Справа № 757/7835/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/1964/2023 Доповідач: ОСОБА_2
04 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11.01.2022, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.04.2023 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11.01.2022.
Встановлено строк дії ухвали до 27.04.2023.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт, що дасть йому можливість навчатися.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є помилковою.
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, щосторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Однак дане твердженняна думку сторони захисту є лише припущенням.
Апелянт вказує на те, що обґрунтованість підозри не може встановлюватися або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.
Також апелянт зазначає, що ризик переховування не може встановлюватися лише на суворості покарання, а посилання на інші ризики є лише припущенням.
Крім того апелянт просить врахувати, що підозрюваний до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та є студентом 4-го курсу Криворізького педагогічного університету.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, дослідивши матеріали за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11.01.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 369 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.01.2022 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішили утворити та очолити стійке ієрархічне злочинне об'єднання - злочинну організацію, метою діяльності якої має стати протиправне особисте збагачення, шляхом вчинення систематичного, протягом невизначеного терміну часу, незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну, на території м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Водночас, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи спільно та за взаємною згодою, у різний період часу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучили інших осіб.
З метою утворення злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визначили мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, необхідні особисті якості кожного із них, такі як лідерські якості, здатність керування підлеглими особами, здатність виконувати злочинні вказівки, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також вузьку злочинну спеціалізацію діяльності вказаної злочинної організації.
Також, з метою забезпечення існування та функціонування злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спільно розробили єдиний злочинний план, спрямований на безперешкодне, протягом невизначеного проміжку часу, систематичне виготовлення психотропної речовини, її зберігання, перевезення, а також збут, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників вказаного злочинного об'єднання на кожному етапі реалізації злочинного умислу.
Відповідно до вказаного спільного плану завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження систематичного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут через спеціально створену мережу психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну на території міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, з метою незаконного збагачення організаторів та учасників злочинної організації, що у подальшому стало єдиним джерелом їх доходів.
Визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції співорганізаторів та керівників злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з числа довірених осіб підібрали керівників окремих структурних підрозділів даного злочинного об'єднання та їх учасників, визначивши роль і функції кожного із них на кожному етапі реалізації злочинного умислу.
Ієрархію злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 забезпечували за рахунок її стабільного стійкого та згуртованого складу, централізованого підпорядкування учасників її керівникам, неухильного дотримання єдиних, загально визначених та обов'язкових для всіх правил поведінки, ретельного планування злочинної діяльності, чіткого розподілу ролей на кожному із етапів, визначеного алгоритму дій організаторів та учасників під час можливого викриття протиправної діяльності правоохоронними органами, домовленістю та готовністю до вчинення злочинів всіма членами злочинної організації у будь-який час, розподілом коштів, отриманих від протиправної діяльності між учасниками злочинної організації.
Організоване ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинне об'єднання було ієрархічним та стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності керівних ланок, підпорядкованості учасників нижніх ланок конкретно визначеним керівникам.
Так, третю ланку в злочинній організації, до якої увійшли керівники її окремих груп, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи спільно із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відвели керівникам окремих структурних частин, визначивши на їх роль найбільш довірених осіб, які безпосередньо підпорядковувались ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підшуковували і залучали до злочинної діяльності нових осіб на роль збувачів, доводили підпорядкованим учасникам злочинної організації плани вчинення злочинів, контролювали їх виконання, здійснювали керівництво співучасниками злочинів та особами, яких використовували для вчинення злочинів, безпосередньо керували окремими структурними частинами злочинної організації, забезпечували зовнішню безпеку існування та діяльності злочинної організації, шляхом недопущення викриття злочинної організації чи розголошення будь-яких відомостей щодо її діяльності, організовували фізичну безпеку учасників злочинної організації, збирали та передавали безпосередньо керівникам вищого рівня грошові кошти, одержані від збуту психотропних речовин, організовували перевезення, доставку до місць фасування психотропної речовини, а також забезпечення нею безпосередніх збувачів.
Також, під час формування третьої ланки злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи з відома ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, запропонували ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти участь у запланованих ними злочинах, пов'язаних з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та незаконним збутом психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, повідомивши останньому свої наміри щодо механізму їх вчинення.
27.02.2023 ОСОБА_7 , затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Того ж дня, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
28.02.2023 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12022000000000035 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, яка підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 13.01.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 01.07.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 02.08.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 29.08.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 31.08.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 31.08.2022;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_7 від 05.10.2022 №55/5-3569т;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за річчю: автомобілем марки SKODA SUPERB, н. з НОМЕР_1 від 27.12.2022 №55/1-4616т;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за особою ОСОБА_14 від 16.01.2023 №55/1-253т;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за особою ОСОБА_7 від 16.01.2023 №55/1-259т;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме візуального спостереження за особою ОСОБА_19 від 17.01.2023 №55/1-327т;
- протоколом про результати проведення слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж особи ОСОБА_7 від 19.01.2023 №55/1-451т;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_14 від 10.11.2022 №55/1-3601т;
- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.
Обґрунтовуючи дане клопотання, слідчий вважав наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи при цьому наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_7 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі обґрунтовується тим, що останній зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню; незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Зазначений ризик, також підтверджується тим, що до складу злочинної організації входили особи, які забезпечували фізичний захист її учасників, а також вчиняли насильницькі дії щодо інших осіб, які перешкоджали здійсненню протиправної діяльності, що свідчить про те, що такі особи схильні до вчинення вказаних дій. На теперішній час всіх членів «силового блоку» злочинної організації не встановлено, у зв'язку з чим існують ризики вчинення такими особами за вказівкою підозрюваного протиправних дій по відношенню до учасників кримінального провадження.
Вказані обставини, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
27.02.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.04.2023 у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000035 від 11.01.2022.
Приймаючи таке рішення, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя встановив, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Також слідчий суддя вважав доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, встановлюється місцезнаходження інших учасників та свідків, а перебування підозрюваного на волі буде сприяти його переховуванню та перешкоджатиме викриттю; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, що вказує на те, що свідки у справі не допитані у судовому засіданні, а тому підозрюваний в разі зміни запобіжного заходу на менш обтяжливий, може здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь або погроз, з метою зміни їх показів задля уникнення кримінальної відповідальності.
Про наявність зазначених ризиків свідчить і той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у злочині, що вчинений за попередньою змовою з іншими особами, на яких підозрюваний може впливати або вчиняти дії, спрямовані на укриття (знищення) доказів щодо його зв'язку з ними.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , дані, які характеризують останнього, як особу, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність соціальних зв'язків, сімейний стан та враховуючи те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, колегія суддів вважає передчасними.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя має використовувати стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Таким чином колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а саме, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При вирішенні питання про можливість визначення розміру застави, слідчий суддя врахував кваліфікацію злочинів, зміст підозри повідомленої ОСОБА_7 , підстави і обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, а тому, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя прийшов до вірного висновку про можливість, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_7 , підозрюється, у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК Українита ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4