Справа № 524/10200/21 Номер провадження 22-ц/814/2811/23Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
06 квітня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Пікуля В.П., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Філоненко О.В.,
представника відповідача - адвоката Дашка М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2022 року та додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 грудня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів та припинення права власності на 1/2 частину автомобіля
короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
09 жовтня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 10.07.2017 за час подружнього життя з відповідачем вони придбали автомобіль Nissan Qashqai, 2017 року випуску.
На придбання автомобіля використано 203 674,50 грн спільних коштів подружжя. Після розірвання шлюбу автомобіль залишився у володінні та користуванні відповідача. Кредитні кошти відповідач повертає банку одноособово.
Посилаючись на зазначене, позивач прохала стягнути з відповідача 1/2 частину коштів, використаних зі спільного бюджету подружжя на купівлю автомобіля у розмірі 101 837,25 грн.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів та припинення права власності на 1/2 частину автомобіля - відмовлено. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 010,80 грн віднесено на рахунок позивача. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
Додатковим рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 грудня 2022 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дашко М.В. про ухвалення додаткового рішення - задоволено; стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з залученням експерта та проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 950 грн.
короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохала судові рішення скасувати, вказуючи, що висновки місцевого суду про відмову в задоволені її позовних вимог у зв'язку із пропуском строку позовної давності суперечать вимогам ЦК України, які регулюють застосування строків позовної давності та правовим висновкам Верховного Суду в ряді справ.
Також, зазначила про безпідставність витрат відповідача на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн, вважає їх необґрунтованими, завищеними та їх розмір не відповідає об'єму наданих правових послуг.
узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Дашко М.В., прохав рішення місцевого суду та додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вказував, що місцевий суд вірно врахував, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення коштів, який був ініційований 18.09.2017, був залишений без розгляду; предметом поділу був спірний автомобіль та суд дійшов вірного висновку про пропуск строку позовної давності.
Також, вказував, що суд першої інстанції вірно визначив розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Судом установлено, що з 13.06.2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що був зареєстрований в Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 384.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.02.2018 шлюб між ними розірвано.
У період перебування сторін у шлюбі 10.07.2017 між ТОВ «Сан Моторс» та ОСОБА_2 укладено договір № 66/2017-СМП 66 купівлі-продажу автомобіля марки Nissan (далі - Договір), згідно з яким останній придбав автомобіль Nissan Qashqai, 2017 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 2.2 Договору повна вартість автомобіля становить 678 915 грн.
Згідно з п. 2.2.2. Договору покупець протягом одного банківського дня з моменту укладення договору зобов'язується сплатити на поточний рахунок продавця частину повної ціни автомобіля у сумі 203 674,50 грн.
Відповідно до акту № 66 приймання передачі від 18.07.2017 до Договору № 66/2017-СМП 66 ОСОБА_2 прийняв новий автомобіль Nissan Qashqai в повній комплектації і технічно-справному стані.
20.07.2017 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1/3134309 (далі - Кредитний договір), згідно з яким Банк надав останньому кредит у сумі 494 202 грн. Строк користування кредитом з 20.07.2017 по 19.07.2022 включно.
Згідно з п. 1.2. Кредитного договору кредит надається позичальнику в розмірі 475 240,50 грн. на купівлю транспортного засобу для особистих потреб: Nissan Qashqai, державний номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 .
Як вбачається з позовної заяви, після розірвання шлюбу автомобіль залишився у володінні та користуванні ОСОБА_2 . Кредитні кошти відповідач повертає банку одноособово. Вказана обставина визнана відповідачем, що є підставою ля звільнення від доказування (ч. 1 ст. 82 ЦПК України)
Місцевий суд, враховуючи презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної власності подружжя, дійшов висновку, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Судом установлено, що ринкова вартість спірного транспортного засобу автомобіля Nissan Qashqaі за висновком судової автотоварознавчої експертизи № 144 від 14.10.2022 станом на день розгляду справи становить - 837 240,78 грн.
Враховуючи зміст позовних вимог, що об'єктом поділу є кошти подружжя в сумі 203 674,50 грн, використані на купівлю автомобіля Nissan Qashqai, місцевий суд дійшов висновку, що позивач має право на 1/2 частину вказаних коштів, які є спільним майном подружжя.
Щодо строку позовної давності місцевим судом установлено наступне.
Місцевий суд установив, що ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 23 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АВТ «Креді Агріколь Банк» про поділ майна подружжя, стягнення коштів залишено без розгляду, скільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судові засідання, не повідомив про причини неявки, та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, її нез'явлення перешкоджає розгляду справи. Ухвала набрала законної сили.
