Справа № 553/6872/22
Провадження № 2/553/1866/2023
Іменем України
07.04.2023м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Грошова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів , -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 169045,71 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 30.01.2023 вищевказана позовна заява залишена без руху, у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України, позивачу надано строк для усунення недоліків позову - 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали. Копія даної ухвали надсилалася на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві.
Позивачем вказана ухвала суду від 30.01.2023 отримана 13.03.2023.
Ухвалою суду від 30.01.2023 позовну заяву залишено без руху у відповідності до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі зазначено, що до суду звернулася позивачка ОСОБА_1 , однак документи додані до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог на ім'я ОСОБА_3 , при цьому відсутні відомості щодо зміни прізвища позивача; не зазначено ціну позову та відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, з урахуванням норм до ч. 1 ст. 196 СК України (1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості); в обґрунтування вимог позивач посилається на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який здійснено державним виконавцем за період 01.06.2019 по 01.12.2022 (сума заборгованості 169045,71 грн.), однак в обґрунтування вимог позивач не зазначає, який саме розмір неустойки за вказаний період (розрахунок відповідно до норм ч.1 ст.196 ЦПК України).
На виконання вимог ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 30.01.2023 про залишення позовної заяви без руху, 20.03.2023 позивачем надано до суду позовну заяву від 20.03.2023.
Так, слід зазначити, що позивачем усунуто недолік тільки в частині відомостей щодо зміни прізвища позивача.
В іншій частині позивачем ухвала судді Ленінського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 30.01.2023 про залишення позовної заяви без руху не виконана. В позовній заяві від 20.03.2023 не зазначено ціну позову, вказано позивачем розмір суми неустойки 38 164,01 грн., однак відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, з урахуванням норм до ч. 1 ст. 196 СК України (1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості).
Станом на 07 квітня 2023 року позивач недоліки не усунув.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із урахуванням вищевикладеного, оскільки зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліки у визначений строк не усунуті, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред'явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Суддя: Н.М. Грошова