Справа № 600/2221/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
10 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.02.2022 року за № 241670041139 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 03 лютого 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з врахуванням до пільгового стажу періоду з 23.06.1985 р. по 02.06.1987 р. військової служби у ЗС СРСР та періоду роботи з 26.08.1987 р. по 04.12.1998 р. електрозварником ручної зварки.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.02.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.02.2022 року № 241670041139 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про що позивача повідомлено листом від 18.02.2022 року № 2400-1708-8/7419.
Відмовляючи в призначенні пенсії на пільгових умовах повідомлено позивача про те, що згідно наданих документів страховий стаж становить 30 років 6 місяців. При цьому зазначено, що довідка № 1 від 26.01.2022 року про підтвердження пільгового стажу видана з порушенням вимог Порядку № 637, зокрема відповідно до додатку 5 така довідка засвідчується підписами керівника, головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Разом з тим, позивачем надано наказ про право підпису директора за головного бухгалтера, інформація щодо права підпису директора за начальника відділу кадрів відсутня, відтак зазначена вище довідка не підтверджує наявність пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Предметом спору у даній справі є оцінка: наявності у позивача необхідного стажу роботи у шкідливих умовах праці для призначення пенсії за віком на пільгових умовах; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно п. б частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "електрозварники" та "газозварники".
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що причиною відмови зарахувати позивачеві до пільгового стажу періоду роботи електрозварником ручної зварки з 26.08.1987 року по 04.12.1998 року відповідач зазначив невідповідність довідки вимогам Порядку № 637, зокрема не надано доказів, які б підтверджували повноваження директора підприємства, що видав довідку на право підпису за начальника відділу кадрів.
Надаючи оцінку аргументам відповідач суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 26.08.1987 року по 04.12.1998 року останній працював електрозварником.
Дослідивши довідку від 03.12.2021 року № 20, яка видана ЗАТ Івано - Франківським дочірнім підприємством "Промавтоватика № 440" судом встановлено, що позивач працював повний робочий день на Івано - Франківському дочірньому підприємству "Промавтоматика" № 440 ЗАТ "Промавтоматика" і за період з 26.08.1987 року по 04.12.1998 року виконував електрозварювальні роботи пов'язані з шкідливими умовами праці за посадою електрозварник ручної роботи, що передбачена Списком № 2 розділ ХХХ111постанови КМУ від 11.03.1994 року № 162. За період з 26.08.1987 року по 04.12.1998 року стаж становить 11 років 3 місяці 8 днів.
Також судом встановлено, що зазначена вище довідка засвідчена підписом директора Шлирко Б.Г., а також засвідчена підписами директора за головного бухгалтера та начальника відділу кадрів і скріплена печаткою підприємства. При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний наказ від 02.01.2018 року № 1-К, що обов'язками головного бухгалтера і правом його підпису наділений директор ІФДП "ПА" № 440 Б.Г.Шпирко. Разом з тим, суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутній будь - який документ (наказ, тощо), який б підтверджував повноваження директора ІФДП "ПА" № 440 Б.Г.Шпирко підписувати довідку від 03.12.2021 року № 20, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії. Відтак, суд погоджується з аргументами відповідача про те, що зазначена вище довідка не є належним доказом в розумінні КАС України, про підтвердження пільгового стажу в даній справі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
При цьому, трудовий стаж може підтверджуватись іншими документами, виданими за місцем роботи, служби, навчання, архівними установами тощо виключно, у випадках відсутності трудової книжки або ж відповідних записів у ній.
Отже, в даному випадку посилання на зазначену вище довідку, як на доказ підтвердження пільгового стажу до даних правовідносин є недоречним, адже відповідні записи містяться у трудовій книжці позивача, а тому не потребують їх підтвердження будь-якими іншими документами.
Подібні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа № 583/392/17).
Відтак, записи у трудовій книжці позивача, підтверджують характер роботи останнього у спірний період за Списком № 2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що період з 26.08.1987 року по 04.12.1998 року підлягає зарахуванню, як до загального трудового, так і до пільгового стажу позивача для призначення пенсії, оскільки він підтверджений відповідними доказами, а позов в цій частині слід задовольнити.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у призначені пенсії на пільгових умовах з мотивів відсутності підтвердження пільгового стажу за період роботи електрозварювальником. При цьому, як встановлено судом згідно матеріалів справи, відповідачем не приймалось рішень щодо неврахування до пільгового стажу позивача, періоду військової служби у ЗС СРСР з 23.06.1985 року по 02.06.1987 року.
Відтак, спір щодо неврахування до пільгового стажу періоду військової служби у ЗС СРСР з 23.06.1985 року по 02.06.1987 року відсутній на час звернення позивача у цій справі до суду. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
При цьому, суд звертає увагу і на те, що відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", можливе проведення взаємного зарахування періодів роботи, передбачених статтями 13, 14, 100 за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно частиною1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, період проходження військової строкової служби в лавах Радянської Армії зараховується до загального трудового стажу.
Враховуючи встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 09.02.2022 року №241670041139, про відмову в призначенні пенсії за віком та, як наслідок, його скасування.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачеві з 03 лютого 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане виключало можливість перевірки всіх умов, визначених законом для прийняття позитивного рішення в користь позивача. Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів останнього, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача із урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині судового рішення, про наявність підстав для врахування періодів стажу, які досліджувалися при розгляді цієї справи.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.