Іменем України
10 квітня 2023 року справа № 542/521/23
провадження 1-кс/542/94/23
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2023 за № 12023175480000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна, -
07 квітня 2023 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2023 за № 12023175480000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна, а саме:
- автомобілю марки «Альфа Ромео - 156», 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування та, який буде зберігатися на території майданчику тимчасового тримання транспортних засобів відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: смт. Нові Санжари, пл. Перемоги 1, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку;
- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_4 , на автомобіль Альфа Ромео - 156, номерний знак НОМЕР_1 , яке буде зберігатися у матеріалах кримінального провадження № 12023175480000061 у відділенні поліції № 3 ПРУП ГУНП в Полтавській області за адресою: пл. Перемоги, 1, смт Нові Санжари Полтавського району Полтавської області до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що в провадженні СВ Відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023175480000061 від 06 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Посилаючись на те, що у ході досудового розслідування встановлено, що 05 квітня 2023 року, близько 23 год 42 хв, працівниками поліції № ПРУП ГУНП в Полтавській області по вулиці Центральній, 46, в смт Нові Санжари Полтавського району Полтавської області зупинено автомобіль «Альфа Ромео - 156», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При перевірці документів виявлено ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_4 .
Вказала, що 06 квітня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , надав письмовий дозвіл на проведення огляду автомобіля марки Альфа Ромео - 156, номерний знак НОМЕР_1 . У ході огляду автомобіля встановлено, що на передньому правому стакані маються номерні позначення кузову автомобіля - НОМЕР_2 , номерні позначення на двигуні автомобіля - НОМЕР_5 . Також оглянуто свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_4 . За результатами огляду транспортний засіб тимчасово вилучено та поміщено на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП В Полтавській області в смт Нові Санжари, пл, Перемоги, 1. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_4 поміщено до спеціального пакету Національної поліції України Головного слідчого управління № PSP 1259095.
Вказала, що 06.04.2023 постановою дізнавача СД відділення поліції № 3 ПРУП ГУНП в Полтавській області вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано та залучено, як речові докази у кримінальному провадженні №12023175480000061.
Зауважила, що зазначені речові докази можуть зберігати на собі ознаки підробки, що потребує подальшого експертного дослідження та можуть бути використані встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Дослідивши зміст поданого клопотання, наведені у ньому доводи та надані прокурором докази на його обгрунтування, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 171 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання (ч. 7 ст. 132 КПК України).
Частиною другою ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, тимчасово вилученим майном, відповідно до положень ч. 7 ст. 237 КПК України є вилучені при огляді речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.
Встановлено, що звертаючись із клопотанням до суду прокурором вказано дві підстави, визначені положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме: збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Проте, у клопотанні його автор не зазначив яку саме шкоду буо спричинено кримінальним правопорушенням та кому її було спричинено.
При цьому, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, в рамках якого подано клопотання внесено за ч. 4 ст. 358 КК України, диспозиція якої передбачає вчинення дій щодо використання завідомо підробленого документа.
Фабула зазначеного кримінального правопорушення не визначає наявність шкоди кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення. При цьому факт спричинення шкоди та її розмір повинні бути обгрунтовані автором клопотання та, відповідно, у клопотанні має бути зазначена особа, якій така шкода завдана та її розмір.
Крім того, санкція ч. 4 ст. 358 КК України не передбачає конфіскацію майна.
Натомість, ані клопотання, ані додані до нього документи не містять будь-яких відомостей про спричинену кримінальним правопорушенням шкоду та її розмір, з метою відшкодування якої прокурор просить накласти арешт на тимчсасово вилучене майно.
Крім того, встановлено, що у своєму клопотанні прокурор просив накласти арешт на автомобіль марки «Альфа Ромео - 156», 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Разом з тим, матеріали клопотання не містять належних обгрунтувань щодо наявності для цього правових підстав, визначених законом.
Так, відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням, а речовий доказ - транспортний засіб відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як встановлено слідчим суддею, кримінальне провадження, в межах якого подано клопотання здійснюється щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України- використання завідомо підробленого документа.
При цьому, матеріали, додані до клопотання, а саме: покази свідків та постанова про призначення експертизи містять відомості щодо вчинення дій по внесенню змін в номерне позначення кузова та двигуна автомобіля.
Проте, такі дії не охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 358 КК України.
Таким чином, оскільки кримінальне провадження розпочато за фактом використання підробленого документа - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а не за ознаками ст. 289 чи 290 КК України, прокурором всупереч вимогам ст. 171 КПК України належним чином не обгрунтовано підставу та мету накладення арешту на автомобіль, не доведено наявність підстав стверджувати, що вказаний автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КК України та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю розглянути клопотання та прийняти за результатами його розгляду законне та обгрунтоване рішення у порядку, визначеному КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного і керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури в Полтавській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2023 за № 12023175480000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Копію цієї ухвали разом з клопотанням і доданими до нього матеріалами направити прокурору негайно.
Слідчий суддя Новосанжарського
районного суду Полтавської області ОСОБА_1 .