Справа № 203/2928/21
Провадження № 1-кс/0203/1684/2023
10 квітня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №4202004001000034 від 31.01.2020
встановив:
Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , звернулась до суду з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на легковий автомобіль JЕЕР WRANGLER, VIN НОМЕР_1 , 2018 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , та технічний паспорт на вказаний автомобіль у кримінальному провадженні №4202004001000034 від 31.01.2020.
В обґрунтування заяви про відвід адвокат послалась на те, що 21.02.2023 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 задоволено клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури в рамках цього кримінального провадження з попередньою правовою кваліфікацією за ч.ч.1,2 ст.255, ч.ч 2,3 ст.307 Кримінального кодексу України та накладено арешт на вказаний автомобіль, однак у хвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 року вказану ухвалу скасовано та вирішено негайно повернути автомобіль власнику - ОСОБА_6 . Автомобіль до цього часу власнику не повернуто, та наразі прокурор ОСОБА_7 подає клопотання про накладення арешту на майно, щодо якого в цьому ж кримінальному провадженні вже вирішено питання.
Заявник зазначає, що в своєму рішенні апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для накладення арешту відсутні, а слідча суддя самостійно виклала в рішенні на користь обвинувачення твердження щодо спеціальної конфіскації транспортного засобу, хоч прокурор не послався на цю підставу арешту в клопотанні.
Адвокат зазначила, що положеннями статті 76 КПК визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, а слідча суддя ОСОБА_5 вже викладала попередньо свою думку з приводу арешту цього ж автомобілю в цьому ж кримінальному провадженні, тому є заздалегідь упередженою.
На її думку, прокурором подано повторно те ж саме клопотання, що не передбачено законом, слідча суддя умисно приховує незаконні дії прокурора аби догодити правоохоронним органам, чим демонструє прямий обвинувальний ухил, створює перешкоди для реалізації процесуальних прав, проявляє нерівне ставлення до сторін, порушує права власника майна. Зазначає, що ще до прийняття остаточного рішення у справі слідчий суддя висловила свою оцінку щодо доказів, які зібрані у провадженні, і яких в ній немає.
Адвокат зазначила, що слідча суддя має упереджене ставлення до неї як захисника, обвинувальний ухил, заздалегідь перебуває на боці правоохоронних органів та налаштована проти власника майна.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 не з'явилась, подала заяву з проханням розглянути заяву про відвід у її відсутності та задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти відводу, вважав заяву про відвід необґрунтованою, зазначив, що клопотання про арешт майна подано з інших підстав ніж подане раніше.
Слідчий суддя ОСОБА_5 пояснень по суті заяви суду не надала.
Суд, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202004001000034 від 31.01.2020, в якому ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 307 КК України.
Судом встановлено, що прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про накладення арешту на легковий автомобіль JЕЕР WRANGLER, VIN НОМЕР_1 , 2018 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , та технічний паспорт на вказаний автомобіль, посилаючись в обґрунтування клопотання на ч.4 ст. 171 КПК України, тобто на те, що наявні підстави вважати, що вказане майно підлягатиме спеціальній конфіскації, оскільки власник майна ОСОБА_9 не працювала та не мала коштів для придбання цього автомобіля.
Вказане клопотання за даними автоматичного розподілу судових справ згідно з протоколом передачі судової справи від 17.03.2023 передано раніше визначеному складу суду, а саме передано слідчому судді ОСОБА_5 .
Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених статтями 75, 76 КПК України.
Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частинами 1, 2 статті 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, тому до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак до даної заяви про відвід слідчого судді на підтвердження упередженості судді адвокатом не додано жодного письмового доказу. Не містять таких доказів і матеріали, додані до клопотання прокурора про арешт майна.
Заявник не надала суду жодних доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує заявлений відвід. Не надано доказів, що прокурор звернувся з аналогічним клопотанням про арешт майна повторно, на тих же підставах, як і доказів упередженого ставлення слідчого судді до заявника як адвоката та до власника майна.
Один лише факт скасування ухвали слідчого судді за наслідками розгляду раніше поданого клопотання, без надання доказів упередженості судді, не є підставою для висновку про недопустимість участі слідчого судді у розгляді іншого клопотання, поданого у цьому ж кримінальному провадженні та переданого судді з дотриманням ст. 35 КПК України щодо автоматизованого розподілу справ.
Таким чином, адвокатом не доведено належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви адвоката про відвід слідчого судді, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75,76, 80-81, 371-372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на легковий автомобіль JЕЕР WRANGLER, VIN НОМЕР_1 , 2018 року випуску, держ. номер НОМЕР_2 , та технічний паспорт на вказаний автомобіль у кримінальному провадженні №42020040010000034 від 31.01.2020 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1