ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.03.2023Справа № 910/12002/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер"
про стягнення 813297,40 грн.
за участі представників:
від позивача: Мазуренко Т.С., адвокат,
від відповідача: Москалюк Т.В., адвокат,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" про стягнення за договором страхування від 03.02.2021 № ВП193381 основного боргу в розмірі 648587,22 грн., трьох процентів річних у розмірі 18551,37 грн. та інфляційних втрат у розмірі 146158,81 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" 376318,42 грн. страхового відшкодування, 10763,74 грн. трьох процентів річних, 96331,24 грн. інфляційних втрат, 7251,20 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15.03.2023 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі та клопотання про долучення платіжного доручення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 30.03.2023 року.
У судовому засіданні 30.03.2023 представник позивача підтримав подану ним заяву.
Представник відповідача проти задоволення заяви заперечував.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з частиною 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 01.10.2022 між позивачем (клієнт) та адвокатом Мазуренко Тетяною Сергіївною укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого клієнт відповідно до договору замовляє та доручає адвокату надавати йому всі види правової допомоги, передбачені чинним законодавством України шляхом виконання дій, що мають юридичне значення, відповідно до чинного законодавства та отриманих від клієнта доручень (завдань), а адвокат зобов'язується виконувати отримані від клієнта доручення (завдання) від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, встановлених договором.
У пункті 4.1 договору встановлено, що ціна послуг та порядок розрахунків сторонами визначаються в додатковій угоді до цього договору.
Виконання всіх зобов'язань сторонами за договором фіксується в акті приймання-передачі послуг (пункт 4.3 договору).
01.10.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, у пункті 1.1 якої погоджено, що клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 15000 грн. без ПДВ за підготовку та подачу до Господарського суду м. Києва позовної заяви ТОВ "Брокінвест Груп" до ПрАТ "Страхова компанія "Велтлінер" про стягнення страхового відшкодування за договором від 03.02.2021 № ВП193381, а також представництва інтересів клієнта за цим позовом у Господарському суді міста Києва.
Згідно з пунктом 1.2 додаткової угоди № 1 оплата винагороди по цій додатковій угоді здійснюється клієнтом у строк до 21.10.2022 у безготівковій формі на банківський рахунок адвоката.
09.03.2023 позивачем та адвокатом Мазуренко Т.С. підписано акт приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою від 01.10.2022 № 1 до договору на суму 15000 грн., відповідно до якого адвокатом Мазуренко Т.С. надані, а позивачем прийняті наступні послуги: вивчення документів щодо страхового випадку за договором від 03.02.2021 № ВП193381; підготовка та подача до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ "Брокінвест Груп" до ПрАТ "Страхова компанія "Велтлінер" про стягнення страхового відшкодування за договором від 03.02.2021 № ВП193381; представництво інтересів клієнта за відповідним позовом у Господарському суді міста Києва.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У поясненнях від 02.03.2023 відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до 1000 грн. Як наголосив відповідач, позивачем не долучено до позовної заяви платіжного доручення на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу. При цьому, підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, проведення додаткового аналізу великої кількості нормативно-правових актів.
Разом із цим суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
У той же час, до матеріалів справи надано виписку з банківського рахунку Мазуренко Т.С., з якої убачається, що 15.12.2022 на її рахунок надійшли від ТОВ "Брокінвест Груп" грошові кошти в сумі 15000 грн.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Відповідно до наведеного в акті приймання-передачі наданих послуг детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) їх вартість визначена в фіксованому розмірі 15000 грн. за вивчення документів щодо страхового випадку за договором від 03.02.2021 № ВП193381; підготовку та подачу до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ "Брокінвест Груп" до ПрАТ "Страхова компанія "Велтлінер" про стягнення страхового відшкодування за договором від 03.02.2021 № ВП193381; представництво інтересів клієнта за відповідним позовом у Господарському суді міста Києва.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Одночасно відповідачем не доведено завищення розміру гонорару, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та його неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Суд наголошує, що застосування визначених у частині 4 статті 126 ГПК України критеріїв здійснюється судом за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 902/519/18, від 24.12.2019 у справі № 910/18954/17, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, від 12.08.2020 у справі № 922/3422/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16.
Утім, жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування неспівмірності заявлених позивачем витрат відповідачем до матеріалів справи не долучено, у той час як відповідач лише посилається на необхідність зменшення таких витрат до 1000 грн., виходячи із загальних посилань на неспівмірність заявленої до розподілу суми.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, який підлягає розподілу, становить 15000 грн.
Водночас, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" задоволено частково, суд дійшов висновку про покладення на відповідача 8915,80 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.
Щодо заявлених позивачем до розподілу судових витрат на нотаріально завірений переклад українською мовою документів у сумі 3000 грн., суд зауважує наступне.
Пункт 2 частини 3 статті 123 ГПК України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина 4 статті 127 ГПК України).
Відповідно до пояснень позивача, ним замовлено у ФОП Гагухи І.М. здійснення нотаріально завіреного перекладу українською мовою таких документів: розписки про вилучення документа серії АР №887394 від 30.06.2021; розписки про вилучення документа серії АР №887395 від 30.06.2021; підтвердження передачі території, об'єкта або майна, щодо якого проводилася рятувальна операція від 30.06.2021; рахунку-фактури на суму 38 240,00 польських злотих № FV\308\7\2021 від 01.07.2022.
24.10.2022 ФОП Гагуха І.М. виставлено позивачу рахунок-фактуру від 24.10.2022 № 24/10/22 на суму 3000 грн. за послуги з перекладу.
Також між позивачем та ФОП Гагухою І.М. підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 24.10.2022 на суму 3000 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 24.10.2022 № 6757 позивачем сплачено на рахунок ФОП Гагухи І.М. 3000 грн. на підставі рахунку-фактури від 24.10.2022 № 24/10/22.
У той же час, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Натомість, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 відмовлено в частині позовних вимог про стягнення 38 240,00 польських злотих, що за визначеним позивачем еквівалентом становить 272268,80 грн. (станом на 12.07.2021 1 польська злота=7,12 грн.), сплачених за збереження решти вантажу на користь дорожньої служби «Роmос drogowa parking strzezony» згідно з рахунком-фактурою від 01.07.2021 №FV/308/7/2021 та платіжним дорученням в іноземній валюті №26 від 12.07.2021.
З огляду на те, що в даній частині позовних вимог у позові відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача на отримання нотаріально завіреного перекладу українською мовою документів, що були покладені в якості доказів на підтвердження цих вимог.
У зв'язку з наведеним, у частині клопотання позивача про розподіл 3000 грн. судових витрат на нотаріально завірений переклад українською мовою документів суд дійшов висновку відмовити.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 244 ГПК України, суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12002/22 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Велтлінер" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1в, 4й поверх; ідентифікаційний код 25285050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокінвест Груп" (02081, м. Київ, вул. Урлівська, 21Б, кв. 108; ідентифікаційний код 39105267) 8915 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В іншій частині заяви відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Дата підписання: 10.04.2023 року.
Суддя К.В. Полякова