справа № 381/3236/21
головуючий у суді І інстанції Ковалевська Л.М.
провадження № 22-ц/824/2066/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
25 січня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до АТ «Універсал Банк», у якому просила суд:
стягнути з АТ «Універсал Банк» на її користь безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , у розмірі 85 000 грн,
визнати усі нараховані АТ «Універсал Банк» з 18 червня 2021 року проценти, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , недійсними та зобов'язати АТ «Універсал Банк» їх списати.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є споживачем банківських послуг Моnоbаnk у АТ «Універсал Банк», зокрема, нею підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору банком на ім'я позивача відкрито поточний рахунок за № НОМЕР_2 , операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки за № НОМЕР_1 та мобільного додатку Моnоbаnk. Крім того, АТ «Універсал Банк» надано позивачу кредит (з урахуванням обмеження у віці) у розмірі 2 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
23 червня 2021 року, намагаючись зайти до мобільного додатку Моnоbаnk, позивач дізналась, що він заблокований і тоді, за допомогою служби підтримки банку, відновила пароль.
Після чого, зайшовши до свого мобільного додатку Моnоbаnk, позивач звернула увагу, що чомусь сума кредиту збільшена та становить 100 000 грн, а 18 червня 2021 року поки позивач спала без її згоди здійснені несанкціоновані транзакції на перерахування з її рахунку на невідомий рахунок коштів, на загальну суму 85 000 грн, а саме: о 00:48 год. переховано 10 000 грн, о 00:57 год. перераховано 25 000 грн, о 00.58 год. переховано 50 000 грн. Позивач нікому не передавала номери своїх карток, пін-код не розголошувала.
Про зняття коштів не отримувала жодних смс-повідомлень, або запитів на підтвердження несанкціонованих транзакцій.
Дізнавшись про скоєний злочин, позивач одразу звернулася до поліції та АТ «Універсал Банк». Зателефонувала оператору банку на «гарячу лінію» і попросила заблокувати картку та вимагала пояснень щодо збільшення кредитного ліміту та перерахування коштів без її згоди. Зазначивши оператору, що не відкривала та не підвищувала кредитний ліміт на своєму поточному рахунку, більш того, і 18 червня 2021 року не заходила до мобільного додатку Моnоbаnk та відповідно жодних перерахунків не проводила.
Також, 01 вересня 2021 року у Фастівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області позивачем отримано Витяг з ЄРДР, у якому зазначено, що за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12021116310000573. Подане позивачем письмове звернення за фактом несанкціонованого списання з її рахунку коштів, банком залишилося без задоволення, а результати службового розслідування з цього приводу, яке банк зобов'язаний був провести, залишилися їй не відомими.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані (перераховані) кошти з карткового рахунку за № НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 , у розмірі 85 000 грн.
Визнано усі нараховані АТ «Універсал Банк» з 18 червня 2021 року проценти, штрафи і пені за картковим рахунком № НОМЕР_1 , належним ОСОБА_1 , недійсними та зобов'язано АТ «Універсал Банк» їх списати.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що доводи позивача про те, що він жодним чином не порушував умови договору про обслуговування карткового рахунку, негайно повідомив обслуговуючий банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, звернувся з офіційною письмовою вимогою про повернення коштів в обслуговуючий банк, - знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення цього позову.
Саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
Крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
Прямий обов'язок банку у разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта. Банк, покладені на нього обов'язки, не виконав, чим порушив майнові права позивача, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідивши у повній мірі наданих відповідачем доказів, що спростовують позовні вимоги.
Між позивачем та банком укладений договір та кожна із його сторін взяли на себе обов'язки та права, передбачені таким договором.
Судом першої інстанції не було надано оцінки доказам належного підтвердження позивачем оспорюваних ним транзакцій.
Як вбачається із систем АТ «Універсал банк», що додавались до відзиву відповідачем, при авторизації в мобільному додатку 18 червня 2021 року (дата виконання оспорюваних позивачем транзакцій), використовувався мобільний пристрій, який був закріплений за позивачем як основний пристрій використання мобільного додатку ще з дати укладення договору, а саме: мобільний пристрій HUAWEI MRD-LX1. Безпосередньо перед проведенням оспорюваних транзакцій позивачем було здійснені входи до мобільного додатку за допомогою введення ПІН-коду з її мобільного пристрою, а саме:
перший вхід здійснено: 18 червня 2021 року о 0:47 год., оспорювана позивачем транзакція на суму 10 000 грн була проведена 18 червня 2021 року о 0:48:06, отримувач РАYРОINТ;
наступний вхід до мобільного додатку здійснено: 18 червня 2021 року о 0:57 год., оспорювана позивачем транзакція на суму 25 000 грн проведена 18 червня 2021 року о 00:57:25, отримувач PLAYGAMES,
а також транзакція на суму 50 000 грн проведена 18 червня 2021 року о 00:58:18 отримувач РАYРОINТ.
