Справа № 3/593/10/2023
"04" квітня 2023 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., за участі захисника Сливінського О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП Головного управління національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Інспектором СРПП ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Перепелюком Володимиром Ігоровичем 17 серпня 2022 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498319, з якого вбачається, що ОСОБА_1 17 серпня 2022 року, о 19 год. 27хв., в місті Бережани, на вул. Львівській, керував транспортним засобом марки « Ауді А4» із д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, хитка хода), однак він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора “Драгер” Alcotest 6810 та від проходження медичного огляду у медичному закладі відмовився. Дії ОСОБА_1 інспектором СРПП ВП № 1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з”явився, подав суду заяву, у якій зазначив, що він своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, не визнає, просив справу розглядати у його відсутності за наявності його захисника Сливінського О.В. та, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів його вини, просив провадження по справі закрити.
Будучи присутнім в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Сливінський О.В. пояснив, що він ознайомився із матеріалами адміністративної справи та вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи із наступного.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не є належним та допустимим доказом, який міг би бути поставлений в основу звинувачення ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять інформації про технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи №524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17
Крім цього, захисником було звернуто увагу суду на те, що зміст складеного інспектором поліції протоколу про адміністративне правопорушення має відповідати як вимогам КУпАП так і Інструкціям, які регламентують порядок його складання.
Відповідно до вимог ч.ч.2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів, у разі незгоди водія чи його відмови він направляється до закладів охорони здоров'я.
У разі наявних підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, встановлених ч.3 ст.266 КУпАП, відповідно до п.6 Порядку направлення та огляд № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За відсутності відповідного направлення, передбаченого ст.266 КУпАП та п.8 розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), вимога пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, не є законодавчо обґрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушенням порядку процедури, встановленої чинним законодавством.
Отже, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я є обов'язковим, оскільки огляд водія у закладі охорони здоров'я проводиться не поліцейським, а лікарем, а тому водій не може відмовитися від огляду, який йому не запропонований у встановленому порядку. Якщо після направлення водій відмовляється від проведення медичного огляду і у закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння водія і дії водія щодо ухилення від огляду (п.8 Порядку №1108, п.3 розділу Х Інструкції оформлення матеріалів № 1395).
Однак, у матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 на огляд в медичний заклад з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Як вбачається із відеозапису процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння інспектор поліції запитав у водія чи буде він проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу чи в закладі охорони здоров'я.
При цьому відмова ОСОБА_1 була не беззастережною.
Захисник вважає, що встановлена законом процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки ст.266 КУпАП не передбачено альтернативи проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, поліцейський зобов'язаний направити водія для проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я лише після того як він відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля.
Наведене є підставою для прийняття судом рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2021 року /провадження № 33/817/255/21/.
Захисник вважає, що наявні матеріали адміністративної справи не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП.
А так як згідно із положеннями ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому просив у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, взявши до уваги письмову заяву ОСОБА_1 та заслухавши усні пояснення його захисника Сливінського О.В., дослідивши та перевіривши докази по справі на їх належність, допустимість й достатність у логічному взаємозв'язку, прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
До адміністративної справи в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, долучено: акт огляду на стан алкогольного сп”яніння з використанням спеціальних технічних засобів та оптичний диск із відеофайлами.
Дослідивши долучені до адмінсправи письмові докази, суд вважає, що наявний у справі акт огляду на стан алкогольного сп”яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є належним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки у ньому не зазначено за допомогою якого технічного засобу працівниками поліції відбулося фіксування складення вказаного документу, у ньому відсутні час та дата його складення, а крім цього у вказаному акті не зазначено серію та номер приладу, який пропонувався працівниками поліції водію для проведення освідування. Якщо ж вказаний документ складався працівником поліції за наявності фіксації спеціальним технічним засобом, то у ньому мав бути вказаний цей технічний засіб, а якщо без фіксації технічного засобу, то він мав містити застережні підписи свідків, які могли б посвідчити, що ОСОБА_1 у їх присутності відмовився пройти освідування та відмовився підписати вказаний документ.
Крім вказаного, при прийнятті рішення про наявність чи відсутність у діх ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд бере до уваги той факт, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В разі наявних підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, встановлених ч.3 ст.266 КУпАП, відповідно до п.6 Порядку направлення та огляду № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно п.п.2-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Згідно п.6 Інструкції огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Порядок дій в таких ситуаціях врегульований розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(зі змінами).
В силу положень п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків. Водій, що відмовився від проведення такого огляду направляється поліцейським для проведення відповідного огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У відповідності до п.3 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, поліцейський видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп'яніння, визначених у п.3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці та найменування закладу охорони здоров'я куди направляється водій.
За відсутності відповідного направлення, передбаченого ст.266 КУпАП та п.8 розділу 11 Інструкції, вимога пройти огляд на стан сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я, не є законодавчо обгрунтованою, висунута не на підставах та з грубим порушенням порядку процедури, встановленої чинним законодавством.
Отже, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я є обов'язковим, оскільки огляд водія у закладі охорони здоров'я проводиться не поліцейськими, а лікарем, а тому водій не може відмовитись від огляду, який йому не запропонований у встановленому порядку. Якщо після направлення водій відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків чи за застосуванням засобів технічної фіксації складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння водія і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку № 1103, пункт 6 розділу Х Інструкції оформлення матеріалів № 1395).
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення яким ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння було направлено на медичне освідування до медичного закладу.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису видно, що поліцейський лише запитав у водія чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою технічного приладу чи в закладі охорони здоров'я.
Отже, встановлена законом процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння порушена, оскільки ст. 266 КУпАП не передбачено альтернативи проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров'я, поліцейський зобов'язаний направити водія для проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я лише після того як він відмовився від проходження огляду на місці зупинки автомобіля. Наведене є підставою для прийняття рішення про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Тернопільським апеляційним судом у постанові від 20 травня 2021 року, викладеною у справі № 607/4788/21.
Крім вищевказаного, суд також звертає увагу на те, що хоч із оглянутого в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498319, який був складений 17 серпня 2022 року інспектором СРПП ВП№ 1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Перепелюком В.І., видно, що ОСОБА_1 17 серпня 2022 року, о 19 год. 27 хв., в м. Бережани на вул. Львівській, керував транспортним засобом марки « Ауді А4» із д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, але він від проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810 відмовився, однак зазначений протокол не може бути взятим судом до уваги, оскільки він складений з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015 року та вимог КУпАП, виходячи із наступного.
Суд вважає, що для належного документування виявленого правопорушення, а саме при зупиненні особи щодо якої була підозра, що вона перебуває у стані алкогольного сп”яніння, при складанні протоколу та проведенні інших процесуальних дій поліцейський мав належним чином застосувати засоби відеозапису, у разі неможливості застосування таких засобів повинен був залучити двох свідків, які могли засвідчити факт, що водій відмовився від продуття газоаналізатора на місці зупинки автомобіля. У цьому випадку у свідків слід було відібрати письмові пояснення з викладенням обставин того: в який спосіб водію пропонувалося пройти огляд; які були підстави в поліцейського для проведення огляду; з яких причин водій відмовився від огляду, а у випадку, коли водій проходив такий огляд, то о котрій годині, результат освідування та ставлення водія до вказаного результату. У випадку, коли водій не бажає проходити освідування на місці зупинки його автомобіля чи не погоджується із результатом проведеного освідування поліцейським на місці зупинки, йому видається письмове направлення для проходження освідування та доставляється водія до медичного закладу. Саме за наявності вказаних підстав, перелік яких є вичерпним, на поліцейського покладено забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я.
Відомості щодо наявності свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання їх у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема прізвища, адреси свідків.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС 06.11.2015№ 1376, у відповідності з якими до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Крім вищезазначеного, суд також звертає увагу на те, що у складеному працівником поліції протоколі не зазначено технічного приладу яким проводилася фіксація вчиненого правопорушення. До протоколу також не долучено свідоцтва, яке би свідчило, що прилад, який пропонувався водію на місці зупинки, є сертифікованим і що він пройшов повірку.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
І хоч до складеного протоколу долучено диск з відеофайлами, проте матеріали справи не містять відомостей про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу «нагрудної бодікамери» чи відеореєстратора, що не дає можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським під час складання даного протоколу дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання.
Відповідно до пункту 2 розділу 3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відеозапис на оптичному диску, який доданий до матеріалів справи, має ознаки переривання.
Отже, з врахуванням вище вказаних обставин, суд констатує, що відеозапис, поданий працівниками поліції в підтвердження вини ОСОБА_1 , не є належним та допустим доказом у справі.
Окрім цього, із відеоматеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, що є порушенням його права на захист.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь ( ст. 62 Конституції України)
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі серії ДПР18 № 498319 від 17серпня 2022 року, не доведена належними та допустими доказами. За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю за недоведеністю (відсутністю) у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 289 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв?язку із відсутністю в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.