Справа № 203/4725/22
Провадження № 2/0203/492/2023
05.04.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Медведєвій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
05 грудня 2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 25 лютого 2008 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір № DNUHGA0000000003, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 45 852,50 долари США на термін до 25 лютого 2023 року, які відповідачка зобов'язалась повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими цим кредитним договором. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання виконав, надав кредит у визначеній сумі, однак відповідачка належним чином свої зобов'язання не виконала, допустивши прострочення повернення кредиту, внаслідок чого за нею станом на 09 серпня 2022 року утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 1 244,09 долари США, що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 230,69 доларів США та пені в сумі 13,40 доларів США. У зв'язку з вищевикладеним позивач просив в судовому порядку стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 1 244,09 долари США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 45 483,93 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 230,69 доларів США та пені в сумі 13,40 доларів США, а також стягнути судові витрати по справі. (а.с.1-4)
Після надходження з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.51), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2023 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників. (а.с.52)
Представник позивача у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його електронну адресу судових повісток. (а.с.а.с.53,56, 59)
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не находив. Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на її адресу судових повісток. (а.с.а.с.53, 56, 59) Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надала, про причини неявки не повідомила. Конверт, направлений на адресу відповідачки, повернувся до суду із позначкою - «за закінченням терміну зберігання». (а.с.60)
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 лютого 2008 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNUHGA0000000003, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 45 852,50 долари США на наступні цілі: у розмірі 39 500 доларів США на споживчі цілі та у розмірі 6 352,50 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.8.2 даного договору, на строк до 25 лютого 2023 року (п.8.1 договору). (а.с.17-21)
Відповідно до п.8.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати кожного місяця з «5» по «12» щомісячний платіж в розмірі 490,79 доларів США. (а.с.21)
Згідно ордеру розпорядження про надання кредиту № DNU0GK00000209 від 22 червня 2007 року відповідачка отримала кредитні кошти згідно умов кредитного договору № DNUHGA0000000003. (а.с.26)
Із наданих позивачем документів судом вбачається, що відповідач користувався наданими банком кредитними коштами та порушив умови вказаного договору, у зв'язку з чим має прострочену заборгованість. Так, згідно з розрахунком заборгованості за договором № DNUHGA0000000003 від 25 лютого 2008 року відповідачка станом на 09 серпня 2022 року має заборгованість у загальному розмірі 1 244,09 долари США, яка складається з наступного: 1 230,69 доларів США заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 13,40 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. (а.с.7-14)
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
За встановлених обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що відповідачка, в порушення ст.ст.526, 530, 554, 1049, 1054 ЦК України не сплачувала кредит обумовленими умовами кредитного договору встановленими платежами і з порушенням ст.529 ЦК України відступила від умов про частину виконуваного обов'язку і строків виконання, у зв'язку з чим станом на 09 серпня 2022 року прострочила виконання згідно ст.612 цього Кодексу щодо повернення позивачу основного боргу, а тому позовні вимоги, пред'явлені до відповідачки, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, згідно п.8.4 кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту, за кожен день прострочки, але не менше 1 грн. (а.с.21)
До справи було надано докази на підтвердження факту обумовлення між сторонами розміру пені у розмірі який зазначає позивач, а також не виконання своїх зобов'язань зі сторони відповідачки щодо погашення кредиту.
За викладених вище підстав, вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивача пені також підлягають задоволенню.
В своєму позові банк просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 09 серпня 2022 року в сумі 1 244,09 долари США, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 1 230,69 доларів США та пеня в сумі 13,40 доларів США.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Таким чином гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, при цьому відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути таку ж суму грошових коштів, тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка ним отримана.
За таких обставин, як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству і суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Відповідні висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16.
Крім того, у цій постанові Великої Палати Верховного Суду, а також у постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14 вказано, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, вносить двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. Тому, у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні, стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № DNUHGA0000000003 від 25 лютого 2008 року, яка виникла станом на 09 серпня 2022 року, в сумі 1 244,09 долари США, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 230,69 доларів США та пені в сумі 13,40 доларів США.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.524, 526-527, 533, 626, 628, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 209, 223, 247, 258, 259, 263-268, 274, 279-287 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» рах. № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, заборгованість за кредитним договором № DNUHGA0000000003 від 25 лютого 2008 року в розмірі 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) долари США 09 центів, яка складається з 1 230,69 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 13,40 доларів США - пені.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» рах. № НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Єдаменко