24.03.2023 Єдиний унікальний номер 205/1786/23
Єдиний унікальний номер 205/1786/23
Провадження № 2/205/1279/23
24 березня 2023 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
22 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2023 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 2009 року. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Потребує додаткових витрат у зв'язку зі станом здоров'я, а також витрат на заняття з англійської мови для підготовки до ЗНО. Позивач потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання доньки, але відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Відповідач з 31 серпня 2020 року є безробітним, хоча є здоровим і працездатним та може сплачувати аліменти у розмірі 3 619 грн. 75 коп. Просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3 619 грн. 75 коп. щомісяця, починаючи стягнення від з жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві на позов проти задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року заперечував, зазначивши, що у цей період вони проживали однією сім'єю і він ніс витрати на утримання дочки. Станом на теперішній час вони продовжують проживати разом, оскільки мають спільне житло, витрати з утримання якого продовжує нести він. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 січня 2009 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб (а.с. 3). Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Згідно з випискою з медичної карти малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй встановлено діагноз міотичний астигматизм та рекомендовано електролікування на очі 4 рази на рік (а.с. 5).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ЗУ «Пpo Дepжавний бюджeт на 2023 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2023 року складає 2 833 грн.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Частиною 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
На підставі ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно з абз. 1 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рекомендовано звернути увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Заявлені позивачем вимоги в частині стягнення витрат на заняття англійською мовою задоволенню не підлягають, оскільки з аналізу ч. 1 ст. 185 СК України вбачається, що додатковими витратами можуть вважатися витрати на забезпечення особливих потреб дитини, що виходять за межі звичайних, побутових. А витрати на навчання не мають ознаки надзвичайності, вони мають відноситися до звичайних витрат на утримання дітей сторін, забезпечення яких тим з батьків, з яким вони не проживають, здійснюється за рахунок аліментних зобов'язань, які виконуються належним чином.
Аналогічні за своїм змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року (справа № 369/959/16-ц, провадження № 61-645св17).
Дочка сторін, ОСОБА_3 , малолітня, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання дитини, і несе об'єктивно більші витрати на її утримання, а відповідач є працездатною особою і може надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_3 .
У задоволенні інших позовних вимог позивачеві слід відмовити, оскільки у суду відсутні відомості про наявний у відповідача дохід, на теперішній час офіційного місця роботи він не має, стягнення аліментів у більшому розмірі може призвести лише до утворення заборгованості по сплаті аліментів, а не до реального матеріального забезпечення дитини батьком.
Також позивачем не зазначено складові розміру аліментів, які вона просить стягнути з відповідача на утримання малолітньої дочки, не надано доказів, що медичні маніпуляції, рекомендовані лікарем малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надаються виключно на комерційній основі та вказані процедури не входять у перелік послуг, витрати на які компенсуються за рахунок бюджетних коштів.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів за минулий період з жовтня 2022 року, суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
За змістом цієї норми права стягнення аліментів за час, що передує пред'явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувались; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов'язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.
Заходи, що вживалися позивачем щодо одержання аліментів можуть бути різноманітними, наприклад, він звертався до батьків відповідача з проханням вплинути на нього, щоб той платив аліменти на дитину або направляв йому листи з такої вимогою чи на адресу його місця роботи тощо).
Ухилення може виражатися у тому, що зобов'язана особа - відповідач, ухилялась від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи) та інші подібні дії.
Таким чином, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто, свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.
Присудження аліментів за минулий час є правом, а не обов'язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах трирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).
Як передбачено статтями 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з тим належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем з жовтня 2022 року вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача, проте вона не мала змоги їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, матеріали справи не містять.
Також суд враховує, що позивачем не зазначено період, з якого ведення спільного господарства з відповідачем було припинено. Як стверджує ОСОБА_2 , сторони проживали у період до березня 2023 року однією сім'єю та вели спільне господарство, тобто він ніс витрати на утримання спільної малолітньої дочки, що підтверджується виписками банківських переказів грошових коштів на ім'я ОСОБА_1 , спростування зазначеному позивачем до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження, позивачем не доведено, що нею здійснювалися дії, направлені на отримання аліментів на утримання малолітньої дитини, а відповідач ухилявся від їх сплати, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 22 лютого 2023 року.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
П. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
ОСОБА_1 при поданні позову до суду була звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп. - абз. 3 п.п. «1» п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 180, абз. 1 ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, 184, ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 1 ст. 141, п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 265, ч. 2 ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22 лютого 2023 року, і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: