ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.04.2023Справа № 910/14437/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу №910/14437/22
за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код: 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код: 40081221; 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕНРАЙС" (ідентифікаційний код: 40816031; 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 106-Б)
про стягнення 97 020 грн,
без виклику представників учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач, Залізниця) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕНРАЙС" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення з відповідача заборгованості 80 850 грн + 20% ПДВ, загалом 97 020 грн за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 07.07.2021 №8223412 (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за угодою в частині своєчасного та повного розрахунку за користування вагонами, яке виникло внаслідок затримки семи вагонів після доставки на під'їзну колію товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Агро» (далі - ТОВ "Акріс Агро") за період з 01:50 год 04.03.2022 по 14:10 год 09.03.2022. Від підписання накопичувальної картки представник відповідача відмовився. Оскільки власником вантажу є ТОВ «Акріс Агро» акт загальної форми ГУ-23 від 08.03.2022 №582 підписав представник власника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/14467/22; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
30.01.2023 відповідач подав відзив, заперечивши проти позову.
30.01.2023 відповідач клопотав про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Клопотання обґрунтоване правом сторони подати таке клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у задоволенні клопотання Товариства про розгляд в порядку спрощеного позовного, в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
03.02.2023 позивач подав суду відповідь на відзив та докази направлення її відповідачу та копію пам'ятки про подання вагонів.
13.02.2023 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив.
21.02.2023 позивач подав суду додаткові пояснення.
06.03.2023 відповідач подав суду заперечення на додаткові пояснення позивача.
У силу приписів частини п'ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Водночас суд не надав такий дозвіл у даній справі.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07.07.2021 Товариством (замовник) і Залізницею (виконавець) шляхом подання заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладено Договір, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорений та не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач вказує, що відповідачем було допущено затримку стосовно розвантаження вагонів, внаслідок чого у Товариства виникла заборгованість щодо користування вагонів у розмірі 97 020 грн.
У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог і надав власний розрахунок плати, з урахуванням комендантської години.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
22.02.2022 зі станції Славута-1 Товариство відправило вантаж «зерно кукурудзи» у вагонах №№59597161, 95317780, 95359188, 95751707, 95755344, 95756128, 95760518 на станцію «Миколаїв- вантажний».
24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 було введено воєнний стан.
24.02.2022 відбулось бомбардування міста Миколаїв, а безпосередні бойові дії велись за 100 км від місця призначення вантажу.
З метою збереження цілісності вантажу перевізник погодив з власником пере адресацію вантажу. Підтвердженням цього є звернення про переадресацію вантажу №28-02 від 28.02.2022 року, додане до позовної заяви.
Відповідно до маршруту руху поїздів після переадресації, склад поїзда з вказаними вагонами слідував через станції: Знам'янка, Миронівка, Козятин, Шепетівка.
Позивач вказує, що про знаходження завантажених вагонів на ст. Шепетівка особисто начальником станції та агентами комерційними Славута-1 було повідомлено менеджера Товариства Остапенко Олександра та менеджера із транспортної логістики Ніколенка Юрія.
На думку позивача, у відповідача було сім днів для організації прийому вантажу у вказаних вагонах після того, як він погодив їх переадресацію.
04.03.2022 відповідач не зміг прийняти вказані вагони на орендовану у ТОВ «АКРІС АГРО» під'їзну колію.
Залізниця вказує, що ні бомбардування, ані бойових дій у районі станції Славута-1 в цей час не відбувалось, зі сторони відповідача перешкод у подачі вказаних вагонів на під'їзну колію для відповідача не було, станція Славута-1 здійснювала свою роботу у звичайному режимі, відбувалась маневрова робота, пропуск, прийом і відправлення вантажних поїздів, пропуск пасажирських поїздів, за розкладом відбувались приміські пасажирські відправлення.
Таким чином, на думку позивача, основною причиною затримки у подачі вагонів №№59597161, 95317780, 95359188, 95751707, 95755344, 95756128, 95760518 є неналежне планування роботи самим відповідачем.
08.03.2022 о 22:50 год. на спірні вагони складено акт загальної форми ГУ-23 №582 на закінчення затримки (відповідальність вантажовласника) та створено пам'ятку ГУ45 №582 від 08.03.2022 на закінчення затримки.
Абзацами першим та другим ст. 119 Статуту встановлено, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до статті 2 Правил користування вагонами і контейнерами за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Згідно з пунктом 13 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Відповідно до пункту 14 Правил користування вагонами і контейнерами розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Відповідно до пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Разом з тим, позивачем не було враховано при здійснення розрахунку, який зазначено у позові те, що з 27.02.2022 на території Хмельницької області з 21:00 до 06:00 год було введено комендантську годину відповідно до наказу від 27.02.2022 №12/2022-Н.
Так, за розрахунком відповідача плата за користування вагонів склала 49 318,50 грн.
У свою чергу, Залізниця надала у відповіді на відзив розрахунок з урахуванням комендантської години, відповідно до якого плата за користування склала 61 005 грн.
Оскільки, позивачем було прийнято рішення від 04.04.2022, відповідно до пункту 2 якого у разі затримки, до часу користування вагонів не включається дія комендантської години за місцезнаходженням станції, то, зважаючи на введення на території станції Славута-1 комендантської години з 27.02.2022, за користування вагонами з відповідача має бути стягнуто 61 005 грн.
Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, то слід вказати таке.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕНРАЙС" про стягнення 97 020 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕНРАЙС" (ідентифікаційний код: 40816031; 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 106-Б) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код: 40075815; 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код: 40081221; 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6) 61 005 (шістдесят одну тисячу п'ять) грн плати за користування вагонів і 1 560 (одну тисячу п'ятсот шістдесят) грн 02 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.04.2023.
Суддя Ігор Курдельчук