Справа № 136/578/23
провадження №1-кп/136/37/23
06 квітня 2023 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в приміщенні суду у спрощеному порядку кримінальне провадження за №12023020060000095 від 02.03.2023 відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нападівка Липовецького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, працюючого кочегаром в Білозерівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_2 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, достовірно знаючи, що канабіс є наркотичним засобом, обіг якого заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, пов'язаних з порушенням правил обігу наркотичних засобів, в порушення ст.7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст.3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, діючи умисно, влітку 2022 року, більш точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за межами с. Білозерівка, Липовецької ТГ, Вінницького району Вінницької області на полі помітив та зірвав дикоростучі рослини конопель чим незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс. Зазначені рослини ОСОБА_2 приніс до себе додому, висушив та подрібнив, надавши їм стан готовий до вживання, чим здійснив незаконне виготовлення наркотичного засобу та у подальшому незаконно зберігав його для власних потреб, без мети збуту. У подальшому, 04.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Липовецького районного суду працівниками СВ відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , під час якого останній із однієї з кімнат будинку, добровільно видав полімерний мішок білого кольору, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження у висушеному та подрібненому стані, зовні схожа на рослини коноплі. Крім цього, у тій же кімнаті будинку, за збудованою грубкою, виявлено полімерний мішок білого кольору, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження у висушеному та подрібненому стані, зовні схожа на рослини коноплі. Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів надані на дослідження речовини рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Таким чином, ОСОБА_2 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 235,81 грамів, що згідно таблиці №1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства Охорони Здоров'я України №188 від 01.08.2000 зі змінами та доповненнями, перевищує невеликі розміри, однак, не перевищує великі розміри наркотичних засобів даного виду (понад 5 грам, але менше 500 грам).
Такі умисні дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, не оскаржує встановлені під час дізнання обставини вчиненого кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.2 ст.302 КПК України. За участю захисника адвоката ОСОБА_3 обвинуваченим подано письмову заяву про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
За змістом ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В силу положень ст.92 КПК України у кримінальному провадженні обов'язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).
Суд, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, знайшла своє підтвердження й доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України належить до категорії кримінальних проступків, раніше не судимий, працює, перебуває у цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Суд, призначаючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст.50 КК України, мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення й запобігання вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді обмеження волі строком на два роки.
Разом із тим, з урахуванням щирого каяття обвинуваченого, особи винного, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює, має сім'ю та інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, що передбачені ст.76 КК України. За таких обставин іспитовий строк сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов в кримінальному провадженні заявлено не було.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ч.1 ст.309 КК України, ст.ст. 368, 374, 376, 381-382, 394, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1887 (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 80 коп.
Речові докази - спеціальний пакет з речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області згідно квитанції №92 - знищити.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1