Справа № 211/2842/22
Провадження № 2-о/210/10/23
іменем України
"04" квітня 2023 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Скотар Р.Є.,
за участі секретаря Хмельницької Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривого Рогу в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради (50086, м. Кривий Ріг, вул. Дніпропетровське шосе, буд.11) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася 17.08.2022 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання спадкоємця - ОСОБА_1 , разом зі спадкодавцем - батьком- ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року матеріали справи передані за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.Витребувано у Державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори завірену належним чином копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09 березня 2023 року від Четвертої криворізької державної нотаріальної контори, на виконання ухвали, надано до суду завірену належним чином копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кафтасьєва Г.В. заяву підтримала, просила задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити, також зазначила, що померлий ОСОБА_4 , рідний брат заявника за життя мав доньку.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні також підтвердила той факт, що ОСОБА_4 , рідний брат заявника та син померлого ОСОБА_3 мав доньку.
Заінтересована особа Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши доводи заявника та її представника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в цій справі між заявником і заінтересованою особою - Виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради виник спір про право, тому суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає залишенню без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7), який за твердженням заявниці постійно проживав з нею на час відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи № 509/2021, яка була заведена державним нотаріусом Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Артеменко Л.М. (а.с. 48-67) вбачається, що з заявами при прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 звернулися: ОСОБА_4 - син, якому згідно заповіту було залишено належну частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , (заява від 22.10.2021 року, а.с. 50) та ОСОБА_1 - донька.
Постановою державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Артеменко Л.М. від 10.11.2021 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини (а.с. 62).
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 червня 2022 року справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом залишено без розгляду (а.с.62 зворот 63).
Постановою державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Артеменко Л.М. від 15.07.2022 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини (а.с. 11).
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 жовтня 2022 року встановлено факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.32-33).
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 листопада 2022 року встановлено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини - один місяць з моменту набрання рішенням законної сили (а.с.34-36).
Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
З наданої на виконання ухвали копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 вбачається, що з заявами при прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 звернулися: ОСОБА_4 - син, якому згідно заповіту було залишено належну частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 та у якого є донька, (як зазначила заявник ОСОБА_1 та підтвердила свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні) і ОСОБА_1 - донька, яка по тексту заяви стверджувала, що проживала однією сім'єю з померлим батьком.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання. Спір про право є особливим видом правовідносин, який виникає внаслідок відсутності згоди між сторонами регулятивних або охоронних правовідносин щодо взаємних прав та обов'язків.
Таким чином, ключовим показником визначення наявності спору про право у даній справі є наявність суперечностей, відсутність згоди між учасниками даної справи стосовно наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків заявника шляхом визнання чи заперечення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем - ОСОБА_3 .
Подібний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 541/597/17 (провадження № 61-34116св18), від 21 липня 2021 року у справі № 513/1182/19 (провадження № 61-7866св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21).
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про те, що у зв'язку з наявністю інших спадкоємців, які мають право на спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , а саме доньки ОСОБА_4 , відсутнє беззаперечне визнання наявності, змісту та обсягу прав та обов'язків заявниці. А тому така заява має розглядатися в порядку позовного провадження за участі тих осіб, у яких виникло право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання як спадкоємця, зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є виникнення спадкових прав заявника та можливість їх подальшої реалізації, тобто оформлення всіх спадкових прав.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки подана заява свідчить про те, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.
Враховуючи наведене, зважаючи на наявність у цій справі спору про право, заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає залишенню без розгляду на підставі положень частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ч. 6 ст. 294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у 15-ти денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 05 квітня 2023 року.
Суддя: Р. Є. Скотар