Справа №390/1560/22
Провадження №1-кп/390/235/23
07.04.2023 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
цивільного позивача ОСОБА_7 ,
представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121040000344 від 21.06.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у р-п «Борець» Ширінського району Красноярського краю РФ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює начальником дільниці в АТ «Українські енергетичні машини», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 приблизно о 15 год. 20 хв. 21 червня 2022 року, керуючи технічно-справним автомобілем Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України (далі-ПДР) (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка» зі сторони с. Нове м. Кропивницький в напрямку с. Созонівка Кропивницького району, проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, наближаючись до регульованого перехрестя з автомобільною дорогою «Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв», рух через який регулюється світлофором, та на якому по ходу його руху було подано сигнал (горіло червоне світло), що відповідно до вимог п. 8.7.3 (е) ПДР України ((е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух…) забороняє рух, не зменшивши швидкості руху, а навпаки продовжив його, чим порушивши вимог п. 8.10 ПДР (п. 8.10 У разі подання світлофором … сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62, якщо їх немає - перед світлофором, пішохідним переходом...). В подальшому виїхавши на перехрестя, допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по проїзній частині автомобільної дороги «Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв» на дозволений сигнал світлофора (зелене світло) зліва направо відносно руху автомобіля Hyundai Tucson.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди: пасажир автомобіля Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 406 від 04.08.2022 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми живота з пошкодженням брижі тонкої та товстої кишки, множинних гематом брижі тонкої кишки, розриву тонкої, низхідної ободової кишки, що ускладнились внутрішньочеревною кровотечею; забою грудної клітини, закритого перелому 8-9 ребер зліва, травматичного шоку 2 ступеню, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за погодженням учасників судового провадження, визначив обсяг розгляду кримінального провадження: допит обвинуваченого, дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого, доказів на підтвердження цивільних позовів.
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що влітку його знайома - колишня однокласниця ОСОБА_9 попросила його перегнати її автомобіль Хюндай Тюксон із Харкова до Туреччини. Він погодився. Напередодні виїзду він уточнив у ОСОБА_9 - чи застрахувала вона свій автомобіль, нащо отримав відповідь, що вона застрахувала авто. Але як потім з'ясувалося, страхового полісу на автомобіль Хюндай не було. Вони виїхали із Харкова, за пару днів доїхали до Ізмаїла, але там їх не пропустили на кордоні. Тому вони вирішили повернутися до Харкова. 21 червня 2022 року він рухався по кільцевій дорозі м. Кропивницького, наближаючись до світлофора, його засліпило сонце і він не побачив, що увімкнулося червоне світло. Внаслідок чого виїхав на перехрестя, де зіткнувся із автомобілем Фольсваген Таурег. Перед зіткненням він їхав зі швидкістю приблизно 70-80 км/год. ОСОБА_9 забрала карета швидкої. Коли повернувся додому, виявив у себе подвійний перелом руки. Він щиро кається у вчиненому.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 вчинив необережний, тяжкий злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно із ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, не виявлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується виключно позитивно, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, раніше не судимий (а.с. 238-246 т. 2). В досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні від 16.02.2023 зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства (а.с.208-210 т.1).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений є пенсіонером, проте продовжує працювати, його ставлення до вчиненого та обставини, за яких сталося порушення правил дорожнього руху, суд дійшов висновку, що для перевиховання та виправлення ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, проте не у максимальних межах санкції статті. З урахуванням особи винного, його позитивних характеристик, суд вважає що його виправлення можливе без реального відбування покарання, і його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Позов потерпілої ОСОБА_9 .
Представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути із ОСОБА_5 матеріальну шкоду завдану злочином у сумі 431 636 грн 45 к. та моральну шкоду у сумі 500 000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП завдано шкоду ОСОБА_9 у виді тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення. Оскільки ОСОБА_9 для відновлення свого здоров'я понесла витрати на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для лікування здоров'я у розмірі 48 669 грн 70 к., які є збитками і підлягають відшкодування обвинуваченим. Також внаслідок ДТП завдано матеріальної шкоди автомобілю потерпілої, яка становить 321 091,75 грн. Крім того, в автомобілі внаслідок зіткнення були пошкоджені особисті речі потерпілої: телевізор «Samsung» вартістю 15000 грн, смартфон Apple iPhone 12 Pro max 256 Гб вартістю 34775 грн, ноутбук Lenovo - 10 000 грн, окуляри для зору - 1600 грн, окуляри сонцезахисні - 500 грн. Всього заподіяно збитків на суму 382 966 грн 75 к.. Потерпілій завдано моральну шкоду, що виразилася у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних явищах. Спричинену таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити моральні страждання, потерпіла оцінює в 500 000 грн (а.с. 175-177 т.1). В подальшому представник потерпілої зменшив позовні вимоги та просив стягнути із обвинуваченого лише 200 000 грн моральної шкоди (а.с. 175-188, 213 т. 1).
Вирішуючи вказаний цивільний позов, суд виходить із наступного.
Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди завданої злочином
Частинами першою-третьою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
В позові представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 просить стягнути витрати, які потерпіла понесла на лікування, у розмірі 48 669,70 грн (а.с. 178-188 т. 1), матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_2 , що становить відповідно до транспортно-товарознавчої експертизи від 25.06.2022 - 321 091,75 грн (а.с. 135-154), та збитки за пошкоджені особисті речі потерпілої на загальну суму - 61 875 грн. Обвинувачений та його захисник фактично визнали вказані суми матеріальних збитків, тому суд, зважаючи, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, вважає за можливе задовольнити позов у цій частині в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди завданої злочином
Як передбачено ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» (далі - Постанова ПВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пункт 9 зазначеної Постанови ПВСУ передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
Суд приймає до уваги глибину фізичних страждань потерпілої, яка зазнавала фізичного болю та змушена тривалий час лікуватися, продовжує реабілітацію, проте також бере до уваги, що потерпілою не було застраховано автомобіль, яким на її прохання керував обвинувачений та тривалість їхньої спільної поїздки, що безумовно вплинуло на самопочуття водія ОСОБА_5 , а також те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, та вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 75 000 грн буде цілком відповідати критеріям розумності та справедливості.
Щодо позову ОСОБА_7 .
Цивільний позивач ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 , в якому після зменшення 26.01.2023 позовних вимог просив стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_7 130 000 грн на відшкодування завданої шкоди; стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 388 334 грн 54 к. на відшкодування завданої шкоди та 5000 грн на відшкодування витрат понесених з проведенням оцінки вартості матеріального збитку (а.с. 117-119).
Свої вимоги обґрунтовував тим, що внаслідок ДТП, в якій обвинувачується ОСОБА_5 , завдано шкоди автомобілю Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 . Згідно із висновку експерта від 14.07.2022 № СЕ-19/112-22/4561-АВ сума матеріального збитку завданого власнику внаслідок пошкодження вказаного автомобіля становить 628 986 грн 80 к. Матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував ОСОБА_5 , на момент скоєння ДТП не була застрахована, чинний поліс страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу відсутній. Цивільний позивач подав заяву до МТСБУ 28.06.2022 електронною поштою в строк визначений законом. На підставі поданого цивільним позивачем повідомлення про ДТП МТСБУ 22.06.2022 заведена справа під реєстраційним номером 84844. У заяві про зменшення розміру позовних вимог викладених у цивільному позові від 26.01.2023 представник цивільного позивача, зокрема, зазначив, що згідно зі звітом №18 про оцінку вартості матеріального збитку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_11 ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , до ДТП, що мала місце 21.06.2022 складає 636 291,90 грн, а після ДТП - 117 957,36 грн. Різниця між ринковою вартістю вказаного автомобіля до та після ДТП складає 518 334,54 грн, з яких 130 000 грн повинне відшкодувати МТСБУ, а 388 334,54 грн повинен відшкодувати ОСОБА_5 .. Обов'язок відшкодування, завданої дорожньо-транспортної пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини. Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15,16 ЦК України. Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону №1961-ІV, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії чи МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодування до суду з вимогою до страхової компанії чи МТСБУ про відшкодування та ухвалення відповідного судового рішення. Згідно із пунктом 36.1 статті 36 Закону №1961-ІV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України (постанова ВС від 31.03.2021 по справі №297/2187/19). Тому з метою реального та ефективного здійснення відшкодування цивільному позивачу заподіяної шкоди внаслідок вчинення злочину, цивільний позивач заявляє вимоги про її відшкодування також і до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Оскільки в межах кримінального провадження розмір заподіяної цивільному позивачу шкоди внаслідок вчинення відповідачем ОСОБА_5 злочину в сумі 628986 грн 80 к. перевищує розмір страхової суми, визначеної законом, то цивільний позивач заявляє вимоги до МТСБУ про стягнення 130 000 грн (максимальний розмір страхової суми) і вимоги до ОСОБА_5 про стягнення залишку коштів в сумі 388 334,54 грн на відшкодування завданої шкоди та 5000 грн на відшкодування витрат понесених з проведенням оцінки вартості матеріального збитку.
Представник цивільного позивача - адвокат ОСОБА_8 у відповіді на відзив, зокрема зауважив, що позивачем розмір заподіяної шкоди визначено із врахуванням ст. 30 Закону № 1961-IV та правового висновку викладеним ВС у постанові від 31.03.2021 по справі 127/19300/17, в розмірі ринкової вартості автомобіля Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , станом на 21.06.2022 (момент пошкодження). Позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , та полісу №209410417 обов'язкового страхування своєї цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів подані в матеріали кримінального провадження під час досудового розслідування (а.с. 87-91).
У своєму відзиві на позов представник цивільного відповідача - Моторно (транспортне) страхове бюро України - ОСОБА_12 , зокрема зазначив, що в ДТП, що мала місце 21.06.2022 за участю транспортного засобу «Хюндай», р.н. НОМЕР_2 , має нести відповідальність винна особа. Стаття 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-ІV (далі - Закон України №1961-ІV) передбачає чіткий перелік випадків, за якими МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. На момент настання ДТП транспортний засіб «Хюндай», д.н. НОМЕР_2 , не було забезпечено договором обов'язкового страхування, внаслідок чого позивач звернувся з позовом до МТСБУ для відшкодування нанесеної шкоди в порядку підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону №1961-ІV. Приписами Закон України №1961-ІV встановлюються певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особі, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (ст. 9, 12).
Відповідно до складеного звіту №84351 від 19.06.2022 розмір нанесеної шкоди становить: ринкова вартість транспортного засобу «Фольсваген» на момент страхового випадку - 628 986,80 грн; вартість матеріального збитку транспортного засобу «Фольсваген» - 628 986,80 грн (у зв'язку із перевищенням вартості відновлювального ремонту над вартістю пошкодженого транспортного засобу). Спеціальною нормою Закону 1961-ІV, що регулює порядок та розмір відшкодування шкоди страховою компанією (МТСБУ) у разі перевищення розміру вартості відновлювального ремонту ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу є ст. 30 Закону №1961-ІV. Позивачем заявлено позовні вимоги у розмірі ринкової вартості транспортного засобу до ДТП. Для правильного визначення розміру страхового відшкодування потрібно визначити різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, що передбачено ст. 30 Закону №1961-ІV. Вказує на те, що предметом доказування у цьому спорі є розмір страхового відшкодування у порядку, передбаченому ст. 30 Закону України №1961-ІV, але позивачем його не доведено. Позивачем по справі не надано доказів того, що транспортний засіб Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , був забезпечений, а отже у МТСБУ відсутні підстави сплачувати регламентну виплату, передбачену ст. 41 Закону України №1961-ІV. Також позивачем не надано свідоцтво про реєстрацію права власності на транспортний засіб Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , а отже не надано доказів того, що цей транспортний засіб належить позивачу, у зв'язку із чим у МТСБУ відсутні підстави здійснювати виплати (а.с. 67-71 т.1).
Вирішуючи вказаний позов, суд виходить із наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон№ 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст. 39.1 Закону № 1961-IV).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та відповідають за завдану шкоду.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом «а» ст. 41.1. МТСБУ Закону № 1961-IV передбачено, що за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Діянням ОСОБА_5 була завдана шкода автомобілю Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , власником якого є цивільний позивач ОСОБА_7 .. Як встановлено під час судового розгляду і ніким не оспорюється, автомобіль Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_2 , не був застрахований на момент ДТП, тому, враховуючи наведені вище норми, матеріальну шкоду на користь цивільного позивача слід стягнути із МТСБУ та особи, яка завдала шкоди.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі, пов'язані із залученням експертів відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути із обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку рахувати з 07 квітня 2023 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 19821 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одну) грн 74 (сімдесят чотири) к.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_9 431 636 (чотириста тридцять одну тисячу шістсот тридцять шість) грн 75 (сімдесят п'ять) к. матеріальної шкоди, завданої злочином, та 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь цивільного позивача ОСОБА_7 388 334 (триста вісімдесят вісім тисяч триста тридцять чотири) грн 54 (п'ятдесят чотири) к. на відшкодування завданої шкоди та 5000 (п'ять тисяч) грн на відшкодування витрат, понесених у зв'язку із проведенням оцінки вартості матеріального збитку. Стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь цивільного позивача ОСОБА_7 130 000 (сто тридцять тисяч) грн на відшкодування завданої шкоди.
Речові докази:
-автомобіль Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_2 , передати власнику - ОСОБА_9 та скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.06.2022;
-диски із відеозаписами, наданий ТОВ «Компанія АГРО-ТЕМП», та з аналітичної системи Безпечне місто ГУНП в області залишити на зберігання при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілій, її представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1