4 квітня 2023 року місто Київ
справа № 761/12491/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/4934/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , до якої приєдналася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Шевчука А.В. від 6 вересня 2022 року у справі за позовом Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1", фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "Житлобуд-1", фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Міжвідомчою робочою групою для обстеження жилих приміщень квартир, що використовуються під хостели, що була створена на підставі розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 лютого 2016 року № 101, встановлено що квартира відповідача використовується для тимчасового проживання громадян (хостел), облаштована великою кількістю двоярусних ліжок, та в якій тимчасово проживають 35 осіб, не пов'язаних з власником квартири родинними відносинами, на платній основі (100 грн. койко-місце).
Посилаючись на те, що функціонування хостелу є незаконним та спричиняє незручності для власників квартир у будинку, позивач просив зобов'язати ОСОБА_1 припинити дії щодо використання квартири АДРЕСА_1 не за призначення, а саме тимчасового проживання громадян (під "хостел") та привести квартиру у стан придатний для постійного проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 6 вересня 2022 року позов Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 припинити використовувати квартиру АДРЕСА_1 в якості хостелу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Оболонської районної в місті Києві державної адміністраціїсудовий збір в розмірі однієї тисячі дев'ятсот двадцять однієї гривні.
Частково задовольняючи позов, суд виходив із того, що використання квартири в якості хостелу є незаконним, оскільки не відповідає нормам цивільного і житлового законодавства, суперечить державним будівельним нормам, порушує права інших власників та мешканців квартир, розміщених у під'їзді будинку. При цьому заборона використання нерухомого майна в якості хостелу є достатнім способом для забезпечення прав інших співвласників багатоквартирного будинку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , до якої приєдналася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, фактів та доказів, що підтверджують дії відповідача, які призвели до порушення цивільних прав або інтересів позивача. Відповідач не здійснює діяльність у сфері туризму і його власність не має статусу гуртожитків/готелів і відповідно посилання судом на нормативну та законодавчу базу, що регламентує діяльність суб'єктів господарювання у галузі туризму, є помилковим. Крім того, квартира АДРЕСА_1 була передана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ще у 2019 році, а тому саме він є належним відповідачем у справі. Судом було порушено норми процесуального права, зокрема щодо допуску представника позивача в судові засідання без повноважень, а також судом не було повідомлено про дату розгляду справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації - Мусійчук В.А. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її доводів та вказує, що рішення у справі є обґрунтованим та законним. Звертає увагу, що вона діяла і діє від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, а тому мала повноваження на ведення справи у суді першої інстанції.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації - Мусійчук В.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник ТОВ "Житлобуд-1" - Питель М.В. в судовому засіданні також просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20867497 від 23 квітня 2014 року (том І а.с. 140).
Вказана квартира передана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на підставі договорів оренди від 2 лютого 2019 року та 16 квітня 2021 року (том І а.с. 146-150, 181-185).
Розпорядженням Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 лютого 2016 року № 101 "Про утворення міжвідомчої робочої групи для обстеження жилих приміщень квартир, що використовуються під хостели" створено робочу групу з розгляду питань щодо виявлення фактів використання не за призначенням квартир у багатоквартирних жилих будинках Оболонського району міста Києва (далі - робоча група), якою проводиться перевірка квартир, які використовують під так звані "хостели".
13 травня 2019 року співмешканці будинку АДРЕСА_1 звернулися із заявою до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації у якій зазначали, що в квартирі АДРЕСА_1 вказаного будинку функціонує хостел, що призводить до нестерпних умов проживання, порушення санітарних норм, громадського спокою у вечірні і нічні години у зв'язку із розташуванням хостелу у жилому приміщенні на сьомому поверсі шістнадцятиповерхового будинку. Просили провести перевірку та вжити заходів щодо усунення порушень (том І а.с.16-20).
11 червня 2019 року робочою групою разом з представником ТОВ "Житлобуд-1", з дозволу присутніх осіб у квартирі АДРЕСА_1 було проведено обстеження (огляд) даної квартири та складено відповідний акт. В ході обстеження було з'ясовано, що квартира використовується для тимчасового проживання громадян (хостел), в даній квартирі тимчасово приживають 35 осіб, в квартирі розташовані двоярусні ліжка у великій кількості, у тому числі на кухні і коридорі (том І а.с. 21).
Вказана обставина сторонами не заперечується. При цьому матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що в спірній квартирі проживають біженці чи внутрішньо переміщенні особи.