ПІН-код був введений правильно, що свідчить, про те що його вводила саме позивач, оскільки повідомлень від неї про втрату мобільного телефону не надходило, зміни довіреного пристрою для входу в мобільний додаток також не було. Про списання коштів за оспорюваними позивачем транзакціями банком надсилалися в мобільний додаток відповідні push-повідомлення
Позивачем не було доведено використання платіжного засобу без електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача.
Саме на позивача покладено як обов'язок нерозголошення інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, так і обов'язок повідомлення банку у разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення інформації.
Позивач самостійно несе відповідальність за будь-які дії, які були проведені після її авторизації та ідентифікації до моменту її звернення до банку із заявою про вчинення шахрайських дій.
Банк відповідно до Умов та договору, зобов'язаний надати всі передбачені договором послуги, оскільки після здійснення клієнтом авторизації будь-які розпорядження коштами вважаються такими, що надаються Клієнтом.
Судом першої інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, зроблені у подібних спорах, що виникли з аналогічних правовідносин.
Також суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не звернув належної уваги, що на виконання пункту 5.2. глави 5 розділу 1 та п.п. 5.4.1 п. 5.4. глави 5 розділу 2 Умов банком були направлені push-повідомлення про проведення всіх оспорюваних позивачем операцій, що відбулися 18 червня 2021 року. Підтвердження спрямованих повідомлень в мобільний додаток, що прив'язаний до мобільного номеру телефону позивача надавались.
Твердження позивача про те, що їй стало відомо про проведені 18 червня 2021 року транзакції лише 23 червня 2021 року не відповідають дійсності, оскільки як безпосередньо перед проведенням спірних операцій та після їх проведення вона здійснювала вхід до свого мобільного додатку. Так як видно з виписки по рахунку одну із оспорюваних позивачем транзакцій було проведено 18 червня 2021 року о 0:48:06, а згідно з вищенаведеного скріншоту з системи банку видно, що вхід до мобільного додатку позивач здійснювала як до проведення такої транзакції - 18 червня 2021 року о 0:47 год. так і після її проведення 18 червня 2021 року о 0:57 год., а відтак не могла не бачити як направлене банком до мобільного додатку push-повідомлення про проведення транзакції так і списання коштів.
Постанова Правління НБУ № 223 від 30 квітня 2010 року, на яку наявне посилання в оскаржуваному рішенні, втратила чинність 12 листопада 2014 року.
Від представника позивача - адвоката Мельничук І.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скаргу, залишити рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року без змін та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відзив обґрунтований тим, що спірні транзакції проведені з проміжком менше хвилини, а за такий короткий проміжок часу ні створити платіж, ні здійснити його підтвердження, якби банком воно вимагалося позивач просто не встигла. Позивач одразу після того як дізналася про вчинені операції повідомила відповідача та звернулася до поліції, що підтверджується матеріалами справи. Указані обставини відповідачем не спростовані. Відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов'язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку, щодо захисту інформації при здійсненні переказів. При цьому, позивач не оскаржує дійсність укладеного з відповідачем договору.
Від АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач посилається на те, що саме позивач повинна подати до суду усі докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги. Спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі укладеного договору про надання банківських послуг, а тому відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положення глави 83 ЦК України.
Також відповідачем зазначено про те, що матеріали справи не містять достатніх доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн., оскільки не надано жодного документу на підтвердження їх виконання та оплати.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
23 червня 2019 року між позивачем і банком було укладено договір про надання банківських послуг Моnоbаnk (надалі - договір) шляхом власноручно підписання сторонами анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Моnоbаnk.
Відповідно до глави 1 розділу І Умов сторони визначили, що анкета-заява до договору про надання банківських послуг Моnоbаnk (анкета-заява) - письмове звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором. Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору.
Відповідно до пункту 2.3. глави 2 розділу І Умов вказано, що своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до пункту 2.4. глави 2 розділу І Умов вказано, що укладаючи договір клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статей 626, 628 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (частина 1 цієї статті).
Отже, між сторонами у справі був укладений договір про надання банківських послуг (в тому числі і банківського рахунку), підписавши вказану вище анкету-заяву, позивач погодилась з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтвердила та зобов'язувалась його виконувати.
А також, підписавши вказану вище анкету-заяву, позивач підтвердила, що ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Як було встановлено судом, позивачем у мобільному додатку вперше було встановлено ліміт інтернет-оплат 09 жовтня 2019 року о 12:21 до 4 600 грн.
Після чого, 18 червня 2021 року о 00:18 позивачем було збільшено ліміт інтернет-оплат до 100 000 грн через мобільний додаток Моnоbаnk, встановлений в особистому телефоні позивача, що підтверджується прин-скрін з операційної системи АТ «Універсал банк».
Як було встановлено судом, при авторизації в мобільному додатку 18 червня 2021 року (дата виконання оспорюваних позивачем транзакцій), використовувався мобільний пристрій, який був закріплений за позивачем як основний пристрій використання мобільного додатку ще з дати укладення договору, а саме: мобільний пристрій Huawei mrd-lx1, що підтверджується витягом з операційної системи АТ «Універсал банк».
Безпосередньо перед проведенням оспорюваних транзакцій позивачем було здійснені входи до мобільного додатку за допомогою введення ПІН-коду з її мобільного пристрою, а саме:
перший вхід здійснено: 18 червня 2021 року о 0:47 год., оспорювана позивачем транзакція на суму 10 000 грн була проведена 18 червня 2021 року о 0:48:06, отримувач PAYPOINT;
другий вхід до мобільного додатку здійснено: 18 червня 2021 року о 0:57 год., оспорювана позивачем транзакція на суму 25 000 грн проведена 18 червня 2021 року о 00:57:25, отримувач PLAYGAMES;
третій вхід до мобільного додатку здійснено: 18 червня 2021 року, оспорювана позивачем транзакція на суму 50 000 грн проведена 18 червня 2021 року о 00:58:18, отримувач PAYPOINT.
Вхід позивача до мобільного додатку Monobank та здійснення оспорюваних транзакцій підтверджується скріншотом з операційної системи банку (а.с. 50 т. 1), випискою з руху коштів по картці від 01 жовтня 2021 (а.с.86-90 т. 1), довідкою б/н від 22листопада 2022 року про входи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до мобільного додатку Monobank за період з 01 червня 2021 року по 01 липня 2021 року, квитанціями про здійснення трьох банківських платежів та копіями відомостей (деталей) платіжної системи VISA щодо проведених операцій мовою оригіналу (англійська мова) та з перекладом на українську мову.
З вищевказаних відомостей (деталей) платіжної системи VISA щодо проведених операцій вбачається, що оспорювані платіжні операції було вчинено:
із правильним введенням ПІН-коду;
із правильним введенням коду, наданого в рамках технології 3D-Secure;
із правильним введенням та використанням реквізитів платіжної картки та з використанням аутентифікаційних даних по картці клієнта (номер карти, дата видачі картки та CVV код вказаний на зворотній частині карти).
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлень від позивача про втрату мобільного телефону та про зміну довіреного пристрою для входу в мобільний додаток - не надходило.
Відповідно до глави 1 розділу І Умов встановлено, що аутентифікація - посвідчення правочинності звернення клієнта в банк для здійснення банківських операцій або отримання інформації про рахунки клієнта в порядку, передбаченому договором..».
Відповідно до глави 1 розділу І Умов встановлено, що ідентифікація - отримання банком, ідентифікаційних даних клієнта.
Відповідно до пункту 5.7.2. глави 5 розділу І Умов клієнт погоджується, що здійснення банком аутентифікації клієнта є підтвердженням його ідентифікації, а його електронний підпис є аналогом власноручного підпису клієнта.
ПІН-код - цифровий код для ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням електронного обладнання.
Згідно з пунктом 3.3. глави 3 розділу 2 Умов операції, що здійснюються з використанням платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого банком в рамках технології ЗD-Sеcure, або операції, що здійснюються з використанням платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в мобільному додатку - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
Відповідно до пункту 5.2.8. глави 5 розділу 2 Умов клієнт зобов'язується зберігати ПІН- код, коди доступу, аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки банку.
Отже, ПІН-код, коди доступу, встановлені захисні коди доступів, в тому числі CVV код картки відомі лише позивачу, та не підлягають розголошенню третім особам.
Дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг по рахунках клієнта і здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за допомогою інтернету (мобільного додатку, месенджерів тощо), а також через службу підтримки.
Згідно з п.п. 5.1.2 п. 5.1. глави 5 розділу 1 Умов до каналів дистанційного обслуговування відносяться мобільний додаток і інші канали обслуговування в інтернет.
