04.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/2711/23
Номер провадження3/205/1685/23
04 квітня 2023 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Костромітіна О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
20.03.2023 року до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська надійшли матеріали з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 852197 від 06.03.2023 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Встановлено, що 27.02.2023 року о 12.40 годині ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку 8 по провул. Галицький у місті Дніпрі, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , вів себе не стримано, на зауваження не реагував.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що громадський порядок не порушував, нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 не виражався.
Дослідивши адміністративний матеріал, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте жодних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, на підставі яких суд міг би встановити наявність події адміністративного правопорушення, винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, обставини вчинення, матеріали протоколу не містять.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорти працівників поліції та протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.02.2023, за яким громадянка ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності її сусіда ОСОБА_3 , який постійно вчиняє конфлікти та надокучає їй.
Свідки порушення у протоколі не зазначені.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (справи «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02,«Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04, «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), де серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та дійсність самого факту вчинення ним такого правопорушення, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Костромітіна