З показів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які були допитані в суді першої інстанції, також підтверджується факт використання спірної квартири відповідача в якості хостелу, що суттєво погіршує комфортність проживання людей у багатоповерховому жилому будинку (том І а.с. 17-20).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
У відповідності до частини 1 статті 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Згідно частиною 1 статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Положенням статті 317 ЦК України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог частини 7 статті 41 Конституції України та частини 5 статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За приписами частин 1, 2 статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від жовтня 1992 року № 572, власники квартири зобов'язані використовувати приміщення житлового будинку за
призначенням. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до пункту 3.3 ДБН В.2.2-20:2008 "Будинки і споруди. Готелі" (далі - ДБН В.2.2-20:2008) готель - це один із засобів розміщення, який визначається згідно з вимогами ДСТУ 4527:2006 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення", тут: будинок або комплекс приміщень для тимчасового розміщення (проживання).
Згідно пункту 6.1.1 ДБН В.2.2-20:2008 наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов'язковою. Склад додаткових приміщень, що підвищують комфорт готелю, не нормується і приймається згідно із завданням на проектування або за проектом. Житлова частина будинків готелів (номерний фонд) повинна бути функціонально і планувальне відокремленою.
У випадку розташування приміщень готелів у складі багатофункціональних будинків, а також у випадках блокування приміщень готелів з іншими підприємствами та установами готелі повинні бути планувальне відокремлені, ізольовані та забезпечені самостійними входами і комунікаціями (вертикальними і горизонтальними).
Відповідно до пункту 5.31 ДСТУ 4527:2006 хостел (молодіжний готель) - це готель, у якому номери, розташовані зазвичай за коридорною або блочною системою, і має умови для самостійного готування їжі та санітарно-технічні зручності на поверсі або у блоці; може організовувати харчування у закладі ресторанного господарства.
Отже, терміни "готель" та "хостел" не можна ототожнити з термінами "квартира". Хостел є молодіжним готелем і повинен забезпечуватися самостійним входом і комунікаціями.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним у справі доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що функціонування хостелу, розташованого у квартирі АДРЕСА_1 , є незаконним, оскільки цивільним законодавством України передбачено, що квартира у багатоквартирному будинку призначена для власного проживання, проживання членів своєї родини, у той час як у вказаній квартирі на платній основі проживає велика кількість людей, розташований хостел, що не відповідає нормам цивільного і житлового законодавства, суперечить державним будівельним нормам, порушує права інших власників та мешканців квартир, розміщених у під'їзді зазначеного будинку.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що судом не встановлено, які ж цивільні права та інтереси позивача порушені, не заслуговують на увагу.
Відповідно до статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах
Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до додатку 4 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року № 121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень" Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація здійснює управління об'єктами житлово-комунального господарства, у тому числі, технічний стан, стан їх благоустрою, використання та забезпечення об'єктів житлового фонду щодо належного утримання, облік житлового фонду та контроль за його використанням.
Таким чином, Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація має необхідний обсяг повноважень для забезпечення захисту майнових та немайнових прав територіальної громади Оболонського району міста Києва.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, оскільки орендарем належної йому квартири є фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , він є користувачем цієї квартири та повинен виступати відповідачем у даній справі відхиляються колегією суддів, оскільки саме відповідач є власником квартири, яка використовується як хостел, і порушує права інших співмешканців будинку. Передання майна в оренду саме по собі не звільняє власника від відповідальності внаслідок незаконного використання належного йому майна, адже відповідач не надав суду доказів щодо використання квартири під хостел без його відома та всупереч його волі.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Посилання у апеляційній скарзі на те, що представник позивача ОСОБА_6 не мала повноважень на ведення справи в суді першої інстанції відхиляються колегією суддів, оскільки остання діяла як на підставі довіреностей, так і в порядку само представництва юридичної особи, що підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд справи також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки матеріали справи містять докази направлення судових повісток відповідачу та третій особі.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідачу було відомо про розгляд справи, його представник надавав свої заперечення щодо позову, письмово виклавши свою позицію, яка є ідентичною доводам апеляційної скарги і оцінена судом апеляційної інстанції, що свідчить про дотримання права відповідача на доступ до правосуддя.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які в сукупності зі встановленими обставинами справи в ході судового розгляду, давали б підстави для скасування правильного по своїй суті ухваленого судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які
існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , до якої приєдналася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 6 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: