справа №357/6544/22 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
апеляційне провадження №22-з/824/395/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
04 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.
за участю секретаря: Даньшиної І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -
установив:
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року, стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу розмірі 12000 грн.
Не погоджуючись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції ПАТ АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2022 року залишено без змін.
07 березня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ПАТ АБ «Укргазбанк» на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
Разом із заявою ОСОБА_1 надав докази направлення її позивачу.
На вказану заяву від ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшли заперечення, в яких останнє посилалося на те, що наведений відповідачем розрахунок витрат не відповідає критерію обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, заявлений розмір послуг є неадекватним по відношенню до предмету спору, складності справи, часу та обсягу витрачених адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Звертає увагу на те, що в даному випадку стягуються витрати за написання відзиву до суду апеляційної інстанції адвокатом, який готував відзив у суд першої інстанції та представляв інтереси відповідача у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, а тому матеріали справи були їй знайомими, у зв'язку із чим підготовка відзиву до апеляційної інстанції не потребувала значної кількості часу, адже, правова позиція в ньому по суті дублює позицію у суді першої інстанції.
Вважає також, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Просило відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором.
При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно зі ст.30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем було заявлено в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України про те, що розмір та докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 участі не брав.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст постанови апеляційного суду був складений 28 лютого 2023 року та оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 березня 2023 року.
Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем було подано до Київського апеляційного суду 06 березня 2023 року, отже останнім були дотримані вимоги ч.1 ст.134 та ч.8 ст.141 ЦПК України.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 повинен сплатити грошові кошти у розмірі 5000 грн.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 серпня 2021 року (справа №300/3178/20), витрати на надану професійну правничу допомогу, в разі зазначення обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають стягненню за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Також, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, заявником було надано: копію договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2022 року з додатковою угодою до Договору від 20 серпня 2022 року та додатковою угодою до Договору від 25 січня 2023 року; копію ордеру серії АІ №1344875 від 01 лютого 2023 року; копію акту надання правничої допомоги №5 від 01 лютого 2023 року; копію квитанції - оплати наданої правничої допомоги; детальний опис наданих послуг адвокатом від 06 березня 2023 року.
Виходячи з вищенаведених норм матеріального та процесуального права, встановлених обставин справи на підставі наданих доказів, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у заяві ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. є співрозмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.
Керуючись ст.ст.268,270,382-383 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити по справі додаткове судове рішення.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код ЄДРПОУ 23697280) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 10 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба