справа № 755/10248/21 головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
провадження № 22-ц/824/5418/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
29 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, -
У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою та просив визнати судовий наказ № 755/10248/21, виданий Дніпровським районним судом міста Києва від 22 червня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що стягувач ОСОБА_5 на період видачі судового наказу та на теперішній час не проживає на території України, а з березня 2021 року ОСОБА_3 забрав дітей на своє утримання з міста Одеси до міста Києва, та вказані обставини підтверджено особисто стягувачем ОСОБА_5 у її позовній заяві до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей, яка знаходиться у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/726/22.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року заяву ОСОБА_3 задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через недотримання норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 вказує про те, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 755/726/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей. Розгляд справи у вказаній справі ще триває і є незавершеним, а, відтак, невідомо з ким суд визначить місце проживання дітей, тому не відомо хто з кого в подальшому буде стягувати аліменти. Крім того, апелянт зазначає, що діти проживають в Києві тимчасово, один рік. Всупереч волі дітей, батько вивіз їх з міста Одеси до міста Києва. При цьому, діти знаходяться під значним психологічним тиском.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує про аналогічні обставини, викладені у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та вказує про те, що не погоджується з апеляційною скаргою та просить залишити її без задоволення.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду заяви ОСОБА_3 були відсутні підстави до стягнення з нього аліментів на утримання дітей на користь ОСОБА_5 .
Апеляційний суд погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 червня 2021 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення меншою дитиною повноліття.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що право на звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів на утримання дитини, як і право на отримання таких аліментів має той з батьків з ким проживає дитина.
З заяви ОСОБА_3 вбачається, що діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з березня 2021 року проживають з ним в місті Києві та перебувають на його утриманні.
Вказані обставини підтверджуються наданим суду висновком органу опіки і піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, у відповідності до якого діти проживають з батьком ОСОБА_3 в місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 . Батько займається вихованням та утриманням дітей.
З наданих суду актів від 15 квітня 2022 року та 18 червня 2021 року вбачається, що діти проживають разом з батьком ОСОБА_3 (а.с. 40).
Зазначене також підтверджується довідками Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 42 м. Києва, у відповідності до якої діти навчаються в зазначеній школі.
У відповідності до вимог ч. 1-2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у ОСОБА_8 відсутній обов'язок зі сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , оскільки діти, на утримання яких були стягнуті аліменти, в даний час проживають з ним і перебувають на його утриманні.
Доводи апеляційної скарги в частині, що в даний момент триває спір про визначення місця проживання дітей, зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки навіть при наявності спору, не спростованими залишились обставини фактичного проживання дітей з батьком та перебування їх на його утриманні.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав до задоволення заяви відповідають фактичним обставинам справи, ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 15 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 30 березня 2023 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.