Справа № 756/7684/22 Головуючий в суді І інстанції Касьян А.В.
Провадження № 33/824/889/2023 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
06 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя міста Києва, визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 149034 від 31 липня 2022 року вбачається, що 31.07.2022 року о 09 год. 18 хв. в м. Київ по вул. Богатирська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Grandeur НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказував, що на запитання працівників поліції щодо проходження освідчення скаржник на предмет алкогольного сп'яніння засобами газоаналізатора "Drager" чіткої однозначної відмови не давав, про що свідчить матеріли відео фіксації за № 470163.
Також вказував, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, скаржника було протиправно, за його клопотанням, всупереч ст. 268 КУпАП, позбавлено можливості проходження освідчення на стан алкогольного сп'яніння у відповідному медичному закладі. Вказане клопотання було відхилене працівниками поліції, про що зазначено скаржником в графі протоколу "пояснення".
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги також вказав на те, що в той же день - 31.07.2022 року о 10 год. 28 хв., протягом години, скаржник пройшов освідчення в КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", за результатами якого складено висновок, зі змісту якого не вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння або наркотичному стані, наявний в оригіналі в матеріалах справи.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 149034 від 31 липня 2022 року з якого вбачається, що 31.07.2022 року о 09 год. 18 хв. в м. Київ по вул. Богатирська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HyundaiGrandeur НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП(а.с. 1);
- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та указує на факт порушення водієм указаних правил ПДР (а.с. 2).
З наданої ОСОБА_1 довідки з місця роботи ТОВ "Хюндай Мотор Україна" вбачається, що ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу сервісу та гарантії. Виконання посадових обов'язків начальника відділу сервісу та гарантії вимагають від працівника постійних службових відряджень в дилерську мережу дистриб'ютора на службових авто, закріплених за даним співробітником. Також, відповідно до посадових обов'язків, співробітник постійно повинен проводити тестові заїзди на різноманітних авто ТМ Hyundai (нових та вже придбаних власниками) для перевірки належної якості, перевірки та підтвердження гарантійних випадків, що виникають в гарантійний період експлуатації та врегулювання спірних ситуацій з власниками автомобілів ТМ Hyundai при зверненні в дилерську мережу або безпосередньо до дистриб'ютора. Посада начальника відділу сервісу та гарантії вимагає наявності у працівника водійських прав категорій "В, С1, D1" (а.с. 89).
Відповідно службової характеристики підготовленої директором з Сервісу ТОВ "Хюндай Мотор Україна" ОСОБА_2 щодо співробітника ОСОБА_1 , останній зарекомендував себе як професіонал, що вміє ставити мету і досягати її послідовними та логічними діями, ділові якості проявляє на найвищому рівні (а.с. 90).
Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Виявлені працівниками поліції 31.07.2022 року у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп'яніння в розумінні п. п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 31.07.2022 року за участю ОСОБА_3 ..
Так, з відеофайлу вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, однак водій відмовився від проходження огляду.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що скаржник чіткої однозначної відмови від проходження освідчення на стан сп'яніння не давав, суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на неодноразові вимоги патрульного поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не надавав чіткої відповіді. Тобто фактично не виконав вимоги п. 2.5 ПДР України.
Суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була неодноразовою, доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття.
Тому, апеляційний суд вважає, що як працівниками поліції так і судом першої інстанції обґрунтовано розцінено дії ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. А тому суд апеляційної інстанції не бере до уваги надану скаржником роздруківку (стенограму) ГО "Кровка" від 30 березня 2023 року (а.с. 72-86).
Доводи апеляційної скарги про те, що скаржник протягом години пройшов освідчення в КПН "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінували порушення саме п. 2.5 ПДР, тобто особа притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на пропозицію працівника поліції пройти такий огляд.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було протиправно відмовлено у клопотанні скаржника пройти освідчення на стан алкогольного сп'яніння у відповідному медичному закладі, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на предмет алкогольного сп'яніння на місці зупинки, тому відсутні підстави вважати, що працівниками поліції порушено ст. 266 КУпАП.
Доводи скаржника про те, що постанова Оболонського районного суду міста Києва від 30.11.2022 року не відповідає існуючий практиці Київського апеляційного суду в аналогічних справах на підтвердження чого скаржник додав роздруківку постанови Київського апеляційного суду від 27.01.2022 року в справі № 33/824/292/2022, суд апеляційної інстанції сприймає критично та зазначає, що суд повинен виходити з оціночного критерію та встановлювати обставини щодо кожного конкретного суб'єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин, фактів та доказів, що встановлені судом безпосередньо.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 30 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «07» березня 2023 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко