Провадження № 2-а/359/4/2023
Справа № 359/575/22
05 січня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.
при секретарі - Івковій Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Мельника Миколи Володимировича, Головного управління Національної поліції у Київській області, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
19.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом до інспектора ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Мельника Миколи Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №626943 від 18.01.2022 (а.с.1,4-6).
Ухвалою від 07.02.2022 було відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду (а.с.10-11).
Одночасно в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено Департамент патрульної поліції.
У призначене судове засідання учасники справи не з'явилися.
19.09.2022 позивачем було подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити (а.с. 23).
Під час розгляду справи, явку позивача у судове засідання було визнано обов'язковою для надання пояснень щодо пред'явлення позову до інспектора патрульної поліції, а не до органу, від імені якого посадова особа здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення та для вирішення питання щодо заміни відповідача за клопотанням (згодою) позивача, або залучення другого відповідача в порядку визначеному ч. ч. 2,3 ст. 43 КАС України.
Проте позивач не з'явився у призначене судове засідання, а саме : 25.10.2022 на 17.00, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 15.11.2022 на 08.30 та 05.01.2023 на 12.00, про що позивач був належним чином повідомлений.
Відповідачі та третя особа у призначене судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причину неявки суду не відомо.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
За змістом ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України, під час вирішення питання про залучення спів відповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого спів відповідача чи заміну неналежного відповідача.
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно ч.3 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вище стоячий орган (вище стоячій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що в межах спірних правовідносин, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені, у даному випадку ГУ НП в Київській області - структурним підрозділом якого є Бориспільський РУП ГУ НП в Київській області, інспектором ВРРП якого працює посадова особа, яка склала оспорювану постанову.
Верховний Суд у постановах від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 зазначив, що використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Верховний Суд у вказаних справах виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачем ГУ НП в Київській області до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.
На виконання ч. 4 ст. 48 КАС України ухвалою від 15.11.2022 до участі у справі в якості другого відповідача було залучено - Головне управління Національної поліції у Київській області ( а.с. 36-38).
Проте, в зв'язку з неявкою позивача його думка з приводу залучення належного відповідача суду не відома. Крім того від позивача до суду не надходили клопотання щодо залучення до участі у справі належного відповідача.
Згідно ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо не явка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням зазначеного, а також те, що позивач, явка якого була визнана обов'язковою, повторно не з'явився у судове засідання, та оскільки його неявка перешкоджає розгляду справи (неможливо здійснити заміну відповідача), адміністративний позов слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 238, 240, 243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Мельника Миколи Володимировича, Головного управління Національної поліції у Київській області, третя особа - Департамент патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. В. Муранова-Лесів