_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"10" квітня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/612/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком”
до відповідача Балтської міської ради Одеської області
про стягнення 65511,15 грн
До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” (далі - Позивач) до Балтської міської ради Одеської області (далі - Відповідач) про стягнення 65511,15 грн відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян.
Ухвалою від 16.02.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251,252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (за наявності). Роз'яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач отримав ухвалу 24.02.2023 відповідно до поштового повідомлення.
02.03.2023, у встановлений строк, відповідач поштою направив до суду відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відзиві відповідач посилається, зокрема, на те, що відшкодування вартості послуг, наданих позивачем пільговим категоріям громадян, не належить до обов'язків відповідача; відповідач не укладав з позивачем жодних договорів про відшкодування вартості послуг; вважає, що складання актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, які надсилав йому позивач, не передбачено чинним законодавством, оскільки з 01.01.2019 виключено п. 12 Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Разом із відзивом відповідачем заявлено клопотання про витребування у Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 03194938, пр-т Шевченка, 2, м. Подільськ, Одеська обл., 66300) інформацію з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, щодо мешканців Балтської міської територіальної громади, які в 2022 році мали право на отримання пільг за телекомунікаційні послуги із зазначенням періоду, протягом якого вони мали право на їх отримання в 2022 році.
Ухвалою суду від 10.03.2023 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів частково - зобов"язано Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області надати суду інформацію з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, щодо мешканців Балтської міської територіальної громади, які за період 01.01.2022 по 31.10.2022 мали право на отримання пільг за телекомунікаційні послуги із зазначенням періоду, протягом якого вони мали право на їх отримання з 01.01.2022 по 31.10.2022. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
14.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
22.03.2023 від відповідача надійшли заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні позову.
28.03.2023 від Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області надійшли витребувані ухвалою суду докази.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017-ІІІ виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання (в редакції до 19.11.2022). Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань”, Законом України “Про охорону дитинства”, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.
Акціонерне товариство “Укртелеком” є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до статті 178 Господарського кодексу України та статті 633 Цивільного кодексу України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов'язаний здійснювати надання послуг зв'язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вказаними вище законами соціальний статус, на отримання послуг зв'язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов'язок Позивача - оператора телекомунікацій, надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” надання державних соціальних гарантій є обов'язковим для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Реєстр складається з баз даних Міністерства соціальної політики України, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Згідно із пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, пільги з послуг зв'язку віднесені до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
З прийняттям Закону України від 16.04.2020 № 562-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей, Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" та з проведенням у жовтні 2020 році перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі Закону № 562-ІХ, в Україні фактично завершилась адміністративно-територіальна реформа, метою якої було передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності.
З метою приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв'язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи, Законами України від 17.09.2020 № 907-Х та від 15.12.2020 № 1081-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" внесено зміни в частині функціонування бюджетної системи України.
Згідно із статтею 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України одним із принципів, на якому ґрунтується бюджетна система України, є принцип самостійності, згідно з яким Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
З 01.01.2021, згідно з Законами України від 17.09.2020 № 907-ІХ та від 15.12.2020 № 1081-IX, розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (ст. 64 БК України) та склад доходів загального фонду районних бюджетів (ст. 64-1 БК України).
В результаті таких змін територіальні громади отримали фінансову незалежність від районів та перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.
Згідно зі схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, адміністративно-територіальною одиницею базового рівня є громади.
Відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України, розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача (п.7 ч. 1 ст. 7 БК України).
Забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.
Відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015 № 157-VІІІ представницьким органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади.
Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 720-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області" до складу Балтської територіальної громади увійшли Балтська, Бендзарівська, Білинська, Борсуківська, Гольм'янська, Кармалюківська, Козацька, Коритненська Лісничівська, Миронівська, Обжильська, Оленівська, Пасатська, Пасицелівська, Пере'мівська, Перелітська, Саражинська, Новопольська, Сінненська, Чернеченська, Плосківська громади (населені пункти).
