Київський апеляційний суд
Провадження № 33/824/1204/2023 Головуючий в суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Єдиний унікальний № 761/28579/22 Доповідач: Гладій С.В.
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
17 березня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його адвоката Бузанова Д.В., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року закрито провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 08 грудня 2022 року о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив стосовно брата дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме хотів вдарити, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства та його наслідків для психічного здоров'я потерпілого ОСОБА_2 , у зв'язку з чим, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрив провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Бузанов Д.В. в апеляційній скарзі просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з'ясував обставини у справі, надав неправильну оцінку беззаперечним доказам заподіяння ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 шкоди психологічного характеру, внаслідок чого прийшов до висновків, які не відповідають фактичним обставинам вчиненого адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його адвоката Бузанова Д.В., які підтримали апеляційну скаргу за наведених у ній обставин, ОСОБА_1 , який заперечував щодо вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи апелянта, дослідивши відеозапис подій, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній формі, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема, у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності можливості завдання такої шкоди.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 456919 від 08 грудня 2022 року, в цей день о 14 годині 45 хвилин ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив стосовно брата дружини домашнє насильство психологічного характеру, а саме хотів вдарити, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 3).
Проте, при викладенні суті адміністративного правопорушення працівниками поліції не дотримано вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі не міститься докладного та чіткого опису об'єктивної сторони правопорушення, не зазначено обставин, що вказували б на порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідно до вимог чинного законодавства, не встановлено, чи була завдана шкода фізичному чи психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Долучені до протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: витяг з АРМ за № 94803670 відповідно до якого, на службу «102» 08 грудня 2022 року о 12:20 поступив виклик від ОСОБА_2 , який повідомив, що «відбувається не домашнє насильство - буянить та кидається битись чоловік сестри, шмд не потрібна» (а.с. 4);пояснення свідка ОСОБА_4 - дружини ОСОБА_1 , яка зазначила, що її чоловік при потребі приходить та допомагає доглядати за її хворою лежачою матір'ю, при цьому її брат- ОСОБА_2 знущається з неї та вчиняє репресії щодо неї та її чоловіка (а.с. 6, 7); світлокопія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 (а.с. 8) - є недостатніми для встановлення вини останнього у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру, оскільки вказані матеріали не є доказами вчинення певною особою адміністративного правопорушення, а лише способом фіксації певної події.
Відеозапис, долучений представником ОСОБА_2 до матеріалів справи, не спростовує обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки з цього відеозапису неможливо встановити факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а світлокопії довідок, пояснень ОСОБА_2 від 24 травня 2022 року тощо - не мають відношення до вказаних подій та є предметом дослідження іншого провадження.
На переконання суду апеляційної інстанції, наявність сварок і непорозумінь між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 свідчать про наявність тривалої конфліктної ситуації щодо користування та перебуванням в квартирі АДРЕСА_3 та носять цивільно-правовий характер і не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, MesseguandJabardov. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) ЄСПЛ, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги з приводу наявності в діях ОСОБА_1 домашнього насильства у формі психологічного насильства і відповідно ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Бузанова Д.В. судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.В. Гладій