про повернення позовної заяви
10 квітня 2023 року Справа № 480/2604/23
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України від 25.05.2022 № 801 о/с "Про призначення одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності" в частині виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та зобов'язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" станом на 01.01.2022 в розмірі 138961,00 грн.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки позивачем не було додано до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви та повідомлено про необхідність подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску - протягом десяти днів з дня вручення йому копії ухвали.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 04.04.2023 позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просив поновити пропущений строк звернення до суду та в якій, однак, не зазначв підстави для поновлення строку звернення до суду та не надав докази на їх підтвердження.
Вивчивши зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу як таку, недоліки якої не усунено, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами в цій справі виник у зв'язку з виплатою позивачу не в повному обсязі одноразової грошової допомоги відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", яку призначено відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України від 25.05.2022 № 801 о/с "Про призначення одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності". За твердженням позивача, виплата здійснена 22.06.2022 на його картковий рахунок у розмірі 34709,00 грн, а про існування спірного наказу він дізнався 23.03.2023 з відповіді на його звернення. Отже, у цій категорії справ застосовується строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
У даному випадку з огляду на те, що порушення прав позивача відбулося у 2022 році, а саме з часу виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про Національну поліцію", у поданій заяві позивач як підставу для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними вказує те, що відповідач самостійно не вживав заходи щодо повідомлення його про існування спірного наказу від 25.05.2022 № 801. Крім того, позивач не є працівником поліції, відповідальність відповідача перед ним вникла вже після його звільнення зі служби в поліції, тому до нього як до цивільної особи слід застосовувати положення Кодексу законів про працю України, відповідно до ч. 1 ст. 233 якого працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Також зазначає, що відповідно до ч. 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" передбачено, що карантин продовжено до 30 квітня 2023 р. У зв'язку з цим вважає, що у нього є всі підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Однак, доводи заявника, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд не вважає обґрунтованими, оскільки позивач не зазначив фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав. Так, доводи заявника щодо продовження дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не можуть вважатись обґрунтованими та розцінюватись як належна та поважна підстава для поновлення строку звернення до суду, оскільки запровадження карантину в Україні є загальновідомою обставиною та не потребує доказування, водночас позивачем не вказано, які саме обставини у зв'язку із продовженням його дії в Україні перешкоджали йому звернутися до суду в межах шестимісячного строку звернення до суду. У свою чергу, Сумський окружний адміністративний суд в умовах указаного карантину здійснює правосуддя за постійним графіком роботи, до того ж, на підставі ст. 59 Конституції України, ст. 3 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" заявник має право на професійну правничу допомогу, зокрема на безоплатну правову допомогу.
Крім того, позивач зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин він не є працівником поліції, при цьому норми Кодексу законів про працю України, на які він посилається, регулюють строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Зокрема, частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Проте, відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності.
За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина друга цієї статті передбачає шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку суд враховує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду з позовом 24.03.2023, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду. У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.
За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції МВС України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Л.М. Опімах