Представницьким органом Балтської міської територіальної громади Одеської області є Балтська міська рада Одеської області.
Згідно із статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (ст. 61 Закону № 280/97-ВР ).
Відповідно до ст. 62 Закону № 280/97-ВР держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою, забезпечує мінімальний бюджет місцевого самоврядування (ст.1 Закону № 280/97-ВР).
Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет (ст. 64 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
Згідно із пунктом 23 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Згідно із статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Таким чином, саме Балтська міська рада Одеської області відповідальна за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам - надавачам послуг витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв'язку. Адже внаслідок віднесення Бюджетним кодексом України з 01.01.2017 витрат на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 21.06.2017 № 426 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256”, якою з Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету були виключені пільги з послуг зв'язку з переліку видатків місцевих бюджетів, які фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету.
З огляду на вищевикладене, Розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в Балтській громаді Одеської області на момент надання послуг пільговим категоріям громадян (з 01.01.2022 по 31.10.2022) була Балтська міська рада Одеської області, а отже, на підставі зазначених вище норм законодавства, відшкодування витрат, понесених АТ “Укртелеком” внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Біляївської територіальної громади, має здійснюватися Відповідачем за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
У пункті 12 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 зазначено, що Мінсоцполітики затверджує форми "1-пільга", "4-пільга", "5-пільга", "6-пільга", "7-пільга"; форму "2-пільга" - за погодженням з Міненерговугіллям, Мінрегіоном і Мінінфраструктури; а форму "3-пільга" - з Мінфіном.
Пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 - застосовується з 1 жовтня 2019 року.
Отже з 01.10.2019 виключено пункт 12 Положення про єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, на основі якого затверджено форму Акту звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги за формою "3-пільга". Тобто складання цих документів у спірний період не передбачено законодавством.
З огляду на наведене єдиним та допустимим доказом наявності пільг у певних громадян є безпосередньо відомості з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.
В матеріалах справи наявні відомості з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, щодо мешканців Балтської міської територіальної громади, які з 01.01.2022 по 31.10.2022 мали право на отримання пільг за телекомунікаційні послуги із зазначенням періоду протягом якого вони мали право на їх отримання, надані із супровідним листом Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації від 21.03.2023 № 02-15/02/310, тобто органом, уповноваженим на введення цього реєстру.
Позивачем надані розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (із зазначенням ідентифікаційних даних осіб, які користуються пільгами та їх категорій) у період з 01.01.2022 по 31.10.2022 на суму 65511,15 грн.
Дослідивши вказані відомості з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та перевіривши розрахунки надані Позивачем, суд дійшов висновку про те, що АТ "Укртелеком" у період з 01.01.2022 по 31.10.2022 було надано послуг пільговим категоріям громадян Балтської міської територіальної громади на суму 65511,15 грн.
До того ж, з 01.01.2021 набула чинності ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України зі змінами, відповідно до якої Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків, або за рішенням Кабінету Міністрів України. Такі видатки здійснюються шляхом надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету.
Згідно з ст. 82 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;
2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.
Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо відшкодування вартості послуг, наданих позивачем пільговим категоріям громадян, не позбавляє відповідача обов'язку такого відшкодування, оскільки це встановлено законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що відсутність у відповідача бюджетної програми щодо відшкодування вартості за надані позивачем послуги зв'язку пільговим категоріям у 2022 році не відповідає вимогам чинного законодавства, суд відхиляє заперечення відповідача щодо позовних вимог через їх необгрунтованість.
Відповідач доказів перерахування боргу в сумі 65511,15 грн, тому позовні вимоги про стягнення 65511,15 грн підлягають задоволенню в повному розмірі.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Балтської міської ради Одеської області (код 04056954, м. Балта Одеської області, вул. Любомирська 193) на користь Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” (код 01186691, м. Одеса вул. Коблевська 39) 65511,15грн заборгованості та 2684 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10 квітня 2023 р.
Суддя В.В. Литвинова