Справа №755/5336/22 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2408/2022 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
Ухвала
06 квітня 2023року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 30.07.2021 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 80 (вісімдесят) годин; 06.10.2022 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ч.2 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ст.70, 71 КК України на 5 років 1 день позбавлення волі; 21.11.2022 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі,
визнано винуватим та призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського районного суду від 21.11.2022 року у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі менш суворого покарання, призначеного цим вироком остаточно визначено ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат,
Згідно вироку суду І-ї інстанції, ОСОБА_8 14.06.2022 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин знаходився за адресою: м.Київ, вул. Кибальчича, 19-В, де побачив пристебнутий до дерев'яної конструкції велосипед марки «KINETIC», Storm 27/5, червоного кольору, який належав потерпілому ОСОБА_9 , при цьому у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Так, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану на території України, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшов до дерев'яної конструкції, яка розташована біля входу до магазину « О Маркет », пошкодив елемент ланцюга запираючого пристрою, яким був пристебнутий велосипед марки «KINETIC», Storm 27/5, червоного кольору, після чого сів на велосипед та почав рухатись в напрямку вулиці Генерала Карбишева в м.Києві.
Після цього, ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 3500 гривень.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання, призначеного цим вироком, менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.11.2022 у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, прокурор вказує на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Прокурор зазначає, що судом хоча і враховано, але не в повній мірі взято до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про те, що ОСОБА_8 неодноразово засуджувався за вчинення аналогічних умисних кримінальних правопорушень проти власності, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, неодружений.
Крім того, прокурор вважає, що суд безпідставно визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття, за відсутності в матеріалах кримінального провадження даних, які б дійсно вказували на те, що обвинувачений щиро розкаюється у скоєному, а визнання ОСОБА_8 вини у скоєному свідчить про намагання обвинуваченого уникнути покарання за вчинене.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Суд першої інстанції розглянув це кримінальне провадження відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Так, відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Під час апеляційного перегляду матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону при призначенні ОСОБА_8 покарання, судом першої інстанції дотримано в повній мірі.
Як вбачається з вироку, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, неодружений, раніше судимий, обставинами, що пом'якшують покарання судом визнано щире каяття, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ОСОБА_8 покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, у виді 5 років позбавлення волі.
Враховуючи принципи індивідуалізації, співмірності заходу примусу характеру вчинених дій та конкретні обставини справи, призначене ОСОБА_8 покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неналежного врахування судом тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого в сукупності, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки з матеріалів кримінального провадження слідує, що судом повно та всебічно досліджено всі обставини, які мають бути враховані при призначенні виду і міри покарання, та, окрім цього, враховано позицію прокурора, яка під час судового розгляду кримінального провадження просила призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Підстав вважати призначене ОСОБА_8 покарання явно несправедливим через м'якість, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора, за яких він вважає необхідним призначити ОСОБА_8 покарання в межах наближених до максимальної межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, є такими, що не заслуговують на увагу.
Обставини, на які вказує в поданій апеляційній скарзі прокурор, були належним чином враховані та оцінені судом першої інстанції, відтак колегія суддів вважає їх непереконливими.
Доказів на спростування висновків місцевого суду прокурором в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: