Справа № 553/5874/22 Номер провадження 33/814/939/23Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
04 квітня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М.,
за участю:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
при секретарі Бродській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 січня 2023 року
у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 січня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 11 жовтня 2022 року о 15:38 год. керував транспортним засобом Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 в м.Харкові по просп. Гагаріна, 258 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій відмовився в присутності двох свідків, його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із постановою районного суду, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , прохав скасувати постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 січня 2023 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що у нього не було ознак наркотичного сп'яніння, а у працівників поліції не було підстав для його огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вказував, що йому не роз'яснювались жодні правові наслідки за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також зазначав, що пояснення свідків написані заздалегідь на виготовленому бланку поліцейськими.
Звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що він керував транспортним засобом о 15:38 год., при цьому згідно відеозапису факт керування ним транспортним засобом припинилось о 15:32 год.
Крім того вказував на те, що працівники поліції пояснили йому, що він може самостійно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Апеляційний суд, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови, дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не дав належну оцінку протоколу про адміністративне правопорушення та доданим до нього доказам.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 302919 від 11 жовтня 2022 року вбачається, що 11 жовтня 2022 року о 15:38 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_1 в м.Харкові по просп. Гагаріна, 258 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД водій відмовився в присутності двох свідків, його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказане підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 жовтня 2022 року, письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11 жовтня 2022 року, розпискою ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом та рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП від 11 жовтня 2022 року.
Між тим, вказаних доказів не достатньо для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.
Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції не враховано приписи ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до частини 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів підстави зупинки ОСОБА_1 , які передбачені законом, такої інформації не містить і рапорт поліцейського.
Таким чином суд вважає, що обставини визначені законом, які б давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, були відсутні.
При цьому у поясненнях свідків зафіксовано лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також вищезазначене не вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, на відеозаписі зафіксовано лише відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
При цьому, переглядом наданого відеозапису встановлено, що поліцейським не зафіксовано порядку перевірки виявлених у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, не зазначено, як саме вони відображаються та в чому проявляються.
Застосовуючи ці фактичні обставини, суд звертає увагу на те, що пунктом 2 Порядку № 1103 та пунктом 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 встановлена виключна обставина, за якою водій транспортного засобу підлягає огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, це наявність в поліцейського достатніх підстав вважати, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Крім того, з відеозапису вбачається, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 порядок самостійного проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що не узгоджується з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Таким чином, висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, не ґрунтується на досліджених під час апеляційного розгляду доказах.
Наведене підтверджує доводи апеляційної скарги, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на спростування вищевказаних показань особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про обставини події.
Крім того, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 було долучено медичну довідку КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» №361 від 28 березня 2023 року про те, що на диспансерному обліку він не перебуває.
А також ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи висновок КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 20 жовтня 2022 року у якому зазначено, що у ОСОБА_1 не виявлено ознак наркотичного сп'яніння.
Також ОСОБА_1 було долучено характеристики, які складені депутатами Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що він за місцем свого проживання проявив себе з позитивного боку.
За період проживання скарг від сусідів на нього не надходило.
ОСОБА_1 проживає з сім'єю: з дружиною ОСОБА_6 і чотирма дітьми - двома доньками 2007 року народження та 2008 року народження та двома синами 2013 року народження та 2015 року народження.
За свідченнями сусідів працьовитий, товариський і ввічливий, в побуті доброзичливий, чуйний, займається вихованням дітей, утримує сім'ю, бере активну участь у громадському житті житлового кварталу.
Також надано характеристику від директора Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №113 Харківської міської ради Харківської області, у якій зазначено, що ОСОБА_1 допомагає ОСОБА_6 опікуватись дітьми, родина є учасниками шкільного життя, неодноразово разом брали участь в родинних позакласних заходах.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення
Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2022 року є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави від 26 січня 2023 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль