Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.04.2023м. ХарківСправа № 922/240/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Катречко Д.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11
до Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, 61060, м. Харків, пр-т Московський, 142
простягнення 1 190 889,18 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Підгорний Б.Б. (самопредставництво);
відповідача: не з'явився.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 1 по оплаті теплової енергії в сумі 113 414,77 грн. за грудень 2021 року, заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 2 по оплаті теплової енергії в сумі 554 054,82 грн. за січень - лютий 2022 року, заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 3 по оплаті теплової енергії в сумі 523 419,59 грн. за березень - квітень 2022 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 17 863,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 526/21 від 28.01.2021 року про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, договором № 526/22 від 26.01.2022 року про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, № 526/22 від 14.09.2022 року про закупівлю теплової енергії в гарячій воді в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою суду від 23.01.2023 року позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх. № 240) залишено без руху. Встановлено Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
24.01.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 1734/23) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.02.2023 року. Встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України, та із доказами направлення їх іншим учасникам справи (з описом вкладення). Встановлено позивачу 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.
08.02.2023 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3016/23).
Ухвалою суду від 22.02.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, у зв'язку зі запереченнями позивача, судом відмовлено у клопотанні відповідача викладеному у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 3016/23 від 08.02.2023 року) про врегулювання спору за участю судді, у підготовчому засіданні у справі оголошено перерву до 15.03.2023 року.
13.03.2023 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 5959/23) у яких останній, просить суд, здійснювати розгляд господарської справи без участі представника Наукової установи на підставі поданих до суду документів, з урахуванням наданих письмових пояснень.
Ухвалою суду від 15.03.2023 року задоволено клопотання відповідача (вх. № 5959/23 від 13.03.2023 року) про розгляд справи без участі представника. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Закрито підготовче засідання у справі. Призначено справу до розгляду по суті на "05" квітня 2023 року.
Присутній у судовому засіданні 05.04.2023 року представник позивача надав усні пояснення та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 05.04.2023 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на адресу останнього копію ухвали від 15.03.2023 року.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, та надані докази, заслухавши уповноваженого представника позивача, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 28.01.2021 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (відповідач, споживач) було укладено договір № 526/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді.
Пунктом 10.1. договору, сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.01.2021 року і діє у частині поставки теплової енергії по 31.12.2021 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення.
Предметом даного договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії) пункт 1.1. договору.
Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що ціна договору становить 762 180,90 грн., ПДВ 152 436,18 грн., всього 914 617,08 грн. у т.ч. - бюджетні призначення (корпуси інституту) - 486 030,50 грн., ПДВ 97206,10 грн., Всього 583 236,60 грн.; - населення - 269 556,10 грн., ПДВ 53911,22 грн., всього 323 467,32 грн.; - за рахунок відшкодування орендарів 6594,30 грн., ПДВ 1318,86 грн., всього 7913,16 грн.
Ціна цього договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (зі змінами) (пункт 3.2. договору).
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, вказані в цьому договорі, відкриті теплопостачальною організацією для кожної категорії з окремими встановленими тарифами (“населення“, бюджетні установи”, “інші споживачі“), відповідно до цих тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.
Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 4.4. договору, сторони погодили, що розрахунки по показниками приладі обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.
Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору).
Також між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об'єктам теплоспоживання, додаток № 2 схема межі поділу теплової мережі технічна характеристика теплотраси, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об'єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії.
20.05.2021 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Інститутом рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (відповідач, споживач) було укладено додаткову угоду до договору, у якій внесли зміни до банківських реквізитів теплопостачальної організації.
Як зазначає позивач, 26.01.2022 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Інститут ом рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (відповідач, споживач) було укладено договір № 526/22 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді.
Пунктом 10.1. договору, сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.01.2022 року і діє у частині поставки теплової енергії по 28.02.2022 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення.
Предметом даного договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії) пункт 1.1. договору.
Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що ціна договору становить 840204,83 грн., ПДВ 168040,97 грн., всього 1008245,80 грн.
Ціна цього договору може бути змінена згідно випадків, вказаних у частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (зі змінами) (пункт 3.2. договору).
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, вказані в цьому договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.
Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 4.4. договору, сторони погодили, що розрахунки по показниками приладі обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.
Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору).
Також між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об'єктам теплоспоживання, додаток № 2 схема межі поділу теплової мережі технічна характеристика теплотраси, акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об'єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії.
Як зазначає позивач, 14.09.2022 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач, теплопостачальна організація) та Інститут ом рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (відповідач, споживач) було укладено договір № 526/22/1 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді.
Пунктом 10.1. договору, сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично складись між сторонами з 01.03.2022 року і діє до 20.11.2022 року включно (згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків, до їх повного здійснення. Строк дії цього договору автоматично продовжується за згодою сторін у разі продовження строку діє воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 2Про введення воєнного стану в Україні», але не пізніше ніж до 31.12.2022 року.
Предметом даного договору є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8- пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії) пункт 1.1. договору.
Пунктом 3.1. договору, сторони погодили, що ціна договору становить 445627,23 грн., ПДВ 89125,45 грн., всього 534752,68 грн.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачальної організації, вказані в цьому договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень, або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.
Розрахунковим періодом є місяць за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період) в 2-х примірниках) (пункт 4.2. договору).
Відповідно до пункту 4.4. договору, сторони погодили, що розрахунки по показниками приладі обліку: - якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене у договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого завчасно в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.
Розрахунки без приладів комерційного обліку: - якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує оплачений зазначений у договорі обсяг, вартість такого перевищення оплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі отриманого з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, акту виконаних робіт; - якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від оплаченого зазначеного у договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок оплати зазначеного в цьому договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5. договору).
Також між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме обсяги постачання теплової енергії споживачу по всім об'єктам теплоспоживання, додаток № 3 умови припинення постачання теплової енергії, додаток № 4 перелік об'єктів теплопостачання, додаток № 5 облік теплової енергії при наявності вузла обліку та експлуатація вузла обліку теплової енергії.
На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача, які зазначені в додатку 4 до вищезазначених договорів.
За розрахунком позивача, станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором № 526/21 від 28.01.2021 року у сумі 113 414,77 грн., яка виникла за грудень 2021 року.
За договором № 526/22 від 26.01.2022 року в сумі 554 054,82 грн., яка утворилася за січень - лютий 2022 року.
За договором № 526/22/1 від 14.09.2022 року в сумі 523 419,59 грн., яка утворилася за березень - квітень 2022 року.
Також позивач зазначає, що останнім на адресу відповідача було направлено рахунки - фактура за спожиту теплову енергію, проте вони в повному обсязі сплачені не були.
Вищевказані обставини, стали підставою звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України “Про теплопостачання” у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав, суму боргу не спростував.
Як зазначає позивач, наявність у відповідача заборгованості за споживу теплову енергію за договором № 526/21 від 28.01.2021 року у сумі 113 414,77 грн., за період грудень 2021 року; за договором № 526/22 від 26.01.2022 року в сумі 554 054,82 грн., за період січень - лютий 2022 року; за договором № 526/22/1 від 14.09.2022 року в сумі 523 419,59 грн., за період березень - квітень 2022 року, підтверджується наявними у матеріалах справи документами. У зв'язку із чим, заборгованості за споживу теплову енергію за період грудень 2021 року, січень - квітень 2022 складає суму у розмірі 1 190 889,18 грн.
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу за неналежне виконання договірних зобов'язань зі сплати спожитої теплової енергії у розмірі 1 190 889,18 грн., а саме за договором № 526/21 від 28.01.2021 року у сумі 113 414,77 грн., за період грудень 2021 року; за договором № 526/22 від 26.01.2022 року в сумі 554 054,82 грн., за період січень - лютий 2022 року; за договором № 526/22/1 від 14.09.2022 року в сумі 523 419,59 грн., за період березень - квітень 2022 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахувань та встановлено, що сума боргу за вище значеними рахунками складає суму у розмірі 1 190 889,18 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 3016/23 від 08.02.2023 року) відповідач зокрема зазначає, що наукова установа об'єктивно не могла сплатити спірну суму, у зв'язку із несвоєчасним наданням позивачем первинних документів для їх подання до Казначейської служби.
Також відповідач зазначає, що позивач ухиляється від врегулювання спору у досудовому порядку. При цьому, відповідач опинившись в такій правовій ситуації, виключно в інтересах держави, запропонувала позивачу здійснити оплату спірних сум шляхом укладення нової угоди (інститут новації), реструктуризувати спірний борг та за правилами нового бюджетного року (2023) взяти фінансові зобов'язання та за графіком сплатити бюджетні кошти щодо виниклих у попередніх періодах (2021-2022 рр.) господарських правовідносинах, але, позивач, на шкоду собі, відмовився від пропозиції відповідача та, порушуючи принцип добросовісності за виниклої з його вини спірної заборгованості та не враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в Державі, звернувся до суду, тим самим виключивши реальну можливість в досудовому порядку та в інтересах держави вирішить дану правову ситуацію.
Також відповідач зазначає, що після виконання сторонами (замовник, споживач та учасник) формальностей щодо дійсного понесення учасником витрат на закупівлю теплової енергії в гарячій воді на суму 1 190 889,18 грн., у Наукової установи вникне можливість витратити бюджетні кошти за попередні періоди. Тобто, Наукова установа не відмовляється від сплати спірних сум 113 414,77 грн., 554 054,82 грн., 523 419,59 грн. із застосуванням правового механізму їх реструктуризації, так як дана правова ситуація виникла з вини позивача.
Також відповідач зазначає, що враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в Державі, що виникла у зв'язку із триваючою збройною агресією російської федерації проти України, саме застосування даного правового механізму призведе до бажаного для сторін результату та недопущення порушення інтересів держави.
