г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/751/23
Номер провадження 3/213/496/23
04 квітня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , що надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ААД №146138 від 11 лютого 2023 року, ОСОБА_1 по пр. Перемоги, 11 А в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області керував т/з Фольксваген Пассат, днз. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху. Фіксація правопорушення здійснювалась на бодікамеру 474712.
Вказані дії кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вказаному адміністративному правопорушенні не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції не було зазначено належних підстав для зупинення його транспортного засобу. Заперечує факт відмови ним від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки надав на це згоду. Вказує, що у нього були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, просить врахувати висновок медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння №402 від 11 лютого 2023 року, де в нього ознак сп'яніння не виявлено.
Свідок ОСОБА_2 надав суду покази про те, що 11 лютого 2023 року був пасажиром автомобіля Фольксваген Пассат, днз. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Співробітниками поліції був зупинений транспортний засіб лише для перевірки документів. У ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, про які йому повідомили працівники поліції. Підтвердив той факт, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, відмови не надав, лише попросив час для консультації з юристом.
Вислухав ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), що кореспондується з п.1.9 ПДР на учасників дорожнього руху покладений обов'язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Порядок встановлення стану сп'яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.4 розділу І вказаної інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із оглянутого та дослідженого в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, що водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння надав відмову.
Крім того, як видно із висновку КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» №402 від 11 лютого 2023 року, ОСОБА_1 о 13:00 годині 11 лютого 2023 року, самостійно звернувся до цього закладу, пройшов огляд на стан сп'яніння, згідно з яким у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_2 , оскільки вони є послідовними, не суперечать встановленим обставинам у справі та не викликають у суду жодного сумніву.
Отже, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП суду надано не було.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП на підставі ст. 247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п. 3 КУпАП України повинна бути провадженням закрита за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після спливу строку подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Мазуренко