Справа № 560/9572/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
10 квітня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) у сформуванні та поданні до Пенсійного фонду України та/або Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого його включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого його включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції. Так, 25.11.2021 року наказом № 1487-о від 23.11.2021 року "Про звільнення працівників податкової міліції" звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас ЗС України за пунктом 64 підпунктом г" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ". Із особистого кабінету системи персоніфікованого обліку відомостей дізнався, що за період з липня 2003 року по квітень 2016 року відсутні відомості про загальну суму заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії. 31.08.2022 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області звернення в якому просив сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період з липня 2003 року по квітень 2016 року. 02.09.2022 року рішенням відповідача за № 164/Б/22-01-03-09 фактично у розгляді звернення відмовлено і залишено без розгляду із подальшим надсиланням за належністю до органу в якого припинено виконання функцій органу виконавчої влади України. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони суперечать чинному законодавству, що регулює систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, тому звернувся в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 із 25.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 від 24.07.2000 року.
25.11.2021 року, наказом № 1487-о від 23.11.2021 року "Про звільнення працівників податкової міліції", позивач звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас ЗС України за пунктом 64 підпунктом г" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".
Із особистого кабінету системи персоніфікованого обліку відомостей позивач дізнався, що за період з липня 2003 року по квітень 2016 року відносно нього відсутні відомості про загальну суму заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується єдиний соціальний внесок, що враховується для пенсії.
31.08.2022 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області звернення в якому просив сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується при призначенні пенсії.
Відповідач, керуючись пунктом 5 Положення про Головне управління ДПС у Хмельницькій області, та статтями 7, 15 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, листом від 02.09.2022 року № 164/Б/22-01-01-03-09 направив заяву позивача від 31.08.2022 року, щодо надання звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення, за належністю-голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби для розгляду та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством.
Копію зазначеного листа відповідач направив також позивачу.
Оскільки на думку позивача такі дії відповідача є протиправними, він звернувся в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні правові підстави для його задоволення, оскільки позов не обґрунтований, та повністю не доведений дослідженими в судовому засіданні доказами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 770 затвердив "Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських" (далі Порядок № 770).
Пунктом 1 Порядку № 770 зазначено, що він установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі-територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).
Згідно із пунктами 3, 4 та пунктом 14 Порядку № 770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.
У разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:
за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2003 р. - не пізніше ніж 1 грудня 2019 р.;
за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2007 р. - не пізніше ніж 1 травня 2020 р.;
за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2011 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 р.;
за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2015 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 р.;
за період з 1 січня 2015 р. по 31 грудня 2016 р. - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.
Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.
Відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.
Дослідження змісту наведених правових норм, надає суду право суду зробити такі висновки:
-до 01 січня 2017 року до реєстру застрахованих осіб не вносилася інформація, передбачена чинним законодавством щодо осіб рядового і начальницького складу міліції, в тому числі податкової міліції;
-Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, внесено такі зміни до законодавчих актів:
а) пункт 11 статті 11 Закону № 1058-IV, викладений в новій редакції а саме: загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
б) абзац 8 пункту 1 частини 1 статті 4 Закон № 2464-VI, викладений в такій редакції: платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
-Закон № 2148-VIII набрав чинності з 01.07.2017 року, тобто поліцейські, а також працівники міліції, в тому числі податкової міліції визнані особами, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а органи, які виплачують грошове забезпечення таким особам, набувають статусу платників єдиного внеску, починаючи з 01.07.2017 року;
-до 01.07.2017 року, починаючи із 01 липня 2000 року, страхові внески за вказаних осіб повинні були сплачуватися із Державного бюджету у порядку визначеному Кабінетом міністрів України;
-в зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 770 затвердив "Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських", згідно якого зобов'язано ДФС передати в установлені строки Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, при цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію;
-обов'язок по належному веденню персоніфікованого обліку покладено на Пенсійний фонд України та його органи на місцях;
-відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
-починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в подальшому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Оскільки позивач, з 24.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції, та звільнений з посади заступника начальника управління-начальника другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області, відомості про його грошове забезпечення та сплату страхових внесків повинні бути внесені до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС повинна була передати Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС у строки, визначені Порядком № 770.
Тільки у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком до Порядку № 770.
Позивач вважає, що органом який зобов'язаний подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості про його грошове забезпечення та сплату страхових внесків є Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), яке протиправно відправило його звернення до ДФС України.
Суд, при вирішенні спору в цій частині, бере до уваги таке.
Суд вважає, що пункт 4 Порядку № 770 застосовується тільки у випадку якщо неможливо виконати вимоги пункту 3 цього Порядку, тобто у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків, а саме: інформація вноситься територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, тобто страхувальниками, або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
При розгляді даного позову неможливо встановити чи є в наявності інформація з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача, чи вона відсутня, так як ні ДФС України, ні ДПС України такі питання не вирішували на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС.
Таким чином, позовні вимоги до ГУ ДПС України за таких обставин задоволенню не підлягають, а ДФС України та/або ДПС України відповідачами у позові не зазначені, позовні вимоги щодо них відсутні.
Крім того, як встановлено судом при вирішення спору, страхувальником позивача являється ГУ ДФС у Хмельницькій області, діяльність якого не припинена, а ГУ ДПС в Хмельницькій області не є страхувальником позивача та правонаступником ГУ ДФС у Хмельницькій області в частині подання до територіальних органів Пенсійного фонду України інформації з податкового розрахунку сум доходу, відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача, крім того відсутній будь-який нормативний документ який би визначав відповідача як уповноважену особу на вчинення вказаних дій.
Судом не встановлено доказів які б свідчили про те, що первинні документи бухгалтерського обліку щодо грошового забезпечення позивача за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, передані та знаходяться у відповідача, а за їх відсутності відповідачу неможливо надати будь-яку інформацію до органів Пенсійного фонду відповідно до вимог Порядку № 770.
Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України від 18 грудня 2018 року № 1200, зазначеним нормативним актом утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба є правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові № 640/19105/19 від 03.06.2021 року, що "публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво-це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи".
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво у сфері податкових правовідносин, за яким передано адміністративну компетенцію в цих правовідносинах від Державної фіскальної служби України до Державної податкової служби, а Державна податкова служба стала правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби України.
Обов'язок щодо подання до Пенсійного фонду України відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації, державної податкової політики, що були передані Державній податковій службі України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200.
Згідно із статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідач, отримавши звернення позивача від 31.08.2022 року, листом від 02.09.2022 року №164/Б/22-01-01-03-09 направив заяву позивача щодо надання звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення, за належністю-голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби для розгляду та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством.
Копія такого листа направлена позивачу, тобто відповідач у такий спосіб проінформував позивача про вчиненні дії при розгляді його звернення.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позов не обґрунтований, та повністю не доведений дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.