Єдиний унікальний номер 205/7267/22
1-кп/205/680/23
10 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041690000932 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041690000932 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки він має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дитину та батька, який хворіє на онкологічне захворювання.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Потерпілий в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, потерпілого, приходить до наступного висновку.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 24-00 години 13 квітня 2023 року включно.
Суд погоджується з позицією захисника обвинуваченого, що прокурором на даній стадії судового розгляду не було надано переконливих та належних доказів щодо існування ризиків, встановлених ст.177 КПК України.
При тому, що главою 18 КПК України передбачено, що незалежно від стадії судового розгляду обов'язок доказування щодо необхідності застосування конкретного запобіжного заходу, наявності ризиків та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу покладається саме на прокурора.
Крім того, суд, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до п.47 рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 року у справі «Болдирєв проти України» викладені висновки про те, що, згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення волі, і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою. На таку ж позицію ЄСПЛ вказував і в рішеннях у справах «Яблонський проти Польщі» та «І. А. проти Франції».
Суд також вважає, що тяжкість пред'явленого обвинувачення, сама по собі, не може слугувати виправданням та обґрунтуванням тривалого періоду утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, а саме, з жовтня 2022 року. На це посилається у своєму рішенні і ЄСПЛ у справі «Калашников проти Росії» вкотре нагадавши, що лише сам по собі факт обвинувачення особи у вчиненні тяжкого злочину не може бути підставою для тримання особи під вартою у період проведення судового розгляду.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 має стійкі соціальні зв'язки, має на утриманні дитину, наявність у останнього постійного місця проживання, під вартою перебуває з жовтня 2022 року, а також враховуючи те, що в судовому засіданні допитані потерпілий, свідки, обвинувачений, суд вважає, що вказаний строк є достатнім строком для забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене та зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що прокурором недостатньо доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та продовжує існувати ризик переховування від суду.
Враховуючи вищевикладене та зазначені вимоги діючого законодавства, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 177, 181, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк судового розгляду, але не більше 60 днів до 24-00 години 07 червня 2023 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1.Не відлучатися з постійного місця проживання, що знаходиться для обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.00 години до 06.00 години без дозволу суду.
2. З'являтися за першою вимогою на виклики до суду.
3. Повідомляти прокурора, суд про зміну місця фактичного проживання.
Обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі суду.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Відділу поліції № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1