Провадження № 11-сс/824/1650/2023 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Справа № 760/3503/23 Доповідач: ОСОБА_2
04 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у кримінальному провадженні №12021100090002603 від 22 вересня 2021 року за ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12021100090002603 від 22 вересня 2021 року та продовжено строк тримання під вартою щодоОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 год. 30 хв. 21 квітня 2023 року.
Доручено керівнику Солом'янської окружної прокуратури м. Києва провести дослідження фактів, викладених в усній заяві підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень під час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор», забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного, а також, у разі наявності підстав, вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисникОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та постановити, в цій частині, нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_3 . Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні, носити засіб електронного контролю, в іншій частині ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року залишити без змін.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. На даний час відсутні ризики щодо переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення інших правопорушень, незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку.
Апелянт вказує на те, що під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання. Після початку війни, а саме 24.02.2022 року ОСОБА_7 дійсно змінив місце проживання та проживав в м. Ужгород в період часту лютий-червень 2022 року, в м. Вінниця в період часу червень - 14 грудня 2022 року та з 14 грудня 2022 року в м. Харкові у своєї матері та вітчима за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому на ОСОБА_7 не покладався обов'язок повідомляти будь-кого в тому числі і орган досудового розслідування про зміну місця проживання та перебування, він не мав будь-яких обмежень у виборі місця проживання. Він не вживав будь яких заходів спрямованих на переховування від органу досудового розслідування.
Також апелянт звертає увагу на те, що після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 23.09.2021 року орган досудового розслідування до серпня 2022 року не намагався провести будь-які слідчі та процесуальні дії за участю останнього та він протягом року не мав будь-якого процесуального статусу. Розслідування даного кримінального провадження здійснюється органом досудового розслідування вже майже 17 місяців. Постановою слідчого від 23 серпня 2022 року досудове розслідування було зупинено, оскільки за висновком слідчого були проведені всі необхідні можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії, ОСОБА_7 було оголошено в розшук. Однак постановою від 10.02.2023 року слідчий призначив у справі судово-психологічну експертизу та в той же день звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування. Проте у слідчого були відсутні будь-які перешкоди щодо призначення даної експертизи в період часу з 23.09.2021 по 23.08.2022 року.
Крім того апелянт вказує на те, що після затримання ОСОБА_7 слідчий не проводив за його участю жодної слідчої та процесуальної дії, не провів жодного допиту підозрюваного, за виключенням участі ОСОБА_7 в розгляді клопотань слідчого про застосування, продовження запобіжного заходу та продовження строку досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність у нього місця проживання та реєстрації, а також ту обставину, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування, слід дійти висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які нібито наявні у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, дослідивши матеріали за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст.177, 178, 183 КПК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегією суддів встановлено, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12021100090002603 від 22.09.2021, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 301-1, ч. 2 ст. 156 та ч. 4 ст. 152 КК України.
16 серпня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, уродженцю міста Харків, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, в порядку ст. 111, 135 та 278 КПК України, у зв'язку з відсутністю особи, шляхом вручення керівнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в липні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи інтернет спільноту для знайомств «LeonardoDavinchik_bot», в мобільному додатку «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис з мобільним номером телефону « НОМЕР_1 », відшукав та познайомився з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , переконавшись, що останній є малолітнім та перебуває у стані психічної безпорадності через малолітній вік, розпочав спілкування з останнім у формі листування на теми програмування, які були цікаві для малолітнього, чим викликав інтерес до себе та намагався таким чином вступити в дружні відносини з малолітнім.
Під час зазначеного спілкування у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розпусних дій сексуально-насильницького характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення відносно малолітнього ОСОБА_10 , з метою штучного розвинення у малолітнього статевого інстинкту у збоченій формі, тобто порушення його нормального фізичного, психічного і соціального розвитку, шляхом посягання на його статеву недоторканість.
ОСОБА_7 використовуючи фізичну та вікову перевагу, усвідомлюючи та розуміючи, що малолітній ОСОБА_10 , перебуваючи в особливо вразливій ситуації, зокрема з причин розумової та фізичної неспроможності в силу свого малолітства взагалі не має соціального досвіду щодо стосунків між статями, не обізнаний щодо фізіології сексуальних контактів, не розуміє їх природу, соціальне, моральне та юридичне значення, й відповідно соціально-правові наслідки, почав реалізацію свого злочинного умислу, переслідуючи у майбутньому мету всебічного розбещення малолітнього.
