Справа № 171/1879/22
Провадження № 3/210/301/23
іменем України
"10" квітня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника, - адвоката Монич Н.І., прокурора, - Бондарчука О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Апостолове, Дніпропетровської області, громадянин України, міський голова Апостолівської міської ради, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, -
У провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 12 січня 2022 року, на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року, надійшов адміністративний матеріал від 21 листопада 2022 року, відносно ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, №754 від 21 листопада 2022 року, складеного старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковником поліції Євстратенком О.В., відповідно до рішення І-ї сесії Апостолівської міської ради VIII скликання №2 від 10 листопада 2020 року було визнано повноваження Апостолівського міського голови Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
06 липня 2022 року в приміщенні Апостолівської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, буд.№65, проходило пленарне засідання 40-ї сесії Апостолівської міської ради VIII скликання.
Згідно з порядком денним протоколу пленарного засідання 40-ї сесії Апостолівської міської ради VIII скликання під №2 порядку денного розглядалося питання «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради».
Перед депутатським корпусом виступив Апостолівський міський голова ОСОБА_2 та запропонував призначити на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 . Після виступу доповідача з цього питання, воно було поставлене на голосування та відповідно до результатів голосування депутатів та протоколу сесії Апостолівський міський голова ОСОБА_2 взяв участь в розгляді питання, голосуванні та проголосував «ЗА».
За результатами голосування було прийняте рішення Апостолівської міської ради VIII скликання №1329-40/VIII від 06 липня 2022 року «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради» та затверджено на цю посаду ОСОБА_3 .
В той же день Апостолівським міським головою ОСОБА_4 було підписано розпорядження №к-275/0/4-22 від 06 липня 2022 року «Про прийняття ОСОБА_3 на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради».
В той же час встановлено, що 10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 будучи одноосібним засновником та директором ПП «ОССА» виніс наказ про призначення заступника директора ПП «ОССА» ОСОБА_3 на посаду директора, увільнивши себе з посади директора цього підприємства. В подальшому 24 листопада 2020 року, після обрання Апостолівським міським головою ОСОБА_2 подарував ПП «ОССА» своїй дочці ОСОБА_5 , згідно нотаріально засвідченого договору дарування та передав це підприємство директору ПП «ОССА» ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі та на підставі доручення від ОСОБА_6 виданого ОСОБА_3 .
Матеріали НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій, проведених в кримінальному провадженні №4202104000000569 від 01 жовтня 2021 року, постанова з якого стала одним з приводів для складання цього протоколу) свідчать, про те, що ОСОБА_3 є наближеною особою до ОСОБА_1 . Так, за період проведення заходів, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, відповідно до ст.263 КПК України, проведених у період з 08 листопада 2021 року по 22 грудня 2021 року зафіксовано 102 абонентських з'єднання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До свого призначення на посаду першого заступника міського голови ОСОБА_3 працювала директором ПП «ОССА».
Таким чином між Апостолівським міським головою ОСОБА_4 та кандидатом на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 існували позаслужбові особисті стосунки, які свідчать про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу та є складовою частиною реального конфлікту інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Таким чином, Апостолівський міський голова Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_2 у порушення вимог ч.1 ст.28, ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» публічно не повідомив колегіальний орган в особі Апостолівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні 40-ї сесії Апостолівської міської ради VIII скликання під час розгляду 06 липня 2022 року питання «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 », з якою у нього існували позаслужбові особисті стосунки, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Будучи присутнім у судовому засіданні ОСОБА_2 , в присутності свого захисника, адвоката Монич Н.І. надав пояснення по суті справи, провину не визнав. Крім того, поза межами судового засідання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Монич Н.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. У вказаному клопотанні адвокат Монич Н.І. зазначила, що обставини, викладені в протоколі №754 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, не відповідають дійсності, в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна та об'єктивна сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7КУпАП. Волевиявлення щодо прийняття рішення у складі колегіального органу міської ради не може бути підставою для встановлення наявності в його діях конфлікту інтересів. Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений та наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. Волевиявлення голови міської ради щодо прийняття рішення у складі колегіального органу міської ради, де лише враховується його голос при визначені більшості голосів, не може бути підставою для встановлення наявності в його діях конфлікту інтересів.
Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Особою, що складено протокол №754 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, допущено вільне трактування поняття «особисті позаслужбові стосунки», в результаті чого зроблені хибні висновки. Закон України «Про запобігання корупції», а також інші будь які нормативно-правові акти, а також роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, взагалі не містять жодного визначення, що саме може підпадати під поняття «особисті позаслужбові стосунки».
Таким чином, обставини викладені у протоколі щодо волевиявлення ОСОБА_1 не встановлено реального конфлікту інтересів під час здійснення ним голосування, а відповідно відсутній і склад правопорушення передбачений ст.172-7 КУпАП.
Крім того, щодо посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на результати НСРД адвокат вказав, що втручання у приватне спілкування можливо лише під час контррозвідувальної діяльності, оперативно-розшукових заходів та під час кримінального провадження. Проте відповідно до українського законодавства використання інформації отриманої в результаті втручання у приватне спілкування можливо лише у кримінальному провадженні та не можливо ні в яких інших цілях.
Також захисник у клопотанні вказав, що факт прийняття Апостолівською міською радою VIII скликання рішення №1329-40/VIII від 06 липня 2022 року «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», датованого 06 липня 2022 року став публічним 06 липня 2022 року, і правоохоронні органи станом на дату завершення НСРД, проведених в період з 08 листопада 2021 року по 22 грудня 2021 року, тобто вже наприкінці грудня 2021 року володіли всім обсягом інформації, що покладений в основу протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення №754 складений лише 21 листопада 2022 року, у зв'язку з чим, складений поза строками притягнення до адміністративної відповідальності.
Будучи присутнім при розгляді справи прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Бондарчук О.С. надав до суду висновок прокурора щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, діють неупереджено незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні та інші особисті погляди чи переконання.
Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Із ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» вбачається, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч.1 ст.3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ст.28 та ст.29 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів.
Аналізуючи зміст наведених вище норм Закону України «Про запобігання корупції», слід виділити наступні категорії, які є ключовими для твердження про вчинення корупційного правопорушення. Це, зокрема, приватний інтерес, мета одержання неправомірної вигоди, суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями.
Вказані категорії є складовими суб'єктивної сторони правопорушення та підлягають як встановленню, так і доведенню для підтвердження у діях особи складу корупційного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду У країни, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Згідно з ч.1 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язаний був до початку голосування повідомити про наявність конфлікту інтересів з кандидатом на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_3 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №754 від 21 листопада 2022 року;
- рішенням 1-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради №2 від 10 листопада 2020 року «Про початок повноважень Апостолівського міського голови Криворізького району Дніпропетровської області»;
- рішенням 1-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради №8 від 10 листопада 2020 року «Про утворення виконавчого комітету Апостолівської міської ради»;
- рішенням 1-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради №9 від 10 листопада 2020 року «Про затвердження персонального складу виконавчого комітету Апостолівської міської ради»;
- рішенням 40-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», відповідно до якого, на посаду першого заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради затверджено ОСОБА_3 ;
- розпорядженням голови Апостолівської міської ради ОСОБА_1 «Про прийняття ОСОБА_3 на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради»;
- протоколом 40-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради;
- наказом №5 директора приватного підприємства «ОССА» ОСОБА_1 від 10 жовтня 2018 року «Про переведення», відповідно до якого переведено заступника директора ОСОБА_3 на посаду директора приватного підприємства «ОССА» з 10 жовтня 2018 року з оплатою згідно штатного розпису;
- договором дарування підприємства від 24 листопада 2021 року посвідчений приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Романченко Ю.В., відповідно до якого ОСОБА_2 , який є засновником підприємства у формі приватного підприємства «ОССА» безоплатно передає у власність ОСОБА_6 корпоративні права підприємства в розмірі 100% статутного капіталу підприємства;
- актом передачі-приймання корпоративних прав підприємства у формі Приватного підприємства «ОССА» від 24 листопада 2021 року підписаний ОСОБА_4 та за довіреністю ОСОБА_3 .
Матеріали НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій, проведених в кримінальному провадженні №4202104000000569 від 01 жовтня 2021 року, суд до уваги не бере, оскільки вони не можуть бути використані в рамках розгляду даної справи.
Так, відповідно до ч.3 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, інформація про таке повідомлення обов'язково зноситься до протоколу засідання ради. Разом з тим, в протоколі засідання ради зазначене повідомлення відсутнє, а згідно чинного законодавства, всі факти публічного повідомлення про конфлікт інтересів обов'язково відображаються в протоколах пленарних засідань сесій Апостолівської міської ради VIII скликання.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції», затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 жовтня 2022 року №13, основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів. Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02 квітня 2021 року №5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.
Частина 1 статті 35-1 Закону передбачає, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Так, правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб визначені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою голова місцевої ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Прийняття відповідних рішень (голосування) на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови повідомлення про конфлікт інтересів та дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
З наказу №5 директора приватного підприємства «ОССА» ОСОБА_1 від 10 жовтня 2018 року «Про переведення», договору дарування підприємства від 24 листопада 2021 року та акту передачі-приймання корпоративних прав підприємства у формі Приватного підприємства «ОССА» від 24 листопада 2021 року чітко вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наявні позаслужбові особисті стосунки.
Під час голосування на 40-й сесії VIII скликання Апостолівської міської ради питання «Про затвердження на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради», ОСОБА_2 не повідомив про наявність позаслужбових особистих стосунків з ОСОБА_3 .
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 КУпАП.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Крім того, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
На підставі наведеного, суд не спростовує інші доводи адвоката та вважає, що такі викладені останніми з метою ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Суд не погоджується з позицією прокурора та уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення є дата складання протоколу, тобто момент встановлення всіх необхідних ознак складу правопорушення, та в цій частині вважає, що чинне законодавство жодним чином не пов'язує момент фіксації правопорушення у протоколі з моментом, коли особі стало відомо (чи могло бути відомо) про вчинення адміністративного правопорушення.
Сам факт виявлення адміністративного правопорушення не є тотожнім факту складання протоколу. Це різні юридичні факти: виявлення факту адміністративного правопорушення - це отримання органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу, відомостей про вчинення такого правопорушення та особу, яка його вчинила. В той час як складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальним наслідком факту виявлення, - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
Отже, момент виявлення адміністративного правопорушення та його фіксування в результаті заходів, проведених уповноваженим органом (посадовою особою), спрямованих на встановлення обставин справи про адміністративне правопорушення, є двома різними юридичними фактами.
Аналогічні висновки містяться у Постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 10 липня 2020 року у справі №420/647/19 та від 14 серпня 2018 року у справі №166/46/17.
Відповідно до досліджених судом матеріалів справи встановлено, що 06 липня 2022 року відбувалося голосування 40-ї сесії VIII скликання Апостолівської міської ради, зокрема, щодо прийняття ОСОБА_3 на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, яке в подальшому слугувало підставою для складення протоколу.
Так як момент виявлення правопорушення точно не визначено національним законодавством, тому суд керується практикою ЄСПЛ, а саме рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», яким визначено концепцію якості закону, зокрема вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону» та в разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи; тому суд вважає, що оскільки момент виявлення правопорушення пов'язується з голосування ОСОБА_1 на 40-й сесії VIII скликання Апостолівської міської ради, щодо прийняття ОСОБА_3 на посаду першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, а отже 06 липня 2022 року є моментом виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 .
Зважаючи на встановлені факти, суд прийшов до висновку, що буде помилковим вважати моментом виявлення вчиненого правопорушення момент складання протоколу. Днем виявлення правопорушень слід вважати 06 липня 2022 року.
Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 слід рахувати з 06 липня 2022 року відповідно до ст.277 КУпАП. При цьому двохрічний строк, передбачений ст.38 КУпАП на час постановлення судового рішення не сплив.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 за вчинення ним адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» величина ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.172-7, ст.40-1, ст.ст.268, 276-285 КУпАП, ст.ст.3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч.5 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 496,20грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: Н. Ю. Вікторович