03 квітня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 757/14897/18
номер провадження №22-ц/824/3322/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_3.,
представник відповідача Штронда А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Штронди Антона Михайловича
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року /суддя Новак Р.В./
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів, -
Заявник звернулася до суду з заявою, в якій просила змінити спосіб виконання рішення суду від 19.02.2020 у справі №757/14897/18-ц.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року заяву задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2020 у справі №757/14897/18-ц, зазначивши: стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 32 847,56 дол. США. /т. 2 а.с. 32/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ КБ «Приватбанк» - Штронда А.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, відмовивши у задоволенні заяви.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що змінюючи спосіб і порядок виконання рішення, суд не може змінювати його по суті. Вказував, що звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном. Подаючи заяву про зміну способу виконання рішення суду, позивач фактично просив суд змінити рішення з зобов'язального характеру на матеріальний, що за своєю суттю фактично змінює останнє по суті. Звертав увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів неможливості виконання рішення суду.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність. Вказував, що існуюча редакція рішення суду позбавляє державного виконавця здійснити заходи примусового виконання передбачені ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а отже суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, ухвалив законне рішення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні заяви, на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2020, у справі №757/14897/18-ц, АТ КБ «Приватбанк» зобов'язано перерахувати належні ОСОБА_1 кошти 32847,56 дол. США на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк».
Постановою Київського апеляційного суду від 07.07.2021 рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2020 у справі №757/14897/18-ц, залишено без змін.
27.09.2021, на підставі виконавчого листа 757/14897/18-ц, у Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито ВП НОМЕР_2 (стягувач: ОСОБА_1 , боржник: АТ КБ «Приватбанк»).
13.10.2021 в рамках ВП НОМЕР_2 державним виконавцем, до АТ КБ «Приватбанк» направлено вимогу, щодо виконання виконавчого документу. Згідно акту державного виконавця від 20.10.2021 будь-якого письмового підтвердження відносно виконання вимог виконавчого документу до відділу не надійшло.
20.10.2021 в рамках ВП НОМЕР_2 державним виконавцем, у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду було винесено постанову про накладення штрафу на боржника, у розмірі 5100,00 грн.
11.01.2022 в рамках ВП НОМЕР_2 державним виконавцем, у зв'язку із невиконанням боржником рішення суду було винесено постанову про накладення штрафу на боржника, у розмірі 10200,00 грн.
Зважаючи на викладене ОСОБА_1 просила суд змінити спосіб виконання рішення суду від 19.02.2020 у справі №757/14897/18-ц, а саме стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 32847,56 дол. США.
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 1 ст. 435 ЦПК України, про те, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, законодавцем передбачено право суду за заявою особи, змінити спосіб виконання судового рішення, у разі неможливості його виконання у тому вигляді, який постановлено судовим рішенням; обмежень щодо кількісної можливості вчинення відповідних дій законодавцем не встановлено, адже метою зміни способу виконання судового рішення є задоволення вимог стягувача за рішенням, яке набрало законної сили.
Під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав за можливе задовольнити подану заяву про зміну способу виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2020 суду у справі №757/14897/18-ц, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 32847,56 дол. США.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції не враховано, що змінюючи спосіб і порядок виконання рішення, суд не може змінювати його по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном. Подаючи заяву про зміну способу виконання рішення суду, позивач фактично просив суд змінити рішення з зобов'язального характеру на матеріальний, що за своєю суттю фактично змінює останнє по суті.
Крім того матеріали справи не містять доказів неможливості виконання рішення суду, відсутнє таке обґрунтування і у рішенні суду.
Також, судом першої інстанції не враховано те, що первісними позовними вимогами позивача було стягнення коштів. /т. 1 а.с. 5/
Водночас, у подальшому, позивачем заявлено про зміну предмету позову - на зобов'язання банку перерахувати кошти на відповідний рахунок. /т. 1 а.с. 60/
Тобто, позивачем чітко обрано предмет позову та визначено вимоги.
Крім того, з матеріалів справи також встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2018 року у справі № 757/51769/17-ц прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та зобов'язання вчинити дії (т. 1 а. с. 44а).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , поданої до Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51769/17-ц відомо, що позивач заявляла позовні вимоги до ПАТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання видати належні їй грошові кошти. Предметом даного позову є не зобов'язання видати готівкові кошти, а зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувати належні ОСОБА_1 кошти в сумі 32 847,56 дол. США з одного рахунку на інший, який відкритий на ім'я позивача в АТ КБ «ПриватБанк». /т. 2 а.с. 72 зворот/
Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. При цьому підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Тобто, у такому разі слід відрізняти способи захисту цивільного права, передбачені ст. 16 ЦК України, та способи і порядок виконання рішення суду, на що, з урахуванням встановлених обставин та вибору позивачем способу захисту свого права, суд першої інстанції уваги не звернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
ОСОБА_1 у даній категорії справ звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати апелянту компенсуються за рахунок держави, у порядку, встановленому КМУ.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Штронди Антона Михайловича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 листопада 2022 року - скасувати, відмовивши у вимогах заяви про зміну способу виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2020 у справі №757/14897/18-ц.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Сплачені акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» 2 481 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: