ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.04.2023Справа № 910/1627/23
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом державного підприємства "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування"
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
про стягнення 225 854,59 грн.
Представники сторін: не викликалися.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" про стягнення 225 854,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про надання послуг за темою: "Оцінка сейсмостійкості елементів енергоблоку №1 ВП ЮУАЕС І категорії сейсмостійкості відповідно до вимог НП 306.2.208-2016" №01/21-10/48-123-01-21-06804 (зареєстрований замовником 04.03.2021).
Позивачем виконані роботи в розмірі 225 854,59 грн., які не оплачені відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 отримана відповідачем 10.02.2023, що підтверджується рекомендованих повідомленням про вручення відправлення № 01054 93663875
21.02.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.03.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
26.02.2021 між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) та державним підприємством "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" (виконавець) укладено договір №01/21-10/48-123-01-21-06804 від 04.03.2021 про надання послуг за темою: "оцінка сейсмостійкості елементів енергоблоку № 1 ВП ЮУАЕС І категорії сейсмостійкості відповідно до вимог НП 306.2.208-2016" (далі - Договір).
За вказаним Договором виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги за темою: "Оцінка сейсмостійкості елементів енергоблоку № 1 ВП ЮУАЕС І категорії сейсмостійкості відповідно до вимог НП 306.2.208-2016", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами та скріплення печаткою і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 11.1 Договору).
Додаткові угоди до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою (п. 12.8 Договору).
Додатковою угодою № 2 від 07.12.2021 до Договору №01/21-10 від 26.02.2021 (НАЕК № 48-123-01-21-06804 від 04.03.2021 р.) викладено пункт Договору 11.1 в редакції: Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 30.12.2024 включно.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 5.1-5.2 Договору передбачено, що обсяг та терміни надання послуг за цим Договором визначаються Технічним завданням та Календарним планом.
Здача і приймання оформлених у встановлених у замовника порядку результатів наданих послуг за Договором здійснюється супровідними документами виконавця. Документи вважаються оформленими в установленому порядку, а послуги наданими відповідно до Календарного плана за наявності всіх підписів посадових осіб замовника, які мають право на погодження документації по Договору (звіти, рішення, тощо). Вимоги до оформлення і складу звітної документації визначає замовник.
Відповідно до п. 5.3 Договору приймання оформлених у встановленому порядку результатів наданих послуг оформлюється двостороннім актом здачі-приймання у 4-х примірниках по 2 для кожної із сторін. Оформлений сторонами акт здачі-приймання результатів наданих послуг є підставою для проведення взаємних розрахунків.
Розділом 4 Договору про надання послуг встановлено, що розрахунки з виконавцем за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у наступному порядку:
- у 2021 році - 225 854,59 грн. (20% від договірної ціни договору) - протягом 60 банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг за етапом Календарного плану на підставі пред'явленого виконавцем рахунка на оплату;
- у 2022 році - 903 418,37 грн. (80% від договірної ціни договору) - протягом 60 банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг за етапом Календарного плану на підставі пред'явленого виконавцем рахунка на оплату.
04.07.2022 державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) та державним підприємством "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" підписано та скріплено печатками акт № 1 здачі-приймання результатів наданих послуг за договором №01/21 від 26.02.2021 р. (№48-123-01-21-06804 від 04.03.2021 р.) за яким підтверджено, що послуги по 1 етапу договору надані в повному обсязі та задовольняють умовам Договору і Технічного завдання. Зазначеним актом передбачено, що загальний розмір вартості прийнятих послуг становить 225 854,59 грн.
Позивачем сформовано рахунок на оплату № 1 від 02.01.2023 на суму 225 854,59 грн.
03.01.2023 позивачем виставлено відповідачу претензію щодо сплати заборгованості за надані послуг на суму 225 854,59 грн.
Доказів надання відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що строк оплати за надані послуги не настав, оскільки рахунок на оплату пред'явлений 03.01.2023 та отриманий 05.01.2023, а тому відповідно до розділу 4 Договору оплата повинна здійснюватися протягом 60 банківських днів після підписання акту-здачі приймання на підставі пред'явленого рахунку на оплату.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо доводів відповідача та повідомляє, що за правовою природою рахунок на оплату послуг не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.
Також позивач зазначає, що рахунок не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", а отже не є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявність або відсутність зобов'язань сторін.
Дослідивши подані докази, суд встановив, що після підписання акту здачі-приймання наданих послуг у відповідача виник обов'язок щодо оплати суми у розмірі 225 854,59.
Договором про надання послуг не встановлено порядок та строки видачі рахунку на оплату, а тільки передбачено, що виконання обов'язку щодо оплати здійснюється на підставі пред'явленого рахунку.
Матеріали справи містять докази виконання позивачем частини 4 Договору, а саме: акт здачі-приймання та рахунок на оплату.
Щодо строків пред'явлення рахунку на здійснення оплати за Договором, суд зазначає, що у зв'язку з неврегульованістю порядку пред'явлення рахунку (Договором встановлено лише те, що рахунок пред'являється виконавцем, але не уточнено конкретні дії сторін щодо виконання зазначеного припису та строки вчинення цих дій) та наявності у відповідача обов'язку здійснити оплату наданих послуг, останній не був позбавлений права вжити заходів щодо отримання рахунку для виконання свого обов'язку в строки, передбачені Договором.
Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів про звернення відповідача до позивача для врегулювання питання отримання рахунку на оплату, а також доказів щодо перешкоджання відповідачу отримати відповідний рахунок.
Враховуючи наведене, суд встановив, що строк виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг за Договором №01/21-10/48-123-01-21-06804 від 04.03.2021 про надання послуг настав після спливу 60 днів з дати підписання акту здачі-приймання.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Також судом враховано судову практику щодо застосування норм законодавства в подібних правовідносинах, зокрема в постанові від 26.02.2020 (справа № 915/400/18) колегією суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду зроблено висновок про наступне: за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов'язку сплати платежів. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції.
Враховуючи вищезазначене, наявність основної заборгованості за договором про надання послуг у відповідача перед позивачем у сумі 225 854,59 грн. належним чином доведено, документально підтверджено та не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., місто Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь державного підприємства "Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування" (04213, м. Київ, пр. Івасюка Володимира, будинок 64/56; ідентифікаційний код 24249112) суму боргу у розмірі 225 854 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 3 387 (три тисячі триста вісімдесят сім) грн. 82 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий