04 жовтня 2007 р.
№ 4/241-27/39 (4/25-20/4)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Галкомплект"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року
у справі за позовом
ЗАТ "Октант"
до
ТОВ "Галкомплект"
про
стягнення коштів
у лютому 2006 року, ЗАТ “Октант» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ “Галкомплект» 26 672 грн.
Позивач зазначав, що 26.05.2004 року, сторони уклали договір №51, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботи з монтажу системи автоматичного пожежегасіння.
На виконання цього договору, платіжним дорученням №985 від 29.03.2005 року відповідачу перераховано 50 000 грн., але, передавши обладнання на суму 23 328 грн., відповідач до виконання робіт не приступив, направлену йому вимогу про повернення залишку коштів не задовольнив, а тому позивач просив постановити рішення про стягнення на його користь 26 672 грн.
Відповідач подав зустрічний позов і, посилаючись на невиконання умов договору зі сторони позивача, щодо перерахування у повному обсязі попередньої оплати, просив, з урахуванням уточнень до позову, стягнути на його користь 18 457,4 грн. неустойки, 2 975 грн. річних, 1 825 грн. на відшкодування витрат, понесених ним при виконанні договору та 500 грн. на оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2006 року у задоволенні первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов задоволено частково. Постановлено стягнути на користь відповідача 7 888 грн. пені, 1 262 грн. річних, 500 грн. на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката та судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 року рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року у частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд.
За наслідками повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Львівської області від 06.02.2007 року у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення про задоволення позову.
Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, помилковість висновків щодо наявності у нього обов'язку зі сплати позивачу спірної суми і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та під час перегляду справи в апеляційному порядку, взаємовідносини сторін врегульовані договором №51 від 26.05.2004року, за умовами якого відповідач зобов'язувався здійснити поставку, встановлення та налагодження системи автоматичного пожежогасіння, а позивач - оплатити обладнання за виконані роботи з його монтажу не пізніше 10 днів з часу підписання актів приймання робіт.
При цьому, сторони узгодили необхідність попередньої оплати за обладнання та матеріали у сумі 158 847 грн.
Платіжним дорученням № 985 від 29.03.2005 року позивач перерахував відповідачу 50 000 грн., а останній передав, за актом від 26.05.2005 року, обладнання на загальну суму 23 328 грн.
У подальшому, яких-небудь дій по виконанню договору сторони не вчиняли і, відмовившись від договору, листом від 16.11.2005 року, позивач пред'явив вимогу про повернення залишку попередньої оплати.
Зазначені дії позивача не можна визнати неправомірними, оскільки, згідно частини четвертої ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З огляду на зазначені обставини та відсутності вимог відповідача щодо можливих збитків, завданих розірванням договору, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, обгрунтовано постановив про задоволення позову і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2007 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко