Справа № 212/1684/23
2/212/1028/23
10 квітня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про визнання протиправним та скасування наказу в частині припинення збереження середнього заробітку працівника,
10 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка», у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №2253 від 01 серпня 2022 року, в частині припинення збереження середнього заробітку позивача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 працював машиністом бурової установки шахти «Фрунзе» ПрАТ «Суха Балка». З 12 березня 2022 року ОСОБА_1 , відповідно до наказу №90 начальника Покровсько-Тернівського районного центру комплектування та соціальної підтримки призваний на військову службу під час мобілізації, та направлений для проходження військової служби до вч НОМЕР_1 . Вказує, що 01 серпня 2022 року Приватним акціонерним товариством «Суха Балка» видано наказ №2253 «Про регулювання трудових відносин», яким припинено збереження середнього заробітку працівникам підприємства у зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Зазначає, що з 19 липня 2022 року припинено збереження середнього заробітку позивача за його місцем роботи. Вказує, що позивач ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації з 12 березня 2022 року, тобто до прийняття та набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо оптимізації трудових відносин». Зазначає, що між роботодавцем та працівником виникли триваючі правовідносини зі збереження середнього заробітку, їх реалізація розпочалась на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП, що діяла до 19 липня 2022 року. Отримання середнього заробітку є безперервним процесом реалізації права, яке порушено відповідачем, у зв'язку з чим вважає, що наказ №2253 від 01.08.2022, в частині припинення збереження середнього заробітку є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.
Ухвалою судді від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, роз'яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
24 березня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнав позовні вимоги, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що 01.07.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», і зазначеним Законом внесено зміни до положень ст. 119 КЗпП України, а саме у ч.3 ст. 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». Вказаний Закон набрав чинності 19 липня 2022 року, у зв'язку з чим, починаючи з 19.07.2022 у відповідача відсутня правова підстава для нарахування та виплати середнього заробітку позивачу. Вважає, що дії відповідача відповідають нормам чинного Законодавства України, та не порушують права і законні інтереси позивача. Крім того зазначив, що позивачем не надано доказів щодо перебування на військовій службі саме у спірному періоді, тобто з 19.07.2022 по 01.03.2023.
05 квітня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій викладені заперечення проти відзиву на позов, аналогічні викладеним у позовній заяві, а також зазначено, що відповідач заперечуючи перебування позивача на військовій службі станом на день подання позову вдається до оцінки доказів на предмет їх належності, достатності та достовірності, що є виключно прерогативою суду, при цьому доказів які б могли спростувати дану обставину відповідачем не надано.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Сторони скористалися своїм право на подачу заяв по суті справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, та заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у трудових відносинах з відповідачем Приватним акціонерним товариством «Суха Балка».
Згідно довідки Покровсько-Тернівського районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №3/745 від 14 березня 2022 року встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.03.2022 №90 сержант ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 (а.с.8).
Наказом т.в.о. генерального директора Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» № 2253 від 01 серпня 2022 року «Про регулювання трудових відносин», на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», частини третьої статті 119 КЗпП України, з 19.07.2022, за працівниками підприємства, зокрема ОСОБА_3 - машиністом бурової установки (таб. №22404), припинено збереження середнього заробітку, зберігається місце роботи і посада, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення (а.с.9-10).
Так, частиною 2 статті 6 Конституції України закріплено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробітті з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частинами 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Глава VII Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» врегульовує особливості призову під час мобілізації.
Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною другою статті 46 Закону України «Про вищу освіту».
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (в редакції від 31 липня 2020 року, тобто станом на дату призову позивача ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні діє режим особливого періоду, визначений ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ внесені зміни, зокрема, у частину третю статті 119 КЗпП України, а саме у частині третій статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень), опубліковано 18 липня 2022 року в газеті «Голос України» № 147.
Відповідно до конституційних повноважень Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні виключно законами України закріплює права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2352-ІХ прийнятий Верховною Радою України відповідно до конституційних повноважень.
Тобто, починаючи з 19 липня 2022 року за працівниками, які призвані на військову службу зберігається місце роботи і посада, проте не зберігається середній заробіток.
Таким чином, обов'язок роботодавця щодо збереження за такими категоріями працівників середнього заробітку передбачався включно до дня, що передує дню набранням чинності цим Законом і дії відповідача - Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» щодо припинення збереження середнього заробітку є правомірними.
При цьому, суд не бере до уваги та відхиляє твердження позивача стосовно дії в часі норми права, а саме незастосування ч. 3 ст. 119 КЗпП України до трудових відносин, які виникли до внесення змін до цієї статті, тобто до 19 липня 2022 року.
Так, частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Правову позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У Рішенні Конституційного Суду України (Перший сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 2, 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» від 28 січня 2016 року № 955-VIII зі змінами, від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування. Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
У справі № 6-уп/98 Конституційний Суд України зазначає, що з прийняттям нормативно-правового акту в новій редакції втрачають чинність норми акту в попередній редакції.
У рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз'яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього.
На час звернення позивача із даним позовом до суду Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ є чинним та обов'язковим до виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення ч. 3 ст. 119 КЗпП України в частині збереження за позивачем ОСОБА_1 середнього заробітку на час перебування на військовій службі поширювалися на нього до 19 липня 2022 року, тобто до дня набрання чинності Законом № 2352-ІХ. Починаючи з 19 липня 2022 року відповідач Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» не має обов'язку зберігати за позивачем ОСОБА_1 середній заробіток.
При цьому, припинення відповідачем нарахування та виплати середнього заробітку позивачу було спрямовано на приведення трудових правовідносин з позивачем у відповідність до вимог Закону.
Суд зауважує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ не містить посилань на застосування його положень лише щодо осіб, які призвані на військову службу після набрання ним чинності.
Отже, підсумовуючи вищенаведене та враховуючи, що починаючи з 19 липня 2022 року частиною 3 статті 119 КЗпП України не передбачено збереження за працівниками призваними на військову службу під час мобілізації середнього заробітку на підприємстві, а передбачено лише збереження місця роботи, посади, суд приходить до висновку, що наказ Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» № 2253 від 01 серпня 2022 року в частині припинення з 19 липня 2022 року збереження середнього заробітку ОСОБА_1 є законним, передбачені Законом підстави для скасування цього наказу відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню з наведених вище підстав.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із відмовою у позові, судові витрати, понесені позивачем, останньому не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про визнання протиправним та скасування наказу в частині припинення збереження середнього заробітку працівника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», ЄДРПОУ 00191329, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна,5.
Повне судове рішення складено та підписано 10 квітня 2023 року.
Суддя: О. В. Колочко