Відповідно до 5.8.1. глави 5 розділу 1 Умов клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
CVV і CVC - це спеціальні коди, які присвоюються платіжним карткам Visa і MasterCard для перевірки їх справжності при оплаті через Інтернет. Цей код знаходиться на тильній стороні карти і складається з 3-х цифр. Якщо вказано більше цифр, то CVV або CVC код - це 3 останні. Якщо на карті немає цього коду означає карта не призначена для здійснення оплати через Інтернет. До таких картах відносяться: MasterCard Cirrus Maestro, MasterCard Electronic, VISA Electron.
Оспорювані позивачем операції були здійснені з використанням сайтів в інтернеті шляхом введення реквізитів платіжної картки позивача, та відповідного CVV коду вказаного на зворотній стороні платіжної картки. Кожна з оспорюваних позивачем операцій була підтверджена позивачем введенням коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure, що підтверджується даними (деталями) кожної окремої транзакції, з яких вбачається спосіб проведення такої транзакції, дату та час проведення транзакції, суму транзакції, отримувача коштів, спосіб авторизації при здійсненні транзакції, а також інформацію про протокол 3D-Secure, що свідчить про підтвердження транзакції позивачем за допомогою введення коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure (а.с. 91-131).
Підсумовуючи вищенаведене, колегія апеляційного суду встановила, що позивачем 18 червня 2021 року здійснено три операції із правильним введенням ПІН-коду, із правильним введенням коду, наданого в рамках технології 3D-Secure, із правильним введенням та використанням реквізитів платіжної картки та з використанням аутентифікаційних даних по картці клієнта (номер карти, дата видачі картки та CVV код вказаний на зворотній частині карти).
Відповідно до п. 3.3 Умов та правил передбачено, що операції, що здійснюються з використанням платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або з введенням коду, наданого банком в рамках технології 3D-Secure, або операції, що здійснюються з використанням платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в мобільному додатку - визнаються підтвердженими клієнтом та ініційованими ним власноруч.
Відповідно статті 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (частина 1 цієї статті).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З урахуванням вищевказаного, колегія апеляційного суду встановила, що 18 червня 2021 року АТ «Універсал банк», перерахувавши грошові кошти за розпорядженням клієнта, здійснив кредитування рахунка позивача та вважається таким, що надав позивачу кредит на суму 85 000 грн від дня здійснення цих платежів (частина 1 статті 1069 ЦК України).
Отже, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що між сторонами у справі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем було укладено в електронній формі кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачем надано, а позивачем отримано кредит у розмірі 85 000 грн.
Відповідно частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки спірні правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного кредитного договору від 18 червня 2021 року, правові підстави для застосування до цих правовідносин положення глави 83 ЦК України, - відсутні.
З огляду на укладення між сторонами у справі кредитного договору, а також на презумпцію правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги про стягнення з АТ «Універсал Банк» на користь позичальника кредитних коштів, наданих банком на підставі кредитного договору, як безпідставно отриманих .
Оскільки, кредитний договір від 18 червня 2021 року, укладений між сторонами у справі, є дійсним (стаття 204 ЦК України), позивачем не оспорювався та підлягає виконанню, тому судом першої інстанції помилково задоволено позовні вимоги про визнання усіх нарахованих з 18 червня 2021 року процентів, штрафів і пені недійсними та про зобов'язання банку їх списати.
Ухвалюючи судове рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.
Так приписами частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В свою чергу приписами частин 1,2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2021 року позивач звернулась до Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області з заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення щодо шахрайських дій (стаття 190 КК України), яка зареєстрована за № 8771. В вказаній заяві позивачем повідомлялось, що 18 червня 2021 року невстановлені особи тричі знімали грошові кошти з банківського картки.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2021 року зобов'язано уповноважених осіб Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області у встановленому законом порядку відповідно до статті 214 КПК України, зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяву ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення щодо шахрайських дій, яка зареєстрована в журналі єдиного обліку за №8771 від 23 червня 2021 року та розпочати досудове розслідування.
01 вересня 2021 року позивачем отримано у Фастівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області Витяг з ЄРДР, в якому зазначено, що по факту шахрайських дій за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження 12021116310000573 (а.с.21).
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви позивач не оспорює укладений кредитний договір, не посилається на його недійсність (нікчемність) у зв'язку з вищенаведеними обставинами.
За відсутності таких позовних вимог, у суду відсутні підстави встановлювати обставини з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) правочину відповідно до статей 203, 205 ЦК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підсумовуючи викладене, апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» слід задовольнити. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційна скарга відповідача АТ «Універсал Банк» задоволена, то витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у розмірі 2 724 грн ((дві немайнові вимоги 980 грн + 908 грн)*150%).
Роз'яснити, що повернення зайво сплаченої суми судового збору у розмірі 997 (3 721- 2 724) грн здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, за заявою платника.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 724 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10 квітня 2023 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська