_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"04" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2114/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф., при секретарі судового засідання Рясний В.О. розглянувши справу №916/2114/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМГАЗ СІТІ” (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270)
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про стягнення 419 580,27грн. -
Представники сторін:
від позивача - Ільченко А.П. ордер;
від відповідача - Степанович Д.Г. довіреність;
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМГАЗ СІТІ” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 419 580,27грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №48-21 про закупівлю електричної енергії для не побутових споживачів у постачальника від 05.04.2021р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2022 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/2114/22 за правилами спрощеного позовного провадження.
11.10.2022р. за вх. №22293/22 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.
При цьому в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що станом на теперішній час, на користь позивача сплачено суму рівно 1 481 760.00 грн., починаючи з червня 2021 року по момент закінчення строку дії договору, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, та актами прийому-передачі електричної енергії. В свою чергу, як зазначає відповідач, у наданих позивачем доказах, які б могли переконати суд в існуванні «заборгованості» в/ч НОМЕР_1 , взагалі не міститься підтвердження неналежного виконання умов договору з боку в/ч НОМЕР_1 . Так, з наданої відповіді на запит від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» жодним чином не можна встановити ознаки заборгованості або перевитрати електроенергії понад встановлений Договором обсяг, AT «ДТЕК Одеські Електромережі» лише свідчить про те що електроенергія була поставлена, що не заперечується з боку в/ч НОМЕР_1 . Наведені позивачем рахунки на оплату, на переконання відповідача, також не можна вважати доказом існування заборгованості або перевитрати електроенергії понад встановлений Договором обсяг, рахунки лише свідчать про вартість електричної енергії за зазначений період, не підтверджуючи факт несплати в/ч НОМЕР_1 .
Відповідач вказує, що інших вагомих доказів, які б могли підтвердити те що в/ч НОМЕР_1 не оплатила постачання електричної енергії у жовтні і листопаді 2021 року, позивач не наводить, отже, не має об'єктивних підстав вважати в/ч НОМЕР_1 боржником або неналежним виконавцем договору.
Крім того відповідач зазначає, що позивач сам своїми діями порушує умови Договору, зокрема, ті умови які стосуються обов'язку постачальника та порядку оплати електричної енергії. Відповідно до підпункту 2 пункту 7.2 Договору, постачальник зобов'язується нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію, відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та Договором. Згідно із пунктом 5.6 Договору, Споживач здійснює оплату протягом 14 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату та акту прийому-передачі електричної енергії. Натомість позивач сам зазначає в позовній заяві, що наведені ним рахунки за 2021 рік були отримані в/ч НОМЕР_1 лише 18 серпня 2022 року, що свідчить про порушення порядку виставлення рахунків, передбаченого Договором.
За переконанням відповідача, позивач сам порушив умови Договору, що саме і призвело до утворення нібито заборгованості, оскільки порядок виставлення рахунків та оплати, який спрямований на своєчасну оплату наданих послуг та запобіганню таким негативним наслідкам як заборгованість, було порушено саме з боку позивача. Таким чином, в діях в/ч НОМЕР_1 відсутня важлива підстава за порушення зобов'язання, а саме вина в/ч НОМЕР_1 .
27.12.2022р. за вх. №29690/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
05.04.2021 Військовою частиною НОМЕР_1 підписано заяву-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу із визначенням персоніфікованих даних споживача: найменування - Військова частина НОМЕР_1 ; код ЄДРПОУ - 23311292; найменування оператора - АТ “ДТЕК Одеські електромережі”; EIC-код суб'єкта ринку електричної енергії - 62Х4990422970737.
05.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМГАЗ СІТІ” (постачальник, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю електричної енергії для не побутових споживачів постачальника №48-21, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію для не побутових споживачів за кодом ДК 021:2015-09310000-5-електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії на 2021рік визначено в обсязі 686 000 кВт. год, відповідно до Додатку 3 до Договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)» (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.3 договору, строк постачання електричної енергії: протягом 2021року (з моменту підписання договору до 31.грудня 2021року включно).
Згідно п.2.4 Договору місце постачання електричної енергії: м. Одеса, вул. Приморська, 37; м. Одеса, вул. Приморська 3а; м. Одеса, Потапівський мол; м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва 96А.
Згідно з п.п. 5.1-5.6 договору Ціна цього договору на 2021 рік становить 1 481 760,00 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 246 960.00 грн. (двісті сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 копійок). Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. Ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується одна ціна електричної енергії. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, інформаційно відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційних цін. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на рахунок Постачальника. Споживач здійснює оплату вартості обсягу електричної енергії за розрахунковий період протягом 14 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату та Акту прийому-передачі електричної енергії, підписаного обома Сторонами. Оплата вартості електричної енергії за ним Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни
За п/п.1 п.6.1 договору споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі.
У відповідності до п/п.1 п.6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Згідно з п/п.1 п.7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.
Відповідно до п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
За п.13.1 договору цей договір укладається на строк до 31.12.2020року, та набирає чинності з моменту підписання сторонами.
Позивач вказує, що на виконання умов договору здійснив поставку електричної енергії відповідачу протягом строку передбаченого договором, зокрема поставив останньому в жовтні 2021р. обсяг електричної енергії у кількості 114 057 кВт.год, а у листопаді 2021 року обсяг 54 347 кВт.год., що підтверджується Актом №ПГС00001407 приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2021р. за жовтень 2021р., рахунком на оплату №1393 від 31.10.2021р. за жовтень 2021р. на суму 369 095,75грн., Актом №ПГС00001493 приймання-передачі електричної енергії від 30.11.2021р. із зазначенням періоду -з 01.11.2021 по 09.11.2021, рахунком на оплату №1481 від 30.11.2021р. із зазначенням періоду -з 01.11.2021 по 09.11.2021 на суму 175 870,37грн.
Як зазначає позивач, оскільки відповідач фактично не підтверджує факт отримання електричної у жовтні 2021 року у кількості 114 057,00 кВт/год, а у листопаді 2021 року у кількості 54 347 кВт.год., для підтвердження вказаного факту він звернувся до Оператора системи розподілу електричної енергії у Одеській області - ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі».
У відповідь ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі» надав лист №21/213 від 17.08.2022р., в якому зазначили, що Обсяг розподіленої електричної енергії споживачу Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ 23311292) віднесеної до постачальника електричної енергії ТОВ «ПРОМГАЗ СІТІ» (ЕІС код постачальника 56Х930000009830Н, код ЕДРПОУ 41559270) в період 01.10.2021 р. по 08.11.2021 р включно складає: обсяг за період з 01.10.2021р. по 31.10.2021р. - 114 057 кВт.год, обсяг за період з 01.11.2021р. по 08.11.2021р. - 54 347 кВт.год.
Позивач вказує, що відповідач вартість спожитої електричної енергії сплатив частково в сумі 125 385,86грн., в зв'язку з чим сума заборгованість склала 419 580,27грн.
Крім того позивач зазначає, що Акт №ПГС00001407 приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2021р. та рахунок на оплату №1393 від 31.10.2021р. був направлений відповідачу у листопаді 2021р. засобами електронної пошти, а Акт №ПГС00001493 приймання-передачі електричної енергії від 30.11.2021р. та рахунок на оплату №1481 від 30.11.2021р. був направлений відповідачу у грудні 2021р. засобами електронної пошти.
Також оригінали Акту №ПГС00001407 приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2021р., рахунку на оплату №1393 від 31.10.2021р., Акту №ПГС00001493 приймання-передачі електричної енергії від 30.11.2021р. та рахунку на оплату №1481 від 30.11.2021р. були направлені відповідачу 11.08.2022р разом із претензією №157 та отриманні останнім 18.08.2022р. Таким чином Відповідач мав оплатити поставлений Товар згідно обох Рахунків до 30 грудня 2021 року.
Проте претензія була залишення відповідачем без відповіді та задоволення, рахунки в повному обсязі не оплачені.
Отже, несплата відповідачем решти вартості спожитої електричної енергії за жовтень та листопад 2021 року стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії”.
За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до п.1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Згідно з п.4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
За п.4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд зазначає, що виходячи з обсягів спожитої відповідачем електроенергії у жовтні та листопаді 2021 року, враховуючи умови укладеного між сторонами договору та комерційної пропозиції, а також здійснених відповідачем оплат за договором постачання електричної енергії, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати спожитої ним у жовтні 2021 року електричної енергії та оплати спожитої ним у листопаді 2021 року електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 419 580,27 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, а отже є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 419 580,27 грн. основного боргу.
При цьому, доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості на заявлену суму спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, листом-відповіддю оператора системи розподілу електричної енергії АТ “ДТЕК Одеські електромережі” щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії у жовтні-листопаді 2021 року за № 21/213 від 17.08.2022 року.
Щодо посилань відповідача, відносно того що сам позивач свідомо порушив власні зобов'язання Листом № 2110/04 від 21.10.2021 року, які повідомляв про припинення постачання електричної енергії та здійснив надмірне постачання обсягів електрики, суд зазначає.
Сам Лист № 2110/04 від 21.10.2021 року посвідчує лише намір Позивача про припинення постачання електрики Відповідачеві, однак власне припинення постачання електрики Відповідачеві Позивачем, фізично реалізовує ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі», та як і зазначено у Листі ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі» № 21/213 від 17.08.2022 року - постачання електрики до 08 (восьмого) листопада 2021 року Відповідачеві здійснював саме Позивач.
Посилання відповідача та той факт що він є неналежним відповідачем, оскільки як він вважає відповідачем має бути ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі» суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджено та судом встановлено факт споживання відповідачем електричної енергії в обсязі заявленому позивачем, та як насідок обов'язку щодо його оплати.
При цьому суд зазначає, що доказів того що відповідна електрична енергія надавалось відповідачу іншим постачальником матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» ((04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) заборгованість в сумі 419 580 (чотириста дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят)грн. 27коп. та судовий збір в сумі 6 293 (шість тисяч двісті дев'яносто три)грн. 70коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2023 р.
Суддя К.Ф. Погребна