вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
10.04.2023 Справа № 917/549/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., розглянувши заяву Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) в особі “Представництва “МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД” від 06.04.2023 б/н (вх. № 4386 від 07.04.2023) про забезпечення позову по справі № 917/459/23
за позовною заявою Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД), Арх. Макаріу ІІІ, 155, ПРОТЕАС ХПУС, 5-й поверх, П.С. 3026, Лімассол, Кіпр, реєстраційний номер 86737, в особі “Представництва “МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД”, вул. Пушкіна, 119, оф. 509, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 26626659,
до Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА”, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307
про стягнення 487 485 637,73 грн, -
07.04.2023 до Господарського суду Полтавської області від Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) в особі “Представництва “МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД” надійшла позовна заява до Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” про стягнення боргу на загальну суму 487 485 637,73 грн.
Одночасно із позовною заявою позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 4386), зокрема:
- шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” (місцезнаходження: вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307) в межах суми 487 485 637,73 грн, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах;
- шляхом накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” (місцезнаходження: вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, код ЄДРПОУ 00152307) в межах суми 487 485 637,73 грн.
При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховується наступне.
Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 ГПК України має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб, та забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову .
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства та матеріали заяви, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та мотивація, викладена у ній, не відповідають наведеним вимогам, оскільки заявник мав обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Натомість до заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів про забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.
Існування заборгованості перед позивачем внаслідок порушення Публічним акціонерним товариством “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” умов договору поворотної строкової фінансової допомоги від 30.11.2021 № 31-Ф, а також існування значної заборгованості за іншими договорами не є безумовною обставиною ухилення відповідача від виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.
Аргументи заявника щодо ігнорування відповідачем його письмових вимог про сплату заборгованості не є підставою для забезпечення позову, оскільки такі доводи потребують дослідження, перевірки й оцінки на час розгляду позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову.
Крім, того, лист відповідача № 24/12-22.12.30.1 від 30.12.2022 року свідчить, що він не ухиляється від виконання зобов'язань за вказаним договором, визнає суму заборгованості та просить продовжити строк повернення коштів.
Відносно посилання позивача на те, що через порушення обов'язків оплати заборгованості у позивача виникли додаткові ризики та матеріальні збитки, що впливає на здійснення господарської діяльності, суд зазначає, що збитковість позивача (дану обставину позивач не підтверджує жодними доказами), не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у справі № 917/549/23.
Заявник посилався також на відсутність у відповідача обліку - ні паперового, ні електронного, а також на наявність у податкового боргу в розмірі понад 2 млрд грн, що підтверджується (на думку заявника) інформацією зі ЗМІ (інтерв'ю директора Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “УКРТАТНАФТА” - Корецького С. Ф.).
Однак зазначені відомості не відображають дійсний фінансовий стан відповідача та не є офіційними даними контролюючого органу - ДПС України по платнику податків (відповідачу). Заявником належним чином не підтверджено наявність конкретного та безспірного розміру податкового боргу відповідача станом на момент подання заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим не можна вважати підтвердженими його доводи щодо потенційної неможливості виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань у майбутньому та підтвердженими - фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову.
Судом критично оцінюються доводи заявника стосовно систематичних ракетних обстрілів відповідача з боку держави агресора, що, на його думку, може мати наслідком зупинення господарської діяльності відповідача та зменшення чи знищення його майна.
Відповідач є діючим підприємством, сплачує податки і збори. Водночас необґрунтоване накладення арешту на рахунки та майно відповідача може призвести до неможливості виплати заробітної плати, а також блокування і повного зупинення господарської діяльності відповідача, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню судового рішення в разі задоволення позову.
Суд звертає увагу, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення грошових коштів у розмірі 487 485 637,73 грн.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з резолютивною частиною заяви про забезпечення позову заявник просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти, що належать відповідачу, в межах суми позову 487 485 637,73 грн, так і на майно, яке належить відповідачу, в межах суми позову 487 485 637,73 грн.
Однак накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (по 487 485 637,73 грн), матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Отже, одночасне застосування даних заходів забезпечення не є співмірними з позовними вимогами та не співвідносяться з предметом позову.
Аналогічні правові висновки міститься в постанові Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.
Отже доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.
За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини самі по собі та в сукупності жодним чином не обґрунтовують його припущення про наявність ризику вчинення дій відповідачем задля уникнення примусового стягнення заборгованості та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) в особі “Представництва “МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД” про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 234 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) в особі “Представництва “МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД” про забезпечення позову (вх. № 4386 від 07.04.2023) - відмовити.
Ухвала підписана 10.04.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко