Справа № 129/1118/20
Провадження №1-кс/930/275/23
31.03.2023 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді (в порядку ст.ст.75,80,81 КПК України), -
У провадження судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження №42019020000000187 від 02.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Заява про відвід обґрунтована тим, що в провадженні судді Немирівського районного суду ОСОБА_4 на стадії судового розгляду знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до ЄРДР за № 42019020000000187 від 02.11.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 190, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.
На стадії судового розгляду справи в процесі допиту потерпілого ОСОБА_5 в своїх показаннях останній повідомив суду, що в січні місяці 2020 року йому на мережах інтернету погрожував якийсь невідомий чоловік у зв'язку із розглядом справи відносно ОСОБА_3 . При цьому потерпілий надав суду роздруківку з інтернет мереж.
На думку заявника, суд, всупереч вимогам статті 290 КПК України, зокрема ч.ч.11,12, незаконно допустив цей доказ до кримінального провадження, не відкривши сторонам кримінального провадження (прокурору, обвинуваченій захисту) змісту цих додаткових доказів, не дав можливості сторонам ознайомитись з ним, не роз'яснив потерпілому його обов'язку здійснювати відкриття додаткових доказів учасникам процесу.
Також, як зазначає ОСОБА_3 , при допиті потерпілого, головуючий суддя ОСОБА_4 ставив перед ним запитання в формі, що містила відповідь, що, на її думку, є також недопустимим і свідчить про однобічність та упередженість суду. Так, на запитання її захисника адвоката НААУ ВРА ОСОБА_6 «Для чого Ви надавали кошти ОСОБА_3 » потерпілий дав чітку і однозначну відповідь: «Я надав кошти адвокату ОСОБА_3 за її роботу».
Заявниця зазначила, що після цього, головуючий задав це запитання в такій формі, що містила в собі відповідь і ця відповідь була протилежною його відповіді захисту. Тому ОСОБА_3 вважає, що така поведінка суду дає законні підстави сумніватись в незацікавленості судді в результаті об'єктивності вирішенні справи.
Також заявниця зазначає, що суддя ОСОБА_4 здійснював правосуддя в судовому розгляді кримінального провадження відносно неї 23 січня 2023 року без мантії та нагрудного знаку, чим на її думку, ігнорував частину 2 статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У зв'язку із наведеним, обвинувачена ОСОБА_3 просить задовольнити її клопотання та відвести суддю Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 від розгляду щодо неї кримінального провадження (ЄРДР №42019020000000187 від 02.11.2019) за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, передавши дане кримінальне провадження іншому судді Немирівського районного суду Вінницької області.
У судове засідання обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 не з'явились. 30.03.2023 на електронну адресу суду від захисника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд заяви про відвід у їх відсутність, заяву про відвід підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд заяви про відвід судді у його відсутність.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України,участь учасників судового провадження в судовому засіданні при вирішенні питання про відвід не є обов'язковою.
Судом вирішено судове провадження щодо розгляду заяви про відвід судді здійснювати за відсутності учасників кримінального провадження, сповіщених належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, ознайомившись із змістом заяви про відвід, дослідивши матеріали кримінального провадження №1-кп/930/69/23, дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 2ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.ст. 75-81 КПК України.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, визначені статтями 75,76 КПК України та їх перелік є вичерпним.
Зокрема ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Крім того у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути мотивованим (ч. 5ст. 80 КПК України).
У своїй заяві про відвід ОСОБА_3 посилається на упередженість судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження за її обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, яке виразилося в тому, що суддею допущено порушення норм кримінального процесуального законодавства, а саме ч.ч.11,12 ст.290 КПК України, які дають підстави для сумніву в упередженості та не зацікавленості судді в результатах об'єктивності вирішення справи. На її думку, порушення полягає у тому, що суд незаконно допустив доказ, наданий потерпілим, до кримінального провадження, не відкривши сторонам кримінального провадження (прокурору, обвинуваченій, захисту) змісту цих додаткових доказів, не дав можливості сторонам ознайомитись з ним, не роз'яснив потерпілому його обов'язку здійснювати відкриття додаткових доказів учасникам процесу, а також при допиті потерпілого, головуючий суддя ОСОБА_4 ставив перед ним запитання в формі, що містила відповідь, яка була протилежною відповіді, наданою потерпілим захиснику обвинуваченої, що, на її думку, є також недопустимим і свідчить про однобічність та упередженість суду. Зазначені обставини, як і підставу для відводу судді ОСОБА_4 суддя не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. При цьому,у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43). Суддя вважається безстороннім, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). Також Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді (ухвала від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18).
При цьому, суддя звертає увагу на те, що в розумінні кримінального процесуального закону незгода відповідної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальним рішенням судді (слідчого судді) в рамках відповідного судового провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді (слідчого судді) від розгляду відповідного судового провадження.
Вимога щодо незалежності, неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ'єктивності щодо конкретної особи.
Більше того, навіть за умови наявності певних порушень суддею вимог КПК України під час судового розгляду свідчать лише про факти таких порушень, проте вони автоматично не тягнуть за собою переконання щодо упередженості цього судді.
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, вищезазначенні в заяві обвинуваченої про відвід судді ОСОБА_4 обставини не свідчать про його упередженість при розгляді кримінального провадження, а є її суб'єктивною оцінкою процесуальної діяльності судді.
Такі заперечення на процесуальні дії судді та прийняті процесуальних рішень під час судового розгляду сторона кримінального провадження не позбавлена можливості зазначити в скарзі у випадку оскарження остаточного судового рішення по справі в апеляційному або касаційному порядку.
Тому, суд при вирішенні питання про відвід судді не вправі давати оцінку процесуальним рішенням судді, які приймаються ним під час судового розгляду справи, оскільки відповідно до положень КПК України оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
Також, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що суддя ОСОБА_4 здійснював правосуддя в судовому розгляді кримінального провадження відносно неї 23.01.2023 без мантії та нагрудного знаку. Однак, на думку суду, даний факт не є ознакою наявності упередженості чи необ'єктивності судді ОСОБА_4 при розгляді даного кримінального провадження.
Таким чином, під час розгляду заявленого відводу судді ОСОБА_4 судом не було встановлено обставин, передбачених положеннями ст. ст.75, 76 КПК України, які можуть вплинути на прийняття суддею не об'єктивного рішення, не встановлено обставин, що призведуть до виникнення сумнівів щодо його неупередженості, тобто які б виключали можливість участі судді ОСОБА_4 у даному судовому провадженні, а тому заява обвинуваченої ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75,80-81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження №42019020000000187 від 02.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1