справа № 753/26574/21 головуючий у суді І інстанції Коренюк А.М.
провадження № 22-ц/824/795/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
29 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Лобоцької В.П.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Систем Груп» на додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Систем Груп» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року позов ТОВ «Енерджи Систем Груп» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «УСК «Княджа Вієна Іншуранс Груп», про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 8 191 грн. 48 коп. - матеріальних збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2022 року ТОВ «Енерджи Систем Груп» звернулося до суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року заяву ТОВ «Енерджи Систем Груп» повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
У вересні 2022 року ТОВ «Енерджи Систем Груп» повторно звернулося до суду із заявою про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Заява обґрунтована тим, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат. Позивач вказує, що у тексті позовної заяви останній заявляв про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. Позивач зазначає, що між ним та адвокатом Вербицьким В.В. було укладено договір про надання правової допомоги №21-02/03 від 25 лютого 2021 року. Відповідно до п. 1.1., 1.2., 6.1.-6.3 зазначеного договору сторони узгодили вартість наданих послуг та порядок їх оплати. Позивачем було виконано умови договору та сплачено по рахунку №1 від 25 лютого 2021 року та по рахунку №2 від 22 березня 2021 року винагороду в загальному розмірі 6000 грн., що підтверджується квитанціями та детальним описом наданої професійної правничої допомоги.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року заяву ТОВ «Енерджи Систем Груп» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 1 410 грн. понесених витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ТОВ «Енерджи Систем Груп» проситьзмінити додаткове рішення суду першої інстанції та стягнути з ОСОБА_1 2 869 грн. 80 коп. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує про те, що рішення суду першої інстанції є по суті правильним, однак, прийняте з помилковим обґрунтуванням понесених позивачем витрат на правову допомогу. Позивач вказує на те, що в позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення ним було заявлено про стягнення з відповідача 6 000 грн. судових витрат. Всупереч цьому, судом помилково розподілено витрати виходячи із начебто сплаченої суми - 3 000 грн. та стягнуто 1 410 грн. Таким чином, виходячи із розміру задоволеної частини позовних вимог (47,83%), і підтверджених доказами понесених витрат на правову допомогу позивача у розмірі 6000 грн., суд мав стягнути з відповідача 2 869 грн. 80 коп. витрат на правничу допомогу.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи додаткове рішення, суд виходив з того, що розмір понесених позивачем витрат підтверджується доказами, долученими до клопотання. Крім того, заперечень стосовно стягнення судових витрат від відповідача не надходило.
Апеляційний суд не погоджується по суті з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача серед іншого просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.
З мотивувальної та резолютивної частини заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року (а.с. 72, 74) вбачається, що суд відмовив позивачу в задоволенні цієї вимоги. Своє рішення в цій частині суд мотивував тим, що позивачем не надано суду доказів понесення зазначених витрат.
Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалось.
На зазначене представник позивача уваги не звернув та подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з відповідача ті ж витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн.
За приписами ч. 8 ст. 268 ЦПК України - після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Вказані обставини проігноровані судом першої інстанції, який частково погодився з доводами позивача та стягнув на його користь 1 410 грн. понесених витрат на правову допомогу, тобто, ухвалив рішення в частині вимог позивача, в задоволенні яких раніше було відмовлено.
Крім того, ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, судом першої інстанції грубо порушено вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України у відповідності до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач до ухвалення рішення у справі не подавав суду доказів, що підтверджують наявність витрат на правову допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про належне його виконання сторонами подані не були.
До закінчення розгляду справи позивач і його представник не подавали до суду заяву, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було жодних підстав до стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, в тому числі і тих, що були стягнуті.
В той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідач додаткове судове рішення в частині стягнення з нього витрат на правову допомогу не оскаржує, а, відтак, відсутні підстави до його скасування в частині, що не оскаржується.
Доводи позивача щодо наявності підстав до зміни рішення є необґрунтованими з огляду на вищевикладені обставини, а тому підстав до зміни додаткового рішення також не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Енерджи Систем Груп»залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 31 березня 2023 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.