Так, в серпні 2021 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на вчинення розпусних дій щодо малолітнього ОСОБА_10 усвідомлюючи малолітній вік останнього, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. 1, 21 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. ст. 1, 2, 6, 7 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 2, 7, 8, 23, 19, 34, 36, 40 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005, яка набула чинності 01.07.2006, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, ст. ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифікований 03.04.2003, вперше зустрівся з малолітнім біля пака «Юність» за адресою: АДРЕСА_4 де вони гуляли парком, сиділи на лавочці та спілкувались на загальні теми, входячи в довіру малолітнього, після чого через деякий час в той же день ОСОБА_7 відвіз на автомобілі малолітнього ОСОБА_10 до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 , взяв на свої руки малолітнього ОСОБА_10 та відніс його в спальну кімнату, де поклав на його на ліжко, заліз своїми руками під футболку малолітнього та почав пестити його спину, після чого посадив малолітнього на свої коліна та обіймав в продовж 30 хвилин, продовжуючи в цей час його пестити. Після даної зустрічі ОСОБА_7 поступово почав вчиняти розпусні дії інтелектуального характеру, які полягали у веденні цинічних листувань із малолітнім ОСОБА_10 на сексуальні теми та подарував малолітньому ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Apple», моделі «iPhone 7», футболку марки «Colin's», та купував малолітньому валюту в комп'ютерних іграх, чим почав заохочувати останнього подарунками, тим самим фіксував у малолітнього почуття зобов'язань і приналежності.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, приблизно через 1-2 тижні після першої зустрічі, ОСОБА_7 вдруге зустрівся з малолітнім ОСОБА_10 в парку «Юність», за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Козицького, 3 де вони прогулялися, після чого він відвів малолітнього до ресторану швидкого харчування « Mc Donald ' s », за адресою: м. Київ, Вокзальна площа, 1, щоб заохотити малолітнього їжею та знову ж таки більше увійти в його довіру.
Крім того, 11.09.2021 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 вчетверте зустрівся з малолітнім ОСОБА_10 в парку «Юність», за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Козицького, 3 де вони сіли до автомобіля ОСОБА_7 та переїхали в невідомий двір. Будучи в автомобілі ОСОБА_10 та ОСОБА_7 пересіли на задні сидіння, після чого останній зачинив автомобіль з середини, створивши зачинену та безлюдну обстановку, ОСОБА_7 , почав розповідати та пояснювати останньому про сексуальні відносини та оральний статевий акт та користуючись безпорадним станом малолітнього, який, у тому числі через свій вік не здатний фізично чинити опір та уникнути злочинного посягання через свою фізичну та психічну слабкість, зняв штани зі спідньою білизною з малолітнього ОСОБА_10 та взяв його статевий член до своєї ротової порожнини продовжуючи оральний статевий акт, поки ОСОБА_10 не попросив припинити.
Зазначеними діяннями ОСОБА_7 формував в малолітнього ОСОБА_10 неправильне розуміння змісту та ставлення до статевих відносин, відносин між особами чоловічої статі, створюючи спотворений соціальний досвід, порушуючи нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток та статеву недоторканість останнього, з метою підготовки до подальших статевих стосунків.
Таким чином, ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а саме у розбещенні, тобто вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_7 реалізовуючи свої злочинні наміри, переслідуючи свій намір у збоченій формі задоволення статевої пристрасті шляхом посягання на статеву недоторканість ОСОБА_10 усвідомлюючи малолітній вік останнього, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, всупереч ст. 1, 21 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, ст. ст. 1, 2, 6, 7 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст. ст. 2, 7, 8, 23, 19, 34, 36, 40 Конвенції про права дитини, яка ухвалена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 і набула чинності 02.09.1990, ст. 9 Конвенції про кіберзлочинність від 07.09.2005, яка набула чинності 01.07.2006, ст. 20 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007, яка набула чинності 01.12.2012, ст. ст. 1, 2, 3 Факультативного протоколу до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, який ратифікований 03.04.2003, втретє зустрівся з малолітнім ОСОБА_10 в парку «Юність», за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Козицького, де вони прогулялися, після чого сіли до автомобіля ОСОБА_7 на якому переїхали в невідомий двір та пересіли на задні сидіння автомобіля, де ОСОБА_10 чхнув та з його носу потекли рідини, після чого він потягнувся за серветками, що в знаходились в його рюкзаку на передньому сидінні, а ОСОБА_7 в цей час, користуючись тим, що ОСОБА_10 з урахуванням вікових психологічних особливостей не міг розуміти значення скоєних щодо нього дій і тому не міг чинити їм належний свідомий опір, проти волі останнього, ОСОБА_7 заліз своєю рукою під шорти, та спідню білизну в яку був одягнутий ОСОБА_10 та своїми двома пальцями руки проник в анальний отвір останнього, завдаючи малолітньому фізичного болю, чим здійснив дії сексуального характеру, пов'язані із анальним проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років з використанням іншого предмету, а саме - пальців своєї руки, але ОСОБА_10 попросив припинити, після чого ОСОБА_7 припинив та відвіз малолітнього додому.