Предметом позову був спірний транспортний засіб Nissan Qashqai.
Представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Дашко М.В., який не обмежений у представництві інтересів відповідача, подав заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.
Місцевим судом зазначено, що сторонами не заперечувались, як факти перебування сторін у зареєстрованому шлюбі з 2014 року, так і його розірвання на підставі рішення Автозаводського районного суду м Кременчука 08.02.2018, а також ініціюванням ОСОБА_1 спору по поділ майна подружжя 18.09.2017, за результатами якого ухвалою Автозаводського районного суду м Кременчука від 23.05.2019 позов був залишений без розгляду.
Отже, враховуючи те, що співвласником транспортного засобу ініційовано спор щодо його поділу 18.09.2017, про що свідчить реєстраційна документація, позивач ОСОБА_1 звернулася з аналогічним позовом 29.10.2021.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, оскільки поважних причин переривання строку позовної давності в межах строку позовної давності позивачем не надано та не є такими підставами перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 10.11.2020 по 24.11.2020 та подальші життєві негаразди, оскільки останні відбулися після закінчення трирічного строку звернення до суду.
Щодо розподілу судових витрат місцевим судом установлено наступне.
Відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було заявлено до стягнення з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
Місцевим судом було установлено, що у своєму відзиві на позовну заву від 05.09.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Дашко М.В., повідомив, що у зв'язку із розглядом справи відповідач сплатив 12 000 грн, що підтверджується квитанцією № 9 від 02.09.2022 та Актом виконаних робіт від 02.09.2022 за договором про надання професійної правничої допомоги № 672 від 01.09.2022.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідачем надано договір про надання правничої допомоги від 01.09.2022, укладений між адвокатом Дашко М.В. та ОСОБА_2., ордер на надання правничої допомоги.
До відзиву на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з оплатою витрат на правову допомогу, подано до суду детальний опис робіт, виконаних адвокатом при надані професійної правничої допомоги із зазначенням вартості кожної з них окремо, а також кількість годин, витрачених на кожну з цих послуг; акт виконаних робіт та квитанцію на суму 12 000 грн.
Таким чином, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, позивачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та виходячи зі змісту та обсягу виконаних адвокатом послуг, судом покладено на позивача понесені відповідачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в загальній сумі 12 000 грн.
Також, місцевий суд стягнув судові витрати, пов'язані із залученням експерта та проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 950 грн
Перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що судове рішення оскаржується лише в частині пропуску строків позовної давності, апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги дійшов таких висновків.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Місцевий суд установив, що спір між сторонами щодо спірного автомобіля, який був придбаний сторонами у липні 2017 року, виник 18.09.2017 (з часу звернення позивачки до суду із позовом у справі № 524/6845/17 (а.с. 7)
Загальний строк позовної давності (три роки) спливав у липні 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався; наразі карантин продовжено до 30 квітня 2023 року.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
При вирішенні спору місцевий суд зазначених вимог закону не врахував та дійшов помилкового висновку, що звернення позивачки до суду у жовтні 2021 року було відбулось із пропуском строку позовної давності.
Враховуючи, що спір між сторонами виник після придбання автомобіля в липні 2017 року, трирічний строк позовної давності спливав в липні - вересні 2020 року, після введення карантину, та що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX строки позовної давності продовжені до закінчення строку карантину, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими. Строк позовної давності позивачкою не пропущений.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу та витрат на проведення експертизи свого підтвердження не знайшли.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка у справі протягом судового розгляду справи клопотань щодо неспівмірності понесених витрат на правничу допомогу не заявляла. Питання щодо стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням експерта та проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 950 грн судом вирішено виходячи з факту відмови в задоволенні позовних вимог.
Місцевий суд вірно у відповідності із вимогами ст. ст. 137, 141 ЦПК України вирішив питання про стягнення судових витрат на підставі наявних у справі доказів.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищезазначені висновки апеляційного суду, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
У зв'язку із тим, що судові витрати відшкодовуються пропорційна задоволеним позовним вимогам та згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове рішення, повинен здійснити перерозподіл судових витрат, - підлягає скасуванню і додаткове рішення у справі.
Щодо перерозподілу судових витрат у справі.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем, необхідно покласти на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою за подачу позову до суду сплачено
1 018,40 грн судового збору (а.с. 30) та 1 527,56 грн судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с. 154, 168), які підлягають стягненню з відповідача на її користь.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14 листопада 2022 року та додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 06 грудня 2022 року - скасувати.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 101 837,25 грн компенсації сплачених грошових коштів за автомобіль, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 545,96 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 квітня 2022 року.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді В.П. Пікуль
О.О. Панченко