Справа № 381/3543/22 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2453/2023 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
05 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022116310000797 від 13.10.2022 за апеляційною скаргою прокурора Фастівської окружної прокуратури на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2023 року,
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Велика Мотовилівка, Фастівського району, Київської області, громадянку України, заміжню, непрацевлаштовану, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:
- вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2022 року за ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;
на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2022 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 6 місяців.
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , на початку жовтня 2022 року, приблизно о 20 годині, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в полі, розташованому поблизу вулиці Фастівської в смт. Борова, Фастівського району, Київської області, незаконно придбала - зірвавши з дикоростучої рослини коноплі гілки з листям та суцвіттям, які перенесла до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де з вказаних гілок та суцвіття відокремила листя, яке висушила та подрібнила, тим самим виготовила подрібнену речовину, яку помістила до полімерної ємності, яку зберігала за місцем свого мешкання, без мети збуту. В подальшому, 13.10.2022 з ранку ОСОБА_7 , знаходячись за вищевказаною адресою, вказану ємність з речовиною рослинного походження зеленого кольору, поклала собі до кишені кофти та поїхала до міста Фастів Київської області, та незаконно зберігала її при собі до 10 годині 20 хвилин того ж дня, коли була затримана працівниками поліції, біля будинку АДРЕСА_3 , де в ході проведення обшуку у неї було виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «канабіс», масою, в перерахунку на висушену речовину 5,51 г.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, вважав вирок незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині незастосування судом закону, який підлягав застосуванню та застосування закону, який не підлягав застосуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор указав про те, що кримінальний проступок поставлений у вину обвинуваченій за оскаржуваним вироком був нею вчинений 13.10.2022, тобто до ухвалення вироку Фастівського міськрайонного суду Київської від 19.10.2022, а отже суд, при призначенні покарання обвинуваченій повинен був застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання обвинуваченій за сукупністю кримінальних правопорушень, чого останнім зроблено не було, та помилково при призначенні остаточного покарання було застосовано положення ст. 71 КК України. Просив вирок змінити та призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити її від реального відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. В решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку: прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Вирок в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 учасниками судового провадження не оспорюється. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченій остаточного покарання, то колегія суддів вважає їх обгрунтованими.
Статтею 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч.1 ст.70 КК).
За змістом ч.4 ст. 70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Вказаних вимог закону судом дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_7 кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, за який вона засуджена оскаржуваним вироком вчинила 13.10.2022, тобто до ухвалення вироку Фастівського міськрайонного суду Київської від 19.10.2022, за яким вона була засуджена за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення ст. 71 КК України при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання.
Отже, вирок суду першої інстанції в частині призначення обвинуваченій ОСОБА_7 остаточного покарання підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
При цьому, при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, колегія суддів, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень та особи обвинуваченої вважає за можливе застосувати принцип поглинення покарань.
Також є слушними доводи апеляційної скарги прокурора в частині необхідності пом'якшення призначеного обвинуваченій покарання за ч.1 ст. 309 КК України.
За змістом ч.1 і ч.2 ст. 65 КК України покарання призначається судом у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає, що конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, які містяться в матеріалах провадження, спосіб та характер вчиненого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, на думку колегії суддів, вказують на можливість призначення обвинуваченій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді одного року обмеження волі, і саме вказаний вид та розмір покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу обвинуваченої.
Також колегія суддів погоджується з можливістю застосування до обвинуваченої положень ст.ст. 75, 76 КК України, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного їй покарання за ч.1 ст. 309 КК України та остаточного покарання підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури задовольнити.
Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного їй покарання змінити.
Призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2022 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
В решті вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4