Ухвала від 10.04.2023 по справі 480/5663/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в заміні сторони виконавчого провадження

10 квітня 2023 року Справа № 480/5663/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №480/5663/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у нездійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 про додаткові види грошового забезпечення та премії від 05.10.2020 №11/2450 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 05.10.2020 №11/2450 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум.

06.04.2023 року ОСОБА_1 , через представника, звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивовану тим, що 04.09.2021 року позивач у справі №480/5663/21 ОСОБА_2 помер, про що надана копія свідоцтва про смерть, а заявниця є дружиною померлого та його спадкоємцем.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні, заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про заміну сторони виконавчого провадження, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 05.10.2020 №11/2450 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

На момент смерті позивача рішення суду від 16.08.2021 не набрало законної сили та відповідачем не виконано.

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини четвертої статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За визначенням частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень частини першої статті 52, частини першої статті 379 КАС України необхідною передумовою для заміни сторони у справі або сторони виконавчого провадження є існування правонаступництва між позивачем як учасником суспільних відносин та зацікавленою особою, унаслідок якого належні першому права набуваються останнім.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, року, яке набрало законної сили 16 вересня 2021 року ухвалено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ) пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 05.10.2020 №11/2450 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум".

Згідно інформації, яка міститься у наданих заявником документах, ОСОБА_2 , відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з частинами першою, четвертою статті 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Суд зауважує, що у розумінні статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Отже, право на пенсію є індивідуальним особистим правом кожного громадянина, що не підлягає передачі у порядку спадкування.

Відносини з приводу набуття спадкоємцями померлого пенсіонера права власності на кошти, котрі у якості пенсії не були отримані пенсіонером за життя, регламентовані низкою норм права як із кола публічного законодавства, так і з кола приватного (тобто цивільного) законодавства.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Це правило отримало розвиток у положеннях публічного законодавства з приводу соціального забезпечення громадян у формі виплати пенсій, а саме: статті 91 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон України №1788-ХІІ), статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон України №1058-IV), статті 61 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-XII).

Так відповідно до частини першої статті 91 Закону України №1788-ХІІ суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За змістом статті 52 Закону України №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно із статтею 61 Закону України №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера, тобто має існувати таке, що набрало законної сили за життя пенсіонера рішення суду про спонукання пенсійного органу до нарахування пенсії і виплати боргу за пенсією.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії. Про належність спадкодавцеві сум пенсії, що підлягають виплаті внаслідок перерахунку пенсії за рішенням суду, можна стверджувати лише після набрання таким судовим рішенням законної сили. До цього моменту суми пенсії (доплати, що виникли через обов'язок ГУ ПФУ провести перерахунок) не належать пенсіонеру.

Разом з тим, предметом спору у цій справі є право позивача на перерахунок з 01.04.2019 пенсії на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 05.10.2020 №11/2450 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням фактично виплачених сум, що і слугувало підставою для його звернення до суду із цим позовом. Як свідчать матеріали справи, позивач помер до набрання рішенням законної сили. На момент смерті позивача відсутні нараховані (присуджені) та не виплачені суми пенсії, на які можуть претендувати члени сім'ї померлого пенсіонера-військовослужбовця, зокрема дружина ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №2-а-2691/2009 зазначено, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю. Сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону №1058-ІV та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статті 1219 ЦК України нерозривно пов'язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. До спадщини померлого входять суми нарахованих пенсійних і соціальних виплат при житті померлого, але з відповідних причин не отримані ним, а не право на отримання відповідних виплат. Право на призначення та перерахунок пенсії має особистий характер, оскільки має забезпечити наявність засобів для існування для конкретної особи.

За таких обставин суд вважає, що підстави для заміни правонаступником сторони у справі та сторони у виконавчому провадженні (стягувача у виконавчому листі) відсутні, а тому у задоволенні заяви належить відмовити.

Крім того, суд зазначає, що право заявника на отримання пенсії, що належала позивачу і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, може бути реалізоване лише шляхом відповідного звернення заявника до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату такої пенсії у порядку, встановленою спеціальним пенсійним законодавством, а не у порядку звернення у цій справі про заміну сторони виконавчого провадження. В свою чергу, у випадку відмови у такій виплаті заявник не позбавлений можливості оскаржити таке рішення у відповідному позовному провадженні.

Водночас суд вважає за необхідне додатково зазначити, якщо член сім'ї протягом 6 місяців після смерті пенсіонера не звертався до пенсійного органу для отримання відповідних сум пенсії, то у силу ч. 3 ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 286/3516/16-ц (Провадження № 14-95цс19), спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №480/5663/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.В. Воловик

Попередній документ
110119047
Наступний документ
110119049
Інформація про рішення:
№ рішення: 110119048
№ справи: 480/5663/21
Дата рішення: 10.04.2023
Дата публікації: 12.04.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (30.06.2021)
Дата надходження: 29.06.2021
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії