Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
10 квітня 2023 року м. ХарківСправа № 922/2298/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши клопотання (вх. № 7117 від 23 березня 2023 року) відповідача про відновлення процесуального строку на подання доказів та заперечення (вх. № 8088 від 04 квітня 2023 року) позивача на клопотання про відновлення процесуального строку на подання доказів, заяву (вх. № 7115 від 23 березня 2023 року) відповідача щодо застосування наслідків форс-мажору та заперечення (вх. № 8089 від 04 квітня 2023 року) позивача на заяву щодо застосування наслідків форс-мажору, клопотання (вх. № 7116 від 23 березня 2023 року) відповідача про витребування доказів разом із запереченнями (вх. № 8087 від 04 квітня 2023 року) позивача, у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», місто Київ,
до Комунального підприємства «Харківводоканал», місто Харків,
про стягнення коштів, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства «Харківводоканал», про стягнення 18 597 882,54 грн. за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0463-02024 від 30 січня 2019 року, з яких 14 862 235,56 грн. - основного боргу, 433 924,54 грн. - пені, 825 032,66 грн. - штрафу, 310 819,72 грн. - 3% річних, 2 165 870,06 грн. - інфляційні витрати.
23 березня 2023 року до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 7117) про відновлення процесуального строку на подання доказів. 04 квітня 2023 року до суду від позивача надійшли заперечення (вх. № 8088 від 04 квітня 2023 року) на клопотання про відновлення процесуального строку на подання доказів.
Також, 23 березня 2023 року до суду від відповідача надійшла заява (вх. № 7115) щодо процесуальної і матеріальної підставності застосування наслідків форс-мажору до строків виконання договірних зобов'язань. 04 квітня 2023 року до суду від позивача надійшли заперечення (вх. № 8089 від 04 квітня 2023 року) на заяву щодо застосування наслідків форс-мажору.
Окрім цього, 23 березня 2023 року до суду від відповідача через відділ документального забезпечення та контролю (канцелярію) надійшло клопотання (вх. № 7116) про витребування доказів. 04 квітня 2023 року до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшли заперечення (вх. № 8087) на клопотання відповідача про витребування доказів.
Розглянувши означені клопотання, заперечення, заяву, суд прийшов до наступних висновків.
ВІДНОСНО КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ НА ПОДАННЯ ДОКАЗІВ.
Порядок подання доказів чітко врегульований ГПК України. Подання (долучення) таких доказів, без дотримання вимог ГПК України, тягне за собою відповідні наслідки. Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 ГПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Враховуючи, що перша заява по суті справи відповідача є відзивом, і саме з цією заявою по суті справи мають бути подані всі докази, то саме у відзиві відповідач має зазначити про неможливість подання окремих доказів в порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні відповідач, після посилання на ч. 8 ст. 80 ГПК України, зазначає наступне: «В умовах воєнного стану робота КП «Харківводоканал», як об'єкту критичної інфраструктури, здійснюється в обмеженому режимі. Значна кількість майна, документації, тощо, були знищені внаслідок ракетних ударів по об'єктах Комунального підприємства, у тому числі по юридичній адресі. Відповідно до наказу Генерального директора КП «Харківводоканал» Панова В.В. від 11.03.2022 №73-к був оголошений простій не з вини працівників з 01.03.2022, та запроваджена дистанційна робота певних категорій працівників, табелювання робочого часу працівників задіяних у виробничо-технологічних процесах та аварійно-відновлювальних і ремонтних роботах». З цього приводу суд зазначає, що означені обставини жодним чином безпосередньо не обґрунтовують неможливість подання доказів разом з відзивом. Відповідачем лише описано порядок та режим роботи КП «Харківводоканал» в умовах воєнного стану. Жодним чином відповідач не обґрунтовує наявність причинно-наслідкового зв'язку між запровадженням нового режиму роботи на підприємстві з неможливістю подати докази разом з відзивом на позовну заяву, що надійшов до суду 26 грудня 2022 року. Тобто, додаткові докази подані вже після спливу майже 3-х місяців.
Отже, в цій частині, відповідачем жодним чином не доведено неможливість подання доказів разом з відзивом на позовну заяву. Наявність певних підстав, з якими можливо пов'язано не вчинення процесуальних дій, має бути обґрунтовано в кожному конкретному випадку. Водночас, самі по собі обставини, без обґрунтування їх впливу на конкретні відносини, не можуть вказувати про їх наявність в окремих відносинах. Тобто, відповідачем не доведено, що введення воєнного стану та прийняття наказу № 73-к від 11 березня 2022 року, є обґрунтованими підставами для неможливості подання зазначених у клопотанні доказів разом з відзивом, що надійшов до суду 26 грудня 2022 року.
Як вбачається з прохальної частини, відповідач просить про відновлення строку на долучення балансу (звіту про фінансовий результат) на 31.12.2022. У клопотанні зазначено наступне: «Річну звітність підприємство подало до органів ДПС у встановлені строки. Але на момент подання до суду відзиву на позов зазначені документи ще були відсутні». Фактично відповідач посилається на існування об'єктивної причини, а саме відсутність доказу на момент подання відзиву, як обґрунтування пропуску встановленого строку для його подання. Водночас, суд зазначає про те, що на момент подання відзиву відповідач чітко розумів про те, що на початку 2023 року підприємство буде подавати звіт про фінансовий результат (баланс), що випливає із законодавчо встановлених обов'язків юридичної особи на відповідній системі оподаткування. Якщо відповідач станом на день подання відзиву бажав долучити Звіт про фінансовий результат (баланс), який мав бути складений та поданий до органів ДПС пізніше, то він зобов'язаний був відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України вказати про це у відзиві.
Суд також звертає увагу на те, що відповідач не обґрунтував, які саме обставини, що входять в предмет доказування, підтверджують означені докази. Відповідачем лише зазначено, що дослідження судом цих доказів: «…має важливе значення для вирішення справи». Натомість, взагалі не зазначено яке саме значення мають ці докази і яким чином вони впливають на вирішення справи. Тобто, відповідач формально поставився до обґрунтування клопотання щодо значення доказів для вирішення справи.
Отже, як вбачається з клопотання, відповідач фактично намагається долучити докази не у спосіб, що передбачений ГПК України та з пропуском строку на їх подання. Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Один з таких випадків передбачений ч. 8 ст. 80 ГПК України: докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У зв'язку з цим, враховуючи положення ч. 2 ст. 118 ГПК України та ч. 8 ст. 80 ГПК України у сукупності, суд зобов'язаний застосувати наслідки ч. 8 ст. 80 ГПК України, і, відповідно, не приймати докази до розгляду, подані разом з клопотанням (вх. № 7117).
З урахуванням прохальної частини, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відновлення процесуального строку на подання доказів. Окремо суд звертає увагу відповідача, що ГПК України не передбачено процесуального механізму «відновлення процесуального строку». Процесуальний строк може бути лише або продовжений, якщо такий строк встановлений судом, або поновлений, якщо він встановлений законом. Натомість, ч. 5 ст. 80 ГПК України передбачені спеціальні механізми, що застосовні до доказів. Так, суд, за наявності відповідних підстав, може визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів та встановити додатковий строк на їх подання.
Під час розгляду клопотання (вх. № 7117 від 23 березня 2023 року) відповідача були враховані заперечення (вх. № 8088 від 04 квітня 2023 року) позивача, зміст яких аналогічний висновкам суду.
ВІДНОСНО ЗАЯВИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НАСЛІДКІВ ФОРС-МАЖОРУ.
Зміст заяви фактично зводиться до того, що внаслідок дії форс-мажорних обставин, наявність яких підтверджено листом ТПП №2024/02.0-7.1. від 28 лютого 2022 року, відповідач має бути звільнений від відповідальності, а також виконання зобов'язання на період дії воєнного стану. В описовій частині заяви відповідач зазначає наступне: «…вважаємо за потрібне повідомити суду обставини, що додатково до викладеного у відзиві…».
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 161, 165, 167 ГПК України відповідач має право сформувати свою основну позицію по справі виключно у заявах по суті справи - відзиві та запереченнях. При цьому, означені механізми «обміну» сторонами заявами по суті справи сконструйовані таким чином, що відповідачу надається право останнього слова. Саме відповідач подає в останню чергу четверту, заключну заяву по суті справи - заперечення, що надає йому можливості висловити позицію з приводу всіх тез та доводів позивача та повідомити суду всі необхідні відомості, які він вважає за потрібне.
Подана відповідачем заява (вх. № 7115 від 23 березня 2023 року) фактично є письмовим висловленням позиції з приводу заявлених позивачем вимог. Відповідач письмово заперечує проти задоволення позову, пояснюючи це певними обставинами. Враховуючи описову частину заяви, поданий відповідачем документ фактично є доповненням позиції, що викладена у відзиві.
Таким чином, відповідач діє не у спосіб, що передбачений ГПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи, що строк на подання відзиву/заперечень сплинув і відповідач вже скористався правом на їх подання, наявні підстави для залишення заяви (вх. № 7115) щодо процесуальної і матеріальної підставності застосування наслідків форс-мажору до строків виконання договірних зобов'язань - без розгляду.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. Як вбачається з матеріалів справи, судом не було надано відповідачу дозволу на подання додаткових пояснень.
Також, суд зазначає про те, що під час розгляду заяви (вх. № 7115 від 23 березня 2023 року) відповідача щодо застосування наслідків форс-мажору були враховані і заперечення (вх. № 8089 від 04 квітня 2023 року) позивача. Означені заперечення стосуються відповіді позивача по суті заявлених аргументів без посилання на процесуальні питання.
ВІДНОСНО КЛОПОТАННЯ ПРО ВИТРЕБУВАННЯ ДОКАЗІВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Означений порядок витребування доказів повністю кореспондується з наявними у ГПК України механізмами подання доказів. Так, відповідач зобов'язаний подати всі докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову разом з першою заявою по суті справи з боку відповідача - відзивом. У випадку, якщо відповідач не може подати той чи інший доказ у нього, як і у учасників справи є відповідні процесуальні механізми - 1) заявити, що доказ не може бути поданий одразу з відзивом з об'єктивних причин та подати його пізніше, тобто застосувати ч. 4 ст. 80 ГПК України; 2) подати клопотання про витребування доказів з підстав, що викладені у ст. 81 ГПК України. Така логіка законодавця є повністю та цілком зрозумілою - відповідач має сформувати свою позицію по справі, подати всі докази для надання можливості позивачу висловити свою позицію по справі шляхом подання другої заяви по суті справи з боку позивача - відповіді на відзив. Якщо ж відповідач не може подати той чи інший доказ, він має заявити про це та застосувати відповідні процесуальні механізми ч. 4 ст. 80 або ст. 81 ГПК України. І в цьому випадку позивач має право висловити певну позицію проти позиції відповідача, адже позивач розуміє всю сукупність доказів та може передбачити свої подальші процесуальні дії/рішення.
Однак, всупереч цьому, клопотання відповідача (вх. № 7116 від 23 березня 2023 року) про витребування доказів подано поза межами строку, що встановлений ч. 3 ст. 80 ГПК України. При цьому, значний пропуск строку (майже 3 місяці) жодним чином не був обґрунтований відповідачем. Так само, відповідно, відповідачем не представлено доказів на поважність причин пропуску означеного строку для заявлення клопотання про витребування доказів.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України суд прийшов до висновку про залишення клопотання (вх. № 7116 від 23 березня 2023 року) відповідача про витребування доказів без задоволення.
Керуючись статтями 42, 80, 81, 118, 119, 161, 233-236 ГПК України, господарський суд Харківської області, -
У задоволенні клопотання (вх. № 7117 від 23 березня 2023 року) відповідача, Комунального підприємства «Харківводоканал», про відновлення процесуального строку на подання доказів - відмовити.
Докази, що подані разом з клопотанням (вх. № 7117 від 23 березня 2023 року) не приймються судом до розгляду.
Заяву (вх. № 7115 від 23 березня 2023 року) відповідача, Комунального підприємства «Харківводоканал», щодо процесуальної і матеріальної підставності застосування наслідків форс-мажору до строків виконання договірних зобов'язань - залишити без розгляду.
Клопотання (вх. № 7116 від 23 березня 2023 року) відповідача, Комунального підприємства «Харківводоканал», про витребування доказів, залишити без задоволення
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвалу підписано 10 квітня 2023 року.
Суддя Н.В. Калініченко