Також відповідач у наданих до суду поясненнях (вх. № 5959/23 від 13.03.2023 року) зокрема зазначає, що відповідачем були вжиті всі можливі заходи для мирного врегулювання створеного позивачем конфлікту, але навіть і за участь судді не виявилось можливим його врегулювати. Та зазначає, що Наукова установа повністю не згодна з позовом з підстав порушення позивачем норм матеріального та процесуального права, зокрема, позов становить порушення прав позивача у сфері наукової діяльності, оскільки він сам собою є явно неправильними та ґрунтуються виключно на припущеннях про начебто надання позивачем, як Учасником у сфері житлово-комунальних послуг, Науковій установі, як Замовнику та індивідуальному Споживачу, житлово-комунальних послуг. На підтвердження чого у позовній заяви зроблено посилання на односторонньо складені позивачем заднім числом розрахункові документи.
Також зазначає, що наукова установа належить до об'єктів критичної інфраструктури I, II, III категорій критичності за такими ознаками: Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН входить до складу світових організацій та є членом Міжнародної системи генетичних ресурсів рослин, що управляється Всесвітньою організацією з продовольства і сільського господарства (ФАО) та Європейської кооперативної програми з генетичних ресурсів рослин (Bioversity International); до складу Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН (далі Наукова установа) входить Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) (ч. 3, п. п. 4), 17) ч. 4 ст. 9, ст. 10 ЗУ «Про критичну інфраструктуру» № 1882-IX). Відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020 «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури», зі змінами та доповненнями від 16 грудня 2022 року № 1384, наукова та дослідницька діяльність, виробництво та переробка сільськогосподарської та/або харчової продукції, відносяться до об'єктів критичної інфраструктури. Відповідач є неприбутковою бюджетною установою, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету. Згідно з пунктом 8 частини 1статті 8 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями. Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови вищезазначених договорів щодо порядку проведення розрахунків за межами бюджетного періоду 2021-2022 рр., у зв'язку із несвоєчасним наданням учасником первинних документів тощо, тому на думку відповідача потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem. Також відповідач зазначає, що за своєю суттю «Оплата теплопостачання» прив'язана до відповідного бюджетного періоду, оскільки бюджетні призначення на оплату теплопостачання прив'язані до конкретного періоду (року), то спірна заборгованість за договором 1 по оплаті теплової енергії в сумі 113 414,77 грн. за грудень 2021 року у кошторисі на 2022 року не передбачена, як і не передбачена спірна заборгованість за договором 2 по оплаті теплової енергії в сумі 554 054,82 грн. за січень - лютий 2022 року, за договором 3 по оплаті теплової енергії в сумі 523 419,59 грн. за березень - квітень 2022 року - у кошторисі на 2023 рік. Отже, бюджетні призначення щодо оплати теплопостачання прив'язані до відповідних бюджетних періодів та оплачуються декілька разів протягом одного бюджетного року. А оскільки спірна заборгованість заявлена позивачем за різні періоди (роки) на суму 1 190889,18 грн. у кошторисі на 2023 рік не передбачена, то її оплата, за наявності відповідних підстав, могла здійснитись лише у відповідний бюджетних період, відповідно 2021 року та 2022 року. У зв'язку із чим, просить суд, застосувати ефективні засоби захисту інтересів держави, з урахуванням особливого статусу Наукової установи. Ухвалити рішення, яким відмовити КП «ХТМ» у позові повністю.
Суд не приймає вищевикладені заперечення відповідач з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1-3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 4.8. договорів, сторони погодили, що споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1-го числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Мефодіївська, буд. 11, кім. 17 наступні документи за розрахунковий період:
- рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об'єктах, що обладнані приладами обліку. Споживач з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Олімпійська, буд. №23А наступні документи за розрахунковий період: - акт звіряння розрахунків; - рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об'єктах, що не обладнані приладами обліку.
По одному примірнику оформлених актів споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання
Вищевикладене спростовує позицію відповідача, що дана правова ситуація виникла з вини позивача, оскільки пунктом 4.8. договорів, сторони визначили, що споживач самостійно отримує від теплопостачальної організації рахунок - фактуру, акт виконаних робіт по об'єктах. Будь-яких інших доказів у підтвердженням викладених у відзиві на позовну заяву та наданих до суду поясненнях заперечень, відповідачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене, самі лише посилання відповідача на обставини які не підтверджені належним чином, не можуть бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованість за невиконання зобов'язань за договором 1 з оплати теплової енергії в сумі 113 414,77 грн. за грудень 2021 року, заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 2 з оплати теплової енергії в сумі 554 054,82 грн. за січень - лютий 2022 року, заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 3 з оплати теплової енергії в сумі 523 419,59 грн. за березень - квітень 2022 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 17 863,34 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, м. Харків, пр-т Московський, 142, ЄДРПОУ 00497176)на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, МФО 351823) суму у розмірі 1 190 889, 18 грн, що складається з:
заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 1 з оплати теплової енергії в сумі 113 414,77 грн. за грудень 2021 року;
заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 2 з оплати теплової енергії в сумі 554 054,82 грн. за січень - лютий 2022 року;
заборгованості за невиконання зобов'язань за договором 3 з оплати теплової енергії в сумі 523 419,59 грн. за березень - квітень 2022 року;
та судовий збір у розмірі 17 863,34 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119);
відповідач: Інститут рослинництва імені В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, м. Харків, пр-т Московський, 142, ЄДРПОУ 00497176).
Повне рішення складено "10" квітня 2023 р.
Суддя О.О. Ємельянова