Справа № 759/5616/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1413/2023
05 квітня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Савіцькій Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про встановлення факту належності свідоцтва про смерть, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року, ухваленого під головуванням судді Ключника А.С.,-
встановив:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом.
Позивач просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис 538 від 15 червня 2018 року, складений Святошинським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Києва, належить померлій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; надати ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 . Утім існують розбіжності у написанні прізвища та дати народження спадкодавця у правовстановлюючих документах.
Встановлення факту належності свідоцтва про смерть померлій, необхідно для оформлення спадщини за заповітом.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду законне та обґрунтоване.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Київської міської ради зазначив, що Київська міська рада є неналежним відповідачем у справі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали.
Представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Київська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що вона є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , так як останньою було складено заповіт на її користь.
Постановою від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповіт від 12 березня 2016 року за реєстровим номером 6-239 зроблено від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Необхідно встановити тотожність особи, яка померла та зробила заповіт.
Відповідачем у справі ОСОБА_1 визначила Київську міську раду.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, які містять в абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 5 статті 51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Згідно спадкової справи, яка заведена після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не є єдиною особою, що має намір прийняти спадщину.
Зокрема матеріали справи містять рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2019 року, яке набрало законної сили, яким встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування на території м. Києва, є неналежним відповідачем у даній справі.
В ході розгляду справи, позивачем не подано клопотання про заміну первісного відповідача належним.
З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що обов'язком суду було визначення належного відповідача у справі, є безпідставним та суперечить положенням цивільного процесуального законодавства.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що наявність заповіту усуває від спадкування спадкоємців за законом, а тому відповідачем визначено Київську міську раду, колегія суддів не приймає, оскільки у даному випадку наявний спадкоємець за законом, що підтверджується матеріалами спадкової справи, а відтак відповідачем у справі не може бути орган місцевого самоврядування.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 09 листопада 2022 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Підстави для винесення окремої ухвали за клопотанням представника ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко