печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12836/23-ц
07 квітня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
У березні 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, суддею встановлено наступне.
Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Водночас, Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує на те, що сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
В порушення вказано положення, представник заявника вказав в якості третьої особи Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
І в даному випадку суд роз'яснює, що заінтересованою особою є Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.
Разом з тим, як зі змісту заяви вбачається, що зміст позовних вимог потребує уточнень, оскільки позовні вимоги викладено не чітко та не коректно, що унеможливлює визначитись з позовними вимогами.
Так, заявнику необхідно уточнити зміст заявлених вимог, оскільки останній просить встановити факт народження двох дітей, які народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь, АРК, не зазначаючи їх прізвище, ім'я та по батькові.
Суд звертає увагу заявника на те, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої заявник просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений заявником у прохальній частині заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте вказану вимогу представником заявника не виконано, в тесті позовної заяви відсутні підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте представником заявника не долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору.
Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року складає 2 684 грн.
На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 536,80 грн. (2 684 х 0,2 = 536,80).
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн. або надати документи, які підтверджують звільнення заявника від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно усунути вказані недоліки.
На виконання ухвали про залишення заяви без руху необхідно надати заяву в новій редакції з усуненням виявлених недоліків, відповідно для суду та учасників у справі, сплатити судовий збір за подання заяви, відповідно до змісту позовних вимог та ЗУ «Про судовий збір» та подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 294, 315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , третя особа: Печерський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Соколов