законодавством задля зняття арештів зі спірних рахунків та/або отримання згоди обтяжувача на розірвання Договору і закриття поточних рахунків.
В даному провадженні, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд не вбачає підстав надавати оцінку та встановлювати обставини законності чи не законності існування арешту на грошових коштах Позивача, розміщених на рахунках Відповідача, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2019 з огляду на фактичне виконання рішення та відповідно вчиняти дії щодо таких рахунків.
З огляду на відсутність згоди Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на розірвання Договору та закриття поточних рахунків, суд не вбачає в діях Відповідача порушення прав Позивача як клієнта Банку, за захистом яких він звернувся до суду, що свідчить про необґрунтованість вимог Позивача.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище та з огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав Відповідачем, а поданий до суду позов є передчасним та фактично таким, що перекладає обов'язки Позивача в межах виконавчого провадження (в тому числі подача заяви про необхідність зняття арештів) на суд у зв'язку з чим позов є необґрунтованим, передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та не відшкодовуються останньому.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (вул. Симиренка, 17, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 36037999) до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00032129) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати Позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 11.04.2023
Суддя Антон ПУКАС