Також, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 11.09.2021 ОСОБА_7 , точного часу органом досудового розслідування не встановлено, вчетверте зустрівся з малолітнім ОСОБА_10 в парку «Юність», за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Козицького, 3 де вони сіли до автомобіля ОСОБА_7 та переїхали в невідомий двір. Будучи в автомобілі ОСОБА_10 та ОСОБА_7 пересіли на задні сидіння, після чого останній зачинив автомобіль з середини, створивши зачинену та безлюдну обстановку, ОСОБА_7 , знявши з себе штани та спідню білизну, користуючись безпорадним станом малолітнього, який, у тому числі через свій вік не здатний фізично чинити опір та уникнути злочинного посягання через свою фізичну та психічну слабкість, шляхом обману проник своїм статевим членом до ротової порожнини малолітнього ОСОБА_10 , продовжуючи оральний статевий акт близько 10 секунд, чим задовільнив свою статеву пристрасть, поки ОСОБА_10 не попросив припинити через те, що йому було огидно та страшно, чим ОСОБА_7 здійснив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років з використанням геніталій.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням з використанням іншого предмета та оральним проникненням з використанням геніталій в тіло іншої особи, що не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
19.08.2022 Солом'янським районним судом м. Києва клопотання слідчого задоволено та винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
23.08.2022 постановою слідчого зупинено кримінальне провадження та оголошено в розшук підозрюваного.
07.09.2022 винесено прокурором постанову про відновлення досудового розслідування, з метою проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.
23.09.2022 постановою прокурора зупинено кримінальне провадження та оголошено в розшук підозрюваного.
23.12.2022 складено, відповідно до ч.1 ст.190 КПК України, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді, згідно якого підозрюваного ОСОБА_7 23.12.2022 о 17:30 фактично затримано в м. Харків.
23.12.2022 постановою слідчого відновлено кримінальне провадження.
24.12.2022 Солом'янським районним судом м. Києва клопотання слідчого задоволено та винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком на 60 днів, тобто до 20.02.2023.
24.01.2023 постановою керівника Солом'янської окружної прокуратури м. Києва строки досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 28.02.2023.
14.02.2023 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, продовжено строки досудового розслідування до 30 квітня 2023 року.
15.02.2023 старший слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом'янської районного суду м. Києва, з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 та ч.4 ст.152 КК України строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
1) відомостями отриманими під час прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_11 , щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, від 22.09.2021;
2) відомостями отриманими під час проведення огляду місця події від 22.09.2021, за адресою: АДРЕСА_5 , та речовими доказами які були вилучені під час даного огляду, а саме: мобільним телефоном марки «Apple», моделі «iPhone 7»; мобільним телефоном марки ««Apple», моделі «iPhone 6»; футболкою чорного кольору марки «Colin's»;
3) показаннями свідка ОСОБА_11 , отриманими під час її допиту від 22.09.2021, щодо обставин вичиненого кримінального правопорушення;
4) відомостями отриманими під час обшуку від 22.09.2021, за адресою: АДРЕСА_2 , та речовими доказами які були вилучені під час даного обшуку, а саме: мобільним телефоном марки «Apple», моделі «iPhone 12 mini»; ноутбуком марки «Apple», моделі «MacBook Pro (Retina, 13-inch, Early 2015);
5) відомостями отриманими під час проведення психологічної роботи від 23.09.2021, з малолітнім ОСОБА_10 на базі «Зеленої кімнати» Солом'янського УП ГУНП у м. Києві;
6) показаннями свідка ОСОБА_11 , отриманими під час її допиту від 24.09.2021, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
7) показаннями потерпілого ОСОБА_10 , отриманими під час його допиту від 24.09.2021, щодо обставин вчиненого відносно нього кримінального правопорушення;
8) висновком судово-психіатричного експерта № 580 від 19.10.2021, складеного за результатами проведення експертизи з підекспертним потерпілим ОСОБА_10 ;
9) відомостями отриманими під час проведеного огляду предметів від 03.11.2021, а саме: мобільного телефону марки «Apple», моделі «iPhone 7» та мобільного телефону марки «Apple», моделі «iPhone 6», які були вилучені під час проведеного огляду місця події від 22.09.2021, за адресою: АДРЕСА_5 ;
10) висновком судово-психіатричного експерта № 76 від 07.12.2021, складеного за результатами проведення експертизи з підекспертним потерпілим ОСОБА_10 ;
11) показаннями свідка ОСОБА_12 , отриманими під час його допиту від 01.06.2022, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
12) показаннями свідка ОСОБА_13 , отриманими під час його допиту від 03.06.2022, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
13) показаннями свідка ОСОБА_14 , отриманими під час її допиту від 09.06.2022, щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
14) відомостями отриманими під час огляду предмету від 29.06.2022, а саме: мобільного телефону марки «Apple», моделі «iPhone 12 mini», який був вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;
15) відомостями отриманими під час огляду предмету від 30.06.2022, а саме: ноутбуку марки «Apple», моделі «MacBook PRO (Retina, 13-inch, Early 2015), який був вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;
16) іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 завершується 20.02.2023, однак для закінчення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, а саме:
- отримати відповідь на лист до КНДІСЕ щодо усунення недоліків в отриманому висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №19239/22-35/1196/1197/23-55/2023-2030/23-35/2031-2074/23-55 від 24.01.2023;
- отримати висновок призначеної судової психологічної експертизи по відеозапису проведення психологічної роботи з малолітнім ОСОБА_10 на базі «Зеленої кімнати» Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, проведення якої доручено експертам ДНДЕКЦ МВС України;
- після отримання висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи, вирішити питання щодо повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Також необхідно виконати інші слідчі дії направлені на завершення досудового розслідування, вручити підозрюваному повідомлення про зміну раніше пред'явленої підозри в частині уточнення обставин кримінального правопорушення, здійснити відкриття матеріалів в кримінальному провадженні відповідно до ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити акт та реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захисту. Для виконання зазначених слідчих дій необхідний строк не менше одного місяця, з урахуванням складності даного провадження.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочини, за який відповідно до ч.2 ст.156 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі та вчинив особливо тяжкий злочини, за який відповідно до ч.4 ст.152 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 10 до 15 років позбавлення волі.
