Справа № 932/3424/23
Провадження №2-з/932/15/23
10 квітня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі судового засідання - Дубровій К.Б.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Товстого Костянтина Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення боргу,
07.04.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Товстого Костянтина Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення боргу в розмірі 6 215 200 гривень.
Одночасно 07.04.2023 року представник позивачки подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд: 1) накласти арешт на майнові права на цокольне приміщення розміром 634,2 метри квадратні, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 3 черга та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного приміщення.
Заяву обґрунтовує тим, що предметом спору по даній справі є стягнення боргу, однак згідно розписки, заставним майном є майнові права на цокольне приміщення розміром 634,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , 3 черга. Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майнові права на нерухоме майно може мати наслідком невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду. Позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, а обраний ним спосіб забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами. Посилається на те, що існує висока вірогідність відчуження майна на користь третіх осіб. При цьому вважає, що права титульного власника вжиттям заходів забезпечення позову порушені не будуть.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке:
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.
Між тим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що заявник просить забезпечити позов у визначений ним спосіб без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення позову до суду. Доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірного майна, а саме , нерухомого майна за вказаною вище адресою, суду не надано, а тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідачами від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Таким чином, позивачем не наведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які ним заявлено може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона планує звернутися до суду у цій справі, тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд приймає до уваги, що майнове право - це обмежене право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.
Однак в матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали. Окрім того, відповідне забезпечення може призвести до порушення прав інших осіб.
Також в наданих матеріалах заяви про забезпечення позову відсутні докази на підтвердження належності майнових прав ОСОБА_2 на цокольне приміщення розміром 634,2 метри квадратні за адресою: АДРЕСА_1 , 3 черга, станом на день розгляду заяви про забезпечення позову - 07.04.2023 року, що позбавляє суд можливості пересвідчитись на час розгляду заяви про забезпечення позову про майновий стан відповідача та приналежність йому відповідного майна. До того ж, відсутня інформація щодо грошової оцінки вартості майнових прав відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, предмет позову, а також наведені у заяві доводи, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд приходить висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим, у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Товстого Костянтина Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення боргу, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.С. Овчиннікова