Справа № 145/431/23
Провадження № 1-кс/145/130/2023
"10" квітня 2023 р. смт Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду клопотання старшого дізнавача СД ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні №12022025080000159 від 22.12.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
04.04.2023 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання старшого дізнавача СД ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022025080000159 від 22.12.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
Заяву про самовідвід мотивовано тим, що із матеріалів справи (клопотання) ним встановлено, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , який є головою Тиврівського районного суду Вінницької області. Зазначає, що виникнення сумніву у неупередженості судді не завжди пов'язується із якимись реально існуючими порушеннями, допущеними суддею, і для констатації того факту, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні та його відводу із цієї підстави іноді достатньо самого факту виникнення сумніву у неупередженості судді як в учасника кримінального провадження, так і у сторонньої особи. Тому вважає за необхідне заявити самовідвід.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, про місце та час розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши вказану заяву, вважає за доцільне її задоволити з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Відповідно до статей 10 та 15 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Згідно пункту 1.3 Бангалорських принципів суддя повинен не тільки виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робити це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів закріплене правило, за яким суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Аналізуючи вищевказані закріплені правила можна зробити висновок, що виникнення сумніву у неупередженості судді не завжди пов'язується із якимись реально існуючими порушеннями, допущеними суддею, і для констатації того факту, що суддя не може брати участі у кримінальному провадженні та його відводу із цієї підстави іноді достатньо самого факту виникнення сумніву у неупередженості судді як в учасника кримінального провадження, так і у сторонньої особи.
Крім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Також судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Так, у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності та неупередженості. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до п.12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При ухваленні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи вищевикладене, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75-76, 80-82 КПК України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 задоволити.
Відвести слідчого суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_3 від розгляду клопотання старшого дізнавача СД ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022025080000159 від 22.12.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів (справа №145/431/23, провадження №1-кс/145/102/23).
Судову справу №145/431/23 (провадження №1-кс/145/102/23) передати до канцелярії Тиврівського районного суду Вінницької області для визначення іншого слідчого судді у порядку ст.35 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Cуддя ОСОБА_5