А тому відносно ОСОБА_7 необхідно продовжити застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст.177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; може впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:
- на той факт, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкції статей ч.2 ст.156 та ч.4 ст.152 КК України кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Тобто перебуваючи на волі ОСОБА_7 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність значного строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
- на той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи тобто підозрюваний здатний до вчинення дій насильницького характеру. Вплив ОСОБА_7 на свідків вказаного кримінального правопорушення може сприяти уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зникнути та перебувати тривалий час у розшуку та шляхом приховання доказів, знищення речових доказів.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_7 може вчинити інші кримінальні правопорушення, відсутність міцних соціальних зав'язків.
Орган досудового розслідування вважав, що наявність цих ризиків є обґрунтованим, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.156 та ч.4 ст.152 КК України, тобто вчинення розбещення та зґвалтування малолітнього ОСОБА_10 .
Зазначені ризики не зменшилися та їх запобігання, можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
16.02.2023 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12021100090002603 від 22 вересня 2021 року та продовжено строк тримання під вартою щодоОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 год. 30 хв. 21 квітня 2023 року.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також слідчий суддя врахував, що під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризики, встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , не зменшилися та продовжують існувати, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик впливу на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурором доведено, що досудове розслідування завершити до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто до 20 лютого 2023 року, не можливо, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно отримати відповідь на лист до КНДІСЕ щодо усунення недоліків в отриманому висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №19239/22-35/1196/1197/23-55/2023-2030/23-35/2031-2074/23-55 від 24 січня 2023 року, отримати висновок призначеної судової психологічної експертизи по відеозапису проведення психологічної роботи з малолітнім ОСОБА_10 на базі «Зеленої кімнати» Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, проведення якої доручено експертам ДНДЕКЦ МВС України та після отримання висновку експертів за результатами проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної та мистецтвознавчої експертизи, вирішити питання щодо повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України.
Враховуючи, що заявлені раніше ризики продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, а також наведено обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягало задоволенню.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник щодо поданого клопотання про продовження строку тримання під вартою та доводи прокурора в його підтримку, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
При судовому розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненимикримінальними правопорушеннямипідтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.4 ст.152 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим стороною обвинувачення та перевіреним слідчим суддею.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , оцінив, відповідно до ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також слідчий суддя дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , а також врахував, що заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати. Тобто слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
На підставі вище викладеного, враховуючи характеризуючі дані про особу підозрюваного, а також враховуючи усвідомлення підозрюваним тяжкості вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 .
При цьому, слідчим суддею враховано стадію кримінального провадження (досудове розслідування), що у даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено та існує необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів.
Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Твердження захисника про те, що слідчий суддя не розглянула можливості застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними. Оскільки як клопотання слідчого, так і ухвала слідчого судді містять обґрунтування наявності потреб досудового розслідування та завдань кримінального провадження, для реалізації яких перебування підозрюваного ОСОБА_7 , саме під вартою є необхідним та виправданим, для забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості.
Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
При цьому, продовживши до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а також, що дане кримінальне провадження стосується злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, яка в силу вікових психологічних особливостей не могла розуміти значення скоєних щодо неї дій, які вчинені проти її волі та із застосуванням насильства, що в повній мірі підтверджується наданими органом досудового розслідування обсягом документів, а тому слідчий суддя правомірно, керуючись положеннями ч.4 ст.183 КПК України, не вбачав правових підстав для визначення розміру застави.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йшлося під час апеляційного розгляду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4