Справа № 761/6127/23
Провадження № 2-а/761/479/2023
30 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Матвєєвої Ю.О.
при секретарі Каніковському Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції МВС України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
20.02.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову ЕАС №6563956 від 18.02.2023р що винесена командиром взводу 7 роти 4 батальйону Управління Патрульної Поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції МВС України лейтенантом Ромащенко Романом Миколайовичем про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП України та закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю складу правопорушення.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.02.2023 року відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 18.02.2023 року о 18 год. 12 хв., керуючи транспортним засобом «BMW Z4», д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Іллєнка, 82 водій здійснив проїзд перехрестя на червоне світло світлофора, чим порушив п.8.7.3.е ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2023 року відкрито провадження та призначено розглядати справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано від Департаменту патрульної поліції МВС України відеозапис правопорушення.
03.03.2023 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в спрощеному порядку з викликом сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва клопотання було задоволено, та призначено справу на 30.03.2023 року.
21.03.2023 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, вважає, що твердження позивача підлягає не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі ухвали суду від 24.02.2023 року надали відеозапис.
27.03.2023 року позивачем надано відповідь на відзив.
До судового засідання позивач не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення повістки за адресою місцезнаходження, тому відповідно до ст.ст. 124, 126 КАС України вважається таким, що повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.02.2023 року відносно ОСОБА_1 працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 18.02.2023 року о 18 год. 12 хв., керуючи транспортним засобом «BMW Z4», д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Іллєнка, 82, водій здійснив проїзд пішохідного переходу на червоне світло, чим порушив п.8.7.3.е ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Позивач вказує, що дана постанова була винесена без урахування всіх вимог закону.
Дослідивши складену постанову серії ЕАС № 6563956 від 18.02.2023 року та матеріали справи, суд вбачає, що жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин в постанові, не міститься.
На вимогу ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2023 представником відповідача Департаментом патрульної поліції МВС України надано нібито відеозапис правопорушення, але оглянувши у судовому засіданні наданий DVD-диск виявився пустим ніякого відеозапису не містить.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, працівником поліції інспектором Ромащенко Р.М. при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується її висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем до суду надано не було та такі докази в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
За таких обставин, суд вважає за можливе скасувати постанову серії ЕАС № 6563956 від 18.02.2023 року, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Враховуючи наведе вище, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 122 ч.2, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції МВС України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову ЕАС №6563956 від 18.02.2023р що винесена командиром взводу 7 роти 4 батальйону Управління Патрульної Поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції МВС України лейтенантом Ромащенко Романом Миколайовичем про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП України.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.247 КУпАП України за відсутністю складу правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
30 